Рішення № 29089209, 31.01.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.2013Справа №5002-33/ 694-2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» (вул. Артема, 52 а, офіс 147, м. Київ)

до приватного підприємства «П'єр +»

(вул. Радянська, 16, м. Євпаторія, 97400)

про стягнення 1 172 228,58 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Кришко Сергій Андрійович, представник, довіреність № 045 від 31.08.12, ТОВ «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції;

Від відповідача: Чернецький Анатолій Миколайович, довіреність № б/н від 19.04.10, ПП "П'єр+;

Суть спору: публічне акціонерне товариство «Кредобанк» в особі Кримського відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача, приватного підприємства «П'єр +», та просить суд стягнути з відповідача суму кредитної заборгованості у розмірі 1 172 228.58 грн., а саме - заборгованість по кредитному договору № 24-07 у сумі 1 031 063.78 грн., заборгованість по відсотках по кредитному договору № 24-07 у сумі 95 522.10 грн., а також заборгованість по комісії у сумі 500.00 грн., та пеню у сумі 45 142.70 грн. шляхом звернення стягнення на залогове майно, яке належить відповідачу.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем умов кредитного договору № 24-07 від 16 червня 2007 року в частині своєчасної оплати та повного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за ним. При цьому, позивач посилався на положення статей 526, 527, 530, 589, 590, 651,1050 Цивільного кодексу України, а також статтями 173,188, 216, 218 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 11 березня 2012 року провадження у справі було зупинено, призначено судово-бухгалтерську експертизу та матеріали справи були направлені до Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз.

10 квітня 2012 року до господарського суду АР Крим від Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз надійшов висновок експертизи та матеріали справи № 5002-33/694-2011, у зв'язку з чим провадження у справі ухвалою господарського суду АР Крим від 11 квітня 2012 року було поновлено та призначено її до розгляду.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 24 квітня 2012 року у даній справі в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України було замінено позивача, публічне акціонерне товариство «Кредобанк», на товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції».

У судовому засіданні 15 травня 2012 року представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій він просить стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» з відповідача суму кредитної заборгованості у розмірі 1 172 228,58 грн., а саме заборгованість по кредитному договору № 24-07 у сумі 1 031 063. 78 грн., заборгованість по відсотках по кредитному договору № 24-07 у сумі 95 522.10 грн., а також заборгованість по комісії у сумі 500.00 грн., та пеню у сумі 45 142.70 грн. шляхом звернення стягнення на залогове майно, яке належить відповідачу.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 15 травня 2012 року у справі № 5002-33/694-2011 зазначену заяву позивача про уточнення позовних вимог від 15 травня 2012 року було прийнято до розгляду.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 22 травня 2012 року провадження у справі було зупинено до повернення матеріалів справи з товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата».

03 січня 2013 року до господарського суду АР Крим товариством з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» були повернуті матеріали справи № 5002-33/694-2011.

У зв'язку з викладеним, ухвалою господарського суду АР Крим від 14 січня 2013 року провадження у даній справі було поновлено та призначено її до розгляду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Також, повідомив суд, що з висновком експертизи він згодний.

Представник відповідача позов визнав в частині основної заборгованості за кредитом, щодо інших нарахувань зазначив, що враховуючи висновки експертів, які чітко не визначили їх розмір, вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

16 червня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» (надалі - Банк) та приватним підприємством «П'єр +» (позичальник) укладений кредитний договір № 24-07, відповідно до пункту 1 якого банк зобов'язався надати у власність позичальникові грошові кошти (надалі - кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісії (а.с. 11-15).

Відповідно до пункту 1.1 договору розмір кредиту становить - 55 500.00 євро.

Згідно з пунктом 1.2 договору кредит надається для оплати витрат з проведення будівельно - монтажних робіт, пов'язаних із будівництвом розважального комплексу «Дінопарк» по вул. Белінського, 3в, та закупівлі необхідного обладнання.

