Ухвала суду № 29094969, 28.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8903/12/0170/28

28.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Краб"- Жаворонкова Галина Василівна, довіреність № б/н від 17.05.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко Г.Б. ) від 22.10.2012 у справі № 2а-8903/12/0170/28

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краб" (вул. Кірова/ Леніна, 29/1 кв.312, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Краб» задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової інспекції № 1203 від 26.06.2012 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Краб", визнані протиправними дії Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Краб" на підставі наказу №1203 від 26.06.2012.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Краб» (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу №1203 від 26.06.2012 про призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Краб», визнання протиправними дії щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Краб» на підставі наказу №1203 від 26.06.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказ про проведення перевірки відповідачем був прийнятий без передбачених податковим законодавством підстав, а отже і дії по проведенню цієї перевірки також є протиправними. Позивач також зазначає, що за результатами проведеної перевірки, податковий орган дійшов висновку щодо нікчемності угод позивача з його контрагентами, але вважає ці висновки необґрунтованими, оскільки господарські операції позивача підтверджені усіма необхідними первинними документами, а сам факт порушення кримінальної справи відносно посадових осіб контрагентів позивача не є підставою для висновку щодо нікчемності укладених договорів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наказ № 1203 від 26.06.2012 про проведення позапланової виїзної перевірки позивача на підставі статті 20 розділу I, підпункту78.1.11 пункту 78.1 статті 78, глави 8 розділу II Податкового кодексу України не відповідає вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, зважаючи на відсутність чіткого та однозначного їх врегулювання нормами податкового та кримінально-процесуального законодавства.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 26.06.2012 Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби прийнято наказ №1203 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Краб" (аркуш справи 8-9).

Як вбачається з матеріалів справи з 27.06.2012 по 05.07.2012 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Краб" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, при здійсненні фінансово-господарських операцій: з БВП "Строитель-плюс", ПП "Ротонда-торг", ПП "Габарит-Груп", ПП "Гранд-М", ПП "Райс-М", ПП "Грандпродукт", ТОВ "ВТК "Онкополь", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Сіті Буд", ПП "Скипер", ПП "Добре Місто", ПП "Комманд", ПП "Мобкримторг", ПП "Визит Торг", ПП "Нантехімидж", ПП "Кримторг", ТОВ "БК "Акрополь", ПП "Базис Торг", ПП "Укрпторгпартнер", ПП "Кримспецтехнолоджи", ТОВ "Тонар Крим", ТОВ "Кримстройндустрия", ТОВ "Аквамарин", ПП "Евроградстрой", ПП "Прима Торг", ТОВ "ТМ Компані", Фірма "Капітель Плюс", КП "Альянс", ПП "Пан Буд", ПП "Беллатрикс", ПП "Севелітстрой" та ПП "Мастер Торг" за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, за результатами якої складений акт № 3913/22-8/32624380 від 10.07.2012.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем: підпункту 5.3.9 пункту5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 138.1.1, пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.8.1 статті 138 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся всього в сумі 2358046,00 грн.; підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та пунктів: 198.3, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено у загальній сумі 1948215,00 грн. До таких висновків податкова служба дійшла внаслідок встановлення відсутності фактичного здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами.

Аналіз податкової звітності позивача, за результатами якого податкова служба дійшла висновку щодо нікчемності його угод з контрагентами був зроблений виходячи з того, що ними було отримано інформацію про порушення кримінальної справи №69-0146 за фактом фіктивного підприємництва-створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі: ПП "Скипер", ПП "Кримторг", ПП "Нантехімидж", ПП "Укрторгпартнер", ПП "Габарит Груп", БВП "Строитель плюс".

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що наказ про проведення перевірки позивача був прийнятий відповідачем без наявності передбачених законом підстав, а отже й перевірка була проведена без дотримання процедури, передбаченої податковим законодавством, через наступне.

Судова колегія зазначає, що Державна податкова служба України у Листі від 22.06.2012 №17372/7/10-1117/2493, направленому до Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, м.м.Києві та Севастополі «Про проведення документальних перевірок», звертає увагу на те, що основними підставами прийняття адміністративними судами рішень на користь платників податків про визнання протиправними та незаконними дій та скасування наказу органу державної податкової служби про проведення позапланової виїзної(невиїзної)перевірки є, зокрема, порушення процедури повідомлення платника податків про проведення позапланової перевірки платника податків, відсутність у наказі про проведення позапланової перевірки посилань на постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора (аркуші справи 16-18).

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що оспорюваний наказ №1203 від 26.06.2012 прийнятий на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України не містить посилання на конкретну постанову органу дізнання, слідчого, прокурора.

Підставою прийняття наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача вказаний підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, а саме - отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Отже підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України має застосовуватись, кореспондуючись з нормами Кримінально-процесуального кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні", які визначають обсяг повноважень слідчого під час здійснення останнім владних повноважень у порушених кримінальних справах.

Згідно з пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України розмежування повноважень і функціональних обов'язків між контролюючими органами визначається Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Слід зазначити, що перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та у порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України (пункт 78.3 статті 78 Податкового кодексу України).

