Рішення № 29091636, 23.01.2013, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Радянська, 25, тел. (265) 6-17-89, факс (265) 6-16-76, inbox@fs.court.gov.ua

______________

2/381/198/13

1027/3454/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року №2/381/198/13

Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі судді Зебелян Н.В. за участі секретаря судового засідання Древаль В.В. розглянув цивільну справу за позовом

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2 в особі законного представника

ОСОБА_3, ОСОБА_4

треті особи Служба у справах дітей Фастівської райдержадміністрації

КП КОР «Фастівське міжміське бюро технічної інвентаризації»

про визнання недійсним договору в частині, усунення перешкод у користуванні

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив суд: «Визнати недійсною окрему частину договору дарування, а саме -в реченні «Дарувальник -гр. ОСОБА_4, подарувала (тобто передала безоплатно), а Обдаровуваний -гр. ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 прийняв у дар 2/3 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами -приміщення 1-1 пл. 7.0 кв.м, 1-2 пл.5,1 кв.м, 1-3 пл. 11,5 кв.м, 1-4 пл.17,2 кв.м., 1-5 пл.10,5 кв.м., 1-6 пл. 9,9 кв.м, житловою площею 49,1 кв.1, загальною площею 61, 2 кв.м (надалі -2/3 частин житлового будинку), що знаходиться в АДРЕСА_1»- визнати недійсним словосполучення «1-6 пл. 9,9 кв.м.»та зобов'язати відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні власністю -1/3 частиною житлового будинку АДРЕСА_1, а саме: звільнити приміщення 1-6 пл.9,9 кв.м від особистих речей; закласти дверні проходи з кімнат 1-3 пл.11,5 кв.м та 1-5 пл.10,5 кв.м до кімнати 1-6 пл.9,9 кв.м.».

Позов обґрунтований тим, що дана частина будинку йому була подарована матір'ю ОСОБА_5, а йому стало відомо, що приміщення 1-6 площею 9,9 кв.м, власником якого він є, включено до складу інших 2/3 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та зареєстровано на іншу особу, тому 17.02.2009 він звернувся до КП КОР «Фастівське МБТІ»із заявою про виправлення помилки, допущеної працівниками КП КОР «Фаствське МБТІ»- виключення 1-6 площею 9,9 кв.м., яке згідно договору дарування від 08.02.2005 року входить до складу подарованої йому частини будинку зі складу 2/3 частин будинку АДРЕСА_1.

22.11.2012 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог та просить: встановити юридичний факт допущення неточності у витягу з реєстру прав власності від 29.09.2008 року за 320387053, виданим КП КОР «Фастівське МБТІ», та в договорі дарування від 22.10.2008 року р.13346, посвідченого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_6, а саме: помилкове включення приміщення 1-6 пл.9,9 кв.м. у подаровану ОСОБА_4 2/3 частин житлового будинку ОСОБА_2, о спричинило помилку у загальній та житлові площі відчуженої частини житлового будинку; визнати недійсною окремої частини договору дарування, а саме -в реченні «Дарувальник -гр. ОСОБА_4, подарувала (тобто передала безоплатно), а Обдаровуваний -гр..ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 прийняв у дар 2/3 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами -приміщення 1-1 пл. 7.0 кв.м, 1-2 пл.5,1 кв.м, 1-3 пл. 11,5 кв.м, 1-4 пл.17,2 кв.м., 1-5 пл.10,5 кв.м., 1-6 пл. 9,9 кв.м, житловою площею 49,1 кв.1, загальною площею 61, 2 кв.м (надалі -2/3 частин житлового будинку), що знаходиться в АДРЕСА_1»- визнати недійсним словосполучення «1-6 пл. 9,9 кв.м.»та зобов'язати відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 усунути перешкоди у користуванні власністю -1/3 частиною житлового будинку АДРЕСА_1, а саме: звільнити приміщення 1-6 пл.9,9 кв.м від особистих речей; закласти дверні проходи з кімнат 1-3 пл.11,5 кв.м та 1-5 пл.10,5 кв.м до кімнати 1-6 пл.9,9 кв.м.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просить задовольнити збільшені позовні вимоги.

Представник позивача позов зі збільшеними позовними вимогами підтримала, просить його задовольнити.

Законний представник Відповідача ОСОБА_3 позов не визнала, просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що спірне приміщення входить до складу 2/3 частин подарованого ОСОБА_2 Також пояснила суду, що саме це приміщення було вказано при розрахунку часток під час укладення договору дарування від 22.10.2008.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомила.

Судом було залучено до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -Службу у справах дітей та КП КОР «Фастівське МБТІ».

Представник третьої особи-1 у судове засідання не прибула, про причини неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи-2 КП КОР «Фастівське МБТІ»підтримала позов та пояснила, що колишній працівник по неуважності, не перевіривши наявності у інвентаризаційній справі на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, договору дарування від 08.02.2005, при розрахунку часток 2/3 частин вказаного будинку для укладання договору дарування ОСОБА_4, включила до 2/3 частин приміщення 1-6 площею 9,9 кв.м., що вже належало на праві власності позивачу, згідно договору дарування від 08.02.2005.

Заслухавши пояснення сторін по справі та їх представників, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 6164371 від 10.01.2005 ОСОБА_5 на праві приватної власності належав житловий будинок загальною площею 97, 9 кв.м., розташований у АДРЕСА_1.

Відповідно до приміток, вказаних у Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 6164371 від 10.01.2005 відчужується 1/3 частина житлового будинку -приміщення 1 площею 8,5 кв.м., 2-1 площею 1,8 кв.м, 1-7 площею 4,4 кв.м, 1-6 площею 9,9 кв.м, житловою площею 24,3 кв.м, загальною -46,6кв.м.

Згідно договору дарування від 08.02.2005 ОСОБА_5 подарувала , а ОСОБА_1 прийняв у дар 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1. Дана частина житлового будинку загальною площею 46,6 кв.м, житловою площею 24,3 кв.м., складається з приміщень: 1 пл.8,5 кв.м, 2-1 пл.13,8 кв.м., 1-7 пл.14,4 кв.м, 1-6 пл.9, 9 кв.м.

Згідно договору дарування від 01.03.2008 ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_4 прийняла у дар 2/3 частин житлового будинку АДРЕСА_1. Даний будинок, 2/3 частини якого дарується, складається з: житлового будинку з прибудовою в літері А, житловою площею 77,3 кв.м., загальною площею 97, 9 кв.м., сарай в літері Б, сарай в літері Д, убиральня в літері Т, літня кухня в літері В, літній душ в літері Е, колодязь питний в літері К, огорожа №1-2.

Згідно договору дарування від 22.10.2008 ОСОБА_4 подарувала (безоплатно передала) ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 2/3 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами -приміщення 1-1 пл. 7.0 кв.м, 1-2 пл.5,1 кв.м, 1-3 пл. 11,5 кв.м, 1-4 пл.17,2 кв.м., 1-5 пл.10,5 кв.м., 1-6 пл. 9,9 кв.м, житловою площею 49,1 кв.1, загальною площею 61, 2 кв.м (надалі -2/3 частин житлового будинку), що знаходиться в АДРЕСА_1.

Таким чином, ОСОБА_4 розпорядилася майном, а саме прриміщеням 1-6, площею 9,9 кв.м, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 згідно договору дарування від 08.02.2005.

У своїх запереченнях проти позову законний представник відповідача посилалася на те, що вказане приміщення входило у 2/3 частини подарованого ОСОБА_4 житлового будинку, оскільки в інвентаризаційній справі вказано саме це приміщення, що було включено при розрахунку часток для укладання договору дарування від 22.10.2008.

Судом було оглянуто у судовому засіданні інвентаризаційну справу на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 та заслухано пояснення представника бюро технічної інвентаризації. Так, судом було встановлено, що під час розрахунку часток житлового будинку для укладання ОСОБА_4 договору дарування від 22.10.2008 працівником бюро технічної інвентаризації було допущено помилку при включенні приміщення 1-6 площею 9,9 кв.м. до 2/3 частини житлового будинку та не враховано договору дарування від 08.02.2005.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як встановлено судом, відповідач-2 -ОСОБА_4 розпорядилася майном, на яке не мала відповідного правовстановлюючого документа, шляхом укладення договору дарування від 22.10.2008. Доказів того, що станом на 22.10.208 їй на праві власності належало приміщення 1-6 площею 9,9 кв.м. суду нею надано не було.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином укладений 22.10.2008 договір дарування є таким, що суперечить п.1 ст.203 Цивільного кодексу України, оскільки ОСОБА_4 розпорядилася майном, що їй не належало.

Відповідно до ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач виконав свій обов'язок щодо доказування, водночас, відповідачі належними та допустимим доказами доводів позивача не спростували.

Водночас, щодо заявленої позивачем вимоги про встановлення факту помилки, то суд зазначає наступне. Порядок розгляду заяв про встановлення юридичних фактів врегульований главою 6 Цивільного процесуального кодексу України. Разом з тим, допущення помилки службовою особою під час виконання її посадових обов'язків не може бути визнано юридичним фактом, оскільки такі дії працівника в даному випадку не є підставою для породження чи зміни особистих або майнових прав позивача. Тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 27, 88, 174, 179, 212, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним п. 1 договору дарування від 22.10.2008 в частині дарування ОСОБА_4 ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 приміщення 1-6 площею 9,9 кв.м., житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2, в особі законного представника ОСОБА_3, та ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належним йому приміщенням 1-6 площею 9,9 кв.м. житлового будинку АДРЕСА_1, звільнивши вказане приміщення від особистих речей.

В решті позову відмовити.

Понесені ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 50 гривень компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.223 Цивільного процесуального кодексу України та згідно ст.294 цього Кодексу може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Фастівський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Н.В. Зебелян