Пунктом 1.3 договору сторони визначили процентну ставку в розмірі 11,5 % річних.

У разі невиконання вимог, передбачених у пункті 9.3.6 договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2 % річних вище діючої, починаючи з 1-го числа 2-го місяця після аналізованого періоду (лютий - квітень, травень - липень, серпень - жовтень, листопад - січень) на наступний період. В подальшому при виконанні позичальником протягом наступного аналізованого періоду вимог пункту 9.3.6 договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, визначеному в пункті 2.1.3 договору, починаючи з 1-го числа 2-го місяця після аналізованого періоду на наступний період. Така зміна розміру процентів додаткового погодження сторонами не потребує (пункт 2.1.4 договору).

Пунктом 2.1.6 договору сторони визначили порядок видачі кредиту - траншами шляхом оплати платіжних документів позичальника з позичкового рахунку безпосередньо за цільовим призначенням; траншами шляхом конвертації кредитних коштів у валюту платежу з подальшим спрямуванням безпосередньо за цільовим призначенням.

Відповідно до пункту 2.2 договору датою остаточного повернення кредиту є 01 серпня 2014 року.

Згідно з пунктом 2.5 договору кредит видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання.

За надання кредиту позичальник сплачує банку наступні комісії, встановлені тарифами банку: за розгляд кредитної заяви - 0.1 % (55.50 Євро) від суми кредиту, що сплачується в день видачі кредитних коштів в гривнях по курсу НБУ; за видачу кредиту -1.75% (971.25 євро) від суми кредиту, що сплачується в день видачі кредитних коштів в гривнях по курсу НБУ). За управління кредитом - 75.00 грн., що сплачується щомісячно; інші комісії - відповідно до діючих тарифів банку. Комісії, встановлені в іноземній валюті, сплачуються клієнтом в національній валюті за курсом НБУ, згідно з порядком сплати, що передбачається тарифами банку (пункт 4.1 договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але, умовно, 360 днів у році), за ставкою, визначеною у пункті 2.1 цього договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаного у пункті 2.2 цього договору. Нарахування комісій відбувається відповідно до строків, передбачених обліковою політикою банку до терміну, вказаного у пункті 2.2. цього договору ( пункт 4.2 договору).

Позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до пункту 4.2 договору, у валюті кредиту щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти ( пункт 4.3 договору).

Відповідно до пункту 4.5 договору у випадку неповернення позичальником кредиту в термін, визначений цим договором та додатками до нього, на вимогу банку позичальник сплачує пеню, вказану в пункті 7.1 цього договору.

Відповідно до пункту 4.6 договору у разі зміни законодавства щодо здійснення кредитування, облікової ставки Національного банку України, інших економічних умов, що впливають на ціну кредитних коштів, зміна процентної ставки, вказаної у пункті 2.1 цього договору, відбувається: а) банком самостійно при умові, що таке збільшення відбувається не більше ніж на 5 % річних, і така зміна відбувається не частіше, ніж 1 раз в півріччя. Таке збільшення розміру про центів вважається зробленим за згодою позичальника і сторони домовились, що додаткової згоди позичальника на це не потрібно. Про таку зміну процентної ставки Банк у письмовій фо рмі повідомляє позичальника за 10 днів до її введення в силу; б) за письмовою згодою сторін, банк за 20 днів до введення в дію нових процентних ставок повідомляє у письмовій формі про це позичальника. Позичальник зобов'язаний протягом 15 днів від дати надіслання банком повідомлення з'явитись у банк для укладення Додаткового Договору.

При незгоді позичальника з пропозицією банку на зміну розміру процентної ставки та /або не з'явленні позичальника у банк в порядку та строк, встановлені підпунктом "б" пункту 4.6 цього договору позичальник зобов'язаний в 20-ти денний термін з часу надіслання банком повідомлення про зміну процентної ставки за користування кредитом за цим договором повністю повернути суму кредиту та сплатити проценти, комісії за користування кредитом на день повернення.

Відповідно до пункту 5.1 договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, пе редбачені цим договором та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту здійснюється відповідно до графіку повернення кредиту, який є додатком №1 до цього договору.

Згідно з пунктом 5.9 договору банк у випадках, передбачених пунктом 2.9. цього договору, вправі вимагати дострокового повернен ня кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Пунктом 5.10 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором.

Відповідно до пункту 7.1 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню : за зобов'язаннями у гривні - в розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки; за зобов'язаннями в іноземній валюті - 0.05% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми.

Згідно з пунктом 11.1 договору він набуває чинності з дня підписання обома сторонами та діє до повного виконання ним своїх зобов'язань.

Додатковою угодою № 1 до кредитного договору № 24-07 від 16 червня 2007 року, укладеною між сторонами у справі було змінено розмір кредиту на 123 500.00 євро (т. 1, а.с. 17).

Листом ВАТ «Кредобанк» від 23 травня 2008 року № 123-с/08 було повідомлено відповідача у справі про те, що на підставі пункту 4.6 кредитного договору № 24-07 від 16 червня 2007 року з 26 травня 2008 року збільшується процентна ставка до рівня - 12 %, який 23 травня 2008 року був отриманий директором ПП «П'єр +» Нагай С.Г., про що свідчить його підпис на даному листі (т. 1, а.с. 19), та не заперечувалося представником відповідача протягом розгляду даної справи.

Листом ВАТ «Кредобанк» від 26 листопада 2008 року № 261-е/08 було повідомлено відповідача у справі про те, що на підставі пункту 4.6 кредитного договору № 24-07 від 16 червня 2007 року з 01 грудня 2008 року збільшується процентна ставка до рівня - 15 % річних, який був отриманий директором ПП «П'єр +» Нагай С.Г., про що свідчить його підпис на даному листі та відтиск печатки підприємства (т. 1, а.с. 20).

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору, між відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» (заставодержатель) та приватним підприємством «П'єр +» (заставодавець) був укладений договір застави від 16 червня 2007 року, відповідно до пункту 1.1 якого він забезпечує виконання зобов'язання заставодавця та вимог заставодержателя за кредитним договором № 24-07 від 16 червня 2007 року, який укладено між заставодавцем та заставодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені у майбутньому, стосовно повернення неустойки у повному обсязі. Предметом застави є рухоме майно (основні засоби, зокрема, кухонне та вентиляційне обладнання; дитячі розважальні апарати; акустична система для дискотеки -35 позицій, придбані у власність 2006 - 2007 роках), згідно з актом оцінки майна, що передається в заставу від 16 червня 2007 року (т. 1, а.с. 21-22).

Відповідно до пункту 6.1 договору застави, він набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором та додаткових договорів до нього.

Так, як зазначає позивач та проти чого не заперечував відповідач, банком у виконання умов кредитного договору № 24-07 від 16 червня 2007 року було перераховано відповідачу кредит в повному об'ємі, що також підтверджується витягом банку по рахунках (т. 1, а.с. 32).

У зв'язку з тим, що позичальником не виконувались умови кредитного договору позивачем було направлено на адресу відповідача претензії № 125/2009 від 03 серпня 2009 року та № 1528 від 10 червня 2010 року з вимогою про повернення кредитної заборгованості (т. 1, а.с. 25-26).

Однак, вимоги позивача щодо належного виконання умов кредитного договору відповідачем виконані не були, що з'явилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» із даною позовною заявою до господарського суду АР Крим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору в частині сплати кредитних коштів, процентів за користування ними, а також порушення інших умов договору, у зв'язку з чим вони підлягають регулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" - банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну грошову суму, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованості суми, а також зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Кредитні взаємовідносини регламентуються на підставі кредитних договорів, що укладаються між кредитором і позичальником тільки в письмовій формі, які визначають взаємні зобов'язання та відповідальність сторін і не можуть змінюватись в односторонньому порядку без згоди обох сторін - що передбачено Положенням Національного банку України "Про кредитування".