Відповідно статті 114 Кримінального процесуального кодексу України (який діяв на час виникнення спірних правовідносин)-постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Виконання цих вимог є обов'язковим для всіх громадян, підприємств, установ і організацій (частина перша статті 66 Кримінального процесуального кодексу України (який діяв на час виникнення спірних правовідносин)

Заявником апеляційної скарги не враховано, що законодавством чітко встановлений перелік повноважень слідчого, що не підлягає розширеному тлумаченню, зокрема, слідчий має право формувати доказову базу, в тому числі, шляхом вимагання проведення ревізій.

Слід зазначити, що визначення поняття «ревізія» наведено в статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», згідно якої ревізія за своєю сутністю є лише методом документального контролю стану фінансово-господарської діяльності платника податків, зокрема, в частині надходження та витрачання коштів та матеріальних цінностей, та в переважній більшості випадків проводиться одночасно зі здійсненням контролю за нарахуванням та сплатою податків та зборів із відповідними органами державної податкової служби шляхом координації дій. Проведення ревізій стосується компетенції органів контрольно-ревізійної служби, що не входить до структури органів державної податкової служби України та здійснюється за правилами контрольно-ревізійного законодавства.

Відповідно до статті 130 Кримінального процесуального кодексу України (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) про рішення, прийняті слідчим або прокурором під час провадження досудового слідства у випадках, зазначених у цьому Кодексі, а також у випадках, коли це визнає за необхідне слідчий або прокурор, складається мотивована постанова. У постанові зазначається місце і час її складання, посада особи, що виносить постанову, її прізвище, справа, в якій провадиться слідство, і обґрунтування прийнятого рішення, а також стаття цього Кодексу, на підставі якої прийнято рішення.

Слід зазначити, що в порядку пункту6 частини першої статті 5, частини третьої статті 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" органи податкової міліції можуть порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що при виконанні завдань оперативно-розшукової діяльності, пов'язаних з припиненням правопорушень у сфері податкового законодавства, права, передбачені цією статтею, надаються виключно органам податкової міліції у межах їх компетенції. Проведення оперативно-розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів забороняється(частини перша, друга статті 5, стаття 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність").

Судова колегія звертає увагу на те, що зазначений порядок у порушених кримінальних справах регламентується виключно кримінально-процесуальним законодавством та стосується випадків проведення дослідчих та слідчих дій органами досудового слідства, до яких, відповідно до частини першої статті 102 Кримінально-процесуального кодексу України(який діяв на час виникнення спірних правовідносин), не відносяться державні податкові інспекції, які в процесі своєї діяльності повинні дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом України та іншими законами України, іншими нормативними актами, що повнстю узгоджується з приписами підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України.

Колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідна норма не містить повноважень слідчого доручати проведення позапланових перевірок органам державної податкової служби. Саме податкова міліція, наділена правом здійснювати документальну позапланову перевірку в межах порушеної кримінальної справи відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 і підпункту 78.1.11 Податкового кодексу України.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що норма підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не визначає компетенцію слідчого під час здійснення повноважень у порушених кримінальних справах, зокрема, його право призначати в порядку підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальну виїзну позапланову перевірку, оскільки відповідно до статті 1 Податкового кодексу України сферою дії Податкового кодексу України є відносини, що виникли у сфері справляння податків і зборів; не розповсюджується на відносини, що виникли при порушенні кримінальної справи.

Отже, спірні правовідносини є законодавчо неврегульованими, зважаючи на не кореспондування положень кримінально-процесуального законодавства вимогам податкового законодавства в частині проведення позапланових виїзних перевірок платника податків на виконання постанови слідчого структурного підрозділу державної податкової служби, а саме - податкової міліції, тому норма частини п'ятої статті 114 Кримінально-процесуального кодексу України (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) стосовно того, що постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами, має застосовуватись із урахуванням вищевикладеного.

Судова колегія зауважує, що відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що прийняття наказу від 26.06.2012 №1203 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Краб» на підставі статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України не відповідає вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, оскільки відсутнє чітке та однозначне їх одночасне врегулювання нормами податкового та кримінально-процесуального законодавства, що є підставою для визнання наказу від 26.06.2012 №1203, який має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, протиправним та його скасуванню.

У зв'язку із тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнанням протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 26.06.2012 №1203, то як наслідок, є протиправними дії Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, пов'язані з проведенням документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Краб"на підставі наказу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 26.06.2012 №1203 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Краб».

Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття наказу від 26.06.2012 №1203«Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Краб», суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті наказу від 26.06.2012 №1203 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Краб» та призначенні документальної позапланової виїзної перевірки, діяв не в порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства України.

Більш того, відповідно до вимог частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Апеляційна скарга взагалі не містить доводів, які спростовують висновки суду першої інстанції (зокрема, в апеляційній скарзі зазначено про неможливість задоволення позовних вимог щодо оскарження акту перевірки, хоча такі позовні вимоги взагалі не були заявлені позивачем, позивачем оскаржувалися дії відповідача щодо проведення позапланової документальної перевірки).

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.10.2012 у справі № 2а-8903/12/0170/28 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України

Повний текст судового рішення виготовлений 04 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко