Ухвала суду № 29089766, 05.02.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

У Х В А Л А

05 лютого 2013 року Справа № 5019/1371/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

судді Огороднік К.М. ,

судді Тимошенко О.М.

при секретарі Величко К.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" на рішення господарського суду Рівненської області від 26.11.12 р. у справі № 5019/1371/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Саламандер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліоніс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи - підприємця Яцути Ю.Я.

про звернення стягнення 448337,12 доларів США та 16529 грн. 76коп. - пені на предмет іпотеки - ресторан "Ліон", загальною площею 297, 8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Соборна, 11б, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах

позивача - Панчук С.В. (довіреність №867 від 29.03.2011р.);

відповідача 1 - не з'явився;

відповідача 2 - Чепелюк О.О. (довіреність б/н від 29.01.2013р.);

третьої особи - не з'явився.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 29.01.2013 року по 05.02.2013 року.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 26.11.2012 року у справі № 5019/1371/12 позов Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Саламандер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичної особи - підприємця Яцути Ю.Я. про звернення стягнення 448 237,12 доларів США та 16 529 грн. 76 коп. - пені на предмет іпотеки - ресторан "Ліон" задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості фізичної особи - підприємця Яцути Юрія Яковича перед Публічним акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" за кредитним договором №42 від 12.02.2008р. (із змінами і доповненнями), яка станом на 23.11.2012 р. складає 448 237,12 доларів США (з яких: 406 659,85 доларів США - по простроченому кредиту, 41 577, 27 доларів США - по простроченим відсоткам) та 16 529 грн. 76коп. - пені (з якої: 6 518грн. 37коп. - пені по простроченому тілу кредиту, 11011 грн. 39 коп. - пені по простроченим відсоткам) звернено стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 42/1 від 12.02.2008 року, укладеним між Акціонерним товариством "Індустріально-Експортний Банк" (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Саламандер" (Іпотекодавець) та посвідченим нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковським А.І., а саме: будівлю ресторану "Ліон" загальною площею 297,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11б та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" на праві власності.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - будівлі ресторану "Ліон" загальною площею 297,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11-б шляхом проведення прилюдних торгів.

Визначено початкову ціну предмета іпотеки - будівлі ресторану "Ліон" загальною площею 297,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Соборна, 11-б для її подальшої реалізації в сумі 4 444 000 гривень, яка погоджена позивачем і ТзОВ ТВФ "Саламандер" при укладенні договору іпотеки № 42/1 від 12.02.2008 року.

Присуджено до стягненя з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліоніс" на користь Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" 65 989 грн. 50 коп. по оплаті судового збору.

Провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробнича фірма "Саламандер" припинено.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач-2 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.

29 січня 2013 року через канцелярію апеляційного суду представником апелянта подано клопотання про призначення судової експертизи.

Зазначене клопотання обгрунтовано тим, що початкова ціна реалізації предмета іпотеки визначена судом першої інстанції на підставі погодженої в договорі іпотеки від 12.02.2008 року на рівні 4444000,00 грн. Однак, апелянт заперечує проти встановлення саме такої початкової ціни предмета іпотеки, оскільки на протязі чотирьох років в приміщенні ресторану були проведені суттєві ремонтні роботи, внаслідок чого його ринкова вартість зросла.

Представник позивача безпосередньо в судовому засіданні 29.01.2013 року проти вказаного клопотання заперечив.

За результатами розгляду зазначеного клопотання колегія суддів прийшла до висновку про його задоволення. При цьому, апеляційним судом прийнято до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 12.02.2008 року за №42/1, а саме, нежилу будівлю - ресторан "Ліон" (м.Рівне, вул.Соборна, 11б) загальною площею 297,8 кв.м., яка, як встановлено судом першої інстанції, згідно Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно належить на праві власності відповідачу-2 - ТзОВ "Ліоніс".

Задовольняючи позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, місцевий господарський суд встановив початкову ціну реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором, яка була визначена сторонами під час його укладення (чотитри роки тому), в сумі 4444000,00 ггрн.

При цьому, як вже зазначалося вище, представник ТзОВ "Ліоніс" (апелянт) проти встановлення зазначеної початкової ціни продажу предмета іпотеки заперечує, посилаючись на те, що з моменту укладення іпотечного договору і до теперішнього часу пройшло понад чотири роки і ціна предмета іпотеки, порівняно з визначеною в п.2.3 договору іпотеки, суттєво змінилась, в зв'язку з чим, є об'єктивна необхідність призначення у справі експертного дослідження з визначенням ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації з метою погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За приписами статті 591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Разом з тим, згідно з частиною 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до ст.582 ЦК України, оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України "Про іпотеку", вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

При цьому, вирішуючи питання ціни предмета іпотеки, суди мають виходити з того, що ціна предмета іпотеки встановлюється в самому договорі. Якщо при розгляді справи сторони з такою оцінкою погоджуються, то в суду немає підстав її не брати до уваги, оскільки вона є умовою договору. Якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана довести інший його розмір, зокрема подати клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи (аналогічна правова позиція викладена в Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних відносин; Верховний Суд України; від 07.10.2010 року).

Однак, суд першої інстанції встановив початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації без врахування вищевикладених норм ЦК України та Закону України "Про іпотеку", зокрема, щодо наявності (відсутності) згоди між іпотекодавцем і іпотекодержателем або оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до ст.99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

З огляду на викладене, а також беручи до уваги те, що відповідачем-2, визначення початкової ціни реалізації предмета іпотеки за умовами договору іпотеки заперечується, Рівненський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність проведення оцінки предмета іпотеки, визначення вартості якого потребує спеціальних знань.

Згідно з ч.1 ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ч.1 ст.42 ГПК України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Відповідно до пункту 1.8. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5) експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності і внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів.

Вислухавши думки представників сторін, дослідивши матеріали справи, з метою об'єктивного та всестороннього розгляду справи та беручи до уваги, що для вирішення вказаного питання необхідні спеціальні знання, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне призначити у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79008, м. Львів, вул. Соборна 7).

Витрати по проведенню експертизи покладаються на відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліоніс", оскільки саме цією юридичною особою заявлено клопотання про призначення судової експертизи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Приймаючи до уваги, що апеляційним судом призначено судову експертизу, провадження у справі №5019/1371/12 підлягає зупиненню до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Рівненського апеляційного господарського суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 41,79,86,99,101 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

1. Призначити у справі №5019/1371/12 будівельно-технічну судову експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79008, м. Львів, вул. Соборна 7).

2. На вирішення судової експертизи поставити наступне питання:

Яка ринкова вартість іпотечного майна - ресторан "Ліон" площею 297,8 кв.м, що розташований за адресою: м.Рівне, вул. Соборна,11-б?

3. Зобов'язати сторін надати на вимогу експерта всі необхідні для проведення експертизи документи та забезпечити експертам безперешкодний доступ до об'єкту дослідження.

4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

5. Витрати по оплаті експертизи покласти на заявника клопотання - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліоніс".

6. Зобов'язати Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз після закінчення проведення експертизи надіслати сторонам копії експертного висновку.

7. Провадження у справі №5019/1731/12 зупинити до отримання висновку експертизи.

8. Матеріали справи направити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79008, м. Львів, вул. Соборна, 7).

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.