Предметом спору є вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 96 093.10 євро грн.,заборгованості по відсотках в сумі 8 902.47 євро, 500.00 грн. - заборгованості по комісії та 45 142.70 грн. - пені.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пункту 5.1 договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, пе редбачені цим договором та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту здійснюється відповідно до графіку повернення кредиту, який є додатком №1 до цього договору.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Однак, за твердженням позивача станом на 21 січня 2011 року за відповідачем залишилася непогашеною прострочена заборгованість в сумі 96 093.10 євро, що вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем (т. 1, а.с. 30-31).

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Одночасно, наявність по кредитному договору заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 96 093.03 євро станом на час звернення до суду з даним позовом була встановлена судовим експертом, що підтверджується висновком № 144-29/05 (а.с. 80-98, т.2).

Доказів оплати суми боргу відповідачем суду не представлено, крім того представник відповідача погодився із наявністю за ним такої суми заборгованості за кредитним договором, а також підтвердив, що на даний час (31.01.2013р.) її розмір не змінився.

Таким чином, враховуючи, що позивач погодився із висновком експертизи, а відповідач визнав суму заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 24-07 від 16 червня 2007 року в розмірі 96 093.03 євро, що в гривневому еквіваленті складає 1 042 474.74 грн., підлягають задоволенню, отже в стягненні 0.07 євро слід відмовити.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на неспроможність посилань представника відповідача на порушення позивачем умов кредитного договору в частині односторонньої зміни відсоткової ставки за кредитом, що, в свою чергу, призвело до створення заборгованості.

Так, такі доводи суперечать дійсним обставинам справи, оскільки підпунктом а пункту 4.6 договору передбачено право позивача в односторонньому порядку змінювати такі умови договору.

Належне повідомлення відповідача про такі зміни підтверджуються матеріалами справи, а саме листом ВАТ «Кредобанк» від 23 травня 2008 року № 123-с/08 та від 26 листопада 2008 року № 261-е/08 (т. 1, а.с. 19-20).

Крім того, пунктом 4.6 договору передбачено, що при незгоді позичальника з пропозицією банку на зміну розміру процентної ставки та /або не з'явленні позичальника у банк в порядку та строк, встановлені підпунктом "б" пункту 4.6 цього договору позичальник зобов'язаний в 20-ти денний термін з часу надіслання банком повідомлення про зміну процентної ставки за користування кредитом за цим договором повністю повернути суму кредиту та сплатити проценти, комісії за користування кредитом на день повернення.

Однак, сума кредиту, процентів та комісії за користування кредитом банку повернуто позичальником не було.

Вказане спростовує твердження представника відповідача.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 8 902.47 євро відсотків за користування кредитом.

Згідно з частиною 2 статті 1052 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 1 статті 1048 зазначеного Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з пунктом 2.1.4 договору у разі невиконання вимог, передбачених у пункті 9.3.6 договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2 % річних вище діючої, починаючи з 1-го числа 2-го місяця після аналізованого періоду (лютий - квітень, травень - липень, серпень - жовтень, листопад - січень) на наступний період. В подальшому при виконанні позичальником протягом наступного аналізованого періоду вимог пункту 9.3.6 договору, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, визначеному в пункті 2.1.3 договору, починаючи з 1-го числа 2-го місяця після аналізованого періоду на наступний період. Така зміна розміру процентів додаткового погодження сторонами не потребує.

Відповідно до пункту 4.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але, умовно, 360 днів у році), за ставкою, визначеною у пункті 2.1 цього договору моменту видачі кредиту до терміну, вказаному у пункті 2.2 цього договору. Нарахування комісій відбувається згідно строків, передбачених обліковою політикою банку до терміну, вказаного у пункті 2.2. цього договору

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на суму заборгованості було нараховано відсотки за користування відповідачем кредитними коштами за період з 18 червня 2007 року по 20 січня 2011 року (включно), розмір яких, згідно наданого позивачем розрахунку, складає 8 902.47 євро, що в гривневому еквіваленті складає 95 522.10 грн. (т. 1, а.с. 34).

Однак, з висновку судового експерта № 144-29/05 (а.с. 80-98, т.2) вбачається, що наданими документами підтверджується заборгованість по відсотках в сумі 1 713.14 євро, що за курсом НБУ еквівалентно сумі - 18 585.16 грн..

Отже, враховуючи те, що позивач погодився із обґрунтованістю висновків експерта, стягненню підлягають 1 713.14 євро відсотків за користування кредитом, що за курсом НБУ еквівалентно сумі - 18 585.16 грн., в стягненні 7 189.33 євро відсотків за користування кредитом слід відмовити.

Також позивач просив стягнути з відповідача 500.00 грн. комісії.

Відповідно до пункту 4.1 договору за надання кредиту позичальник сплачує банку наступні комісії, встановлені тарифами банку: за розгляд кредитної заяви - 0.1 % (55.50 євро) від суми кредиту, що сплачується в день видачі кредитних коштів в гривнях по курсу НБУ; за видачу кредиту -1.75% (971.25 євро) від суми кредиту, що сплачується в день видачі кредитних коштів в гривнях по курсу НБУ). За управління кредитом - 75.00 грн., що сплачується щомісячно; інші комісії - відповідно до діючих тарифів банку. Комісії, встановлені в іноземній валюті, сплачуються клієнтом в національній валюті за курсом НБУ, згідно порядку сплати, що передбачається тарифами банку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за надання кредиту позичальнику за період з 18 червня 2007 року по 20 січня 2011 року (включно) нараховано комісію, розмір якої згідно наданого позивачем розрахунку складає 500.00 грн. (т. 1, а.с. 31).

З висновку судового експерта № 144-29/05 (а.с. 80-98, т.2) вбачається, що сума заборгованої відповідачем комісії відповідно до кредитного договору № 24-07 від 16 червня 2007 року складає 28 161.31 грн..

Отже, оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог стягненню підлягають нараховані позивачем 500.00 грн. комісії.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 45 142.70 грн. пені за прострочення грошового зобов'язання.

Суд вважає, що дані вимоги також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 548 та статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, зокрема, неустойкою.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 7.1 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню : за зобов'язаннями у гривні - в розмірі подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки; за зобов'язаннями в іноземній валюті - 0.05% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми.

Позивачем наданий розрахунок пені по простроченому кредиту (т. 1, а.с. 36), загальний розмір якої за період з 21 січня 2010 року по 20 січня 2011 року складає 45 142.70 грн..

З висновку судового експерта № 144-29/05 (а.с. 80-98, т.2) вбачається, що розмір пені, нарахованої відповідачу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 24-04 від 16 червня 2007 року, з врахуванням обмежень, передбачених статтею 232 Господарського кодексу України складає 4363.26 євро, що еквівалентно 47 335.22 грн..

Отже, стягненню підлягає неустойка, нарахована позивачем за період з 21 січня 2010 року по 20 січня 2011 року в сумі 45 142.70 грн..

Також, суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно, з огляду на наступне.

Як вже було зазначено, 16 червня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Кредобанк» (заставодержатель) та приватним підприємством «П'єр +» (заставодавець) був укладений договір застави, відповідно до пункту 1.1 якого він забезпечує виконання зобов'язання заставодавця та вимог заставодержателя за кредитним договором № 24-07 від 16 червня 2007 року, який укладено між заставодавцем та заставодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені у майбутньому, стосовно повернення неустойки у повному обсязі. Предметом застави є рухоме майно (основні засоби, зокрема, кухонне та вентиляційне обладнання; дитячі розважальні апарати; акустична система для дискотеки -35 позицій, придбані у власність 2006 - 2007 роках), згідно з актом оцінки майна, що передається в заставу від 16 червня 2007 року (т. 1, а.с. 21-22).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

З огляду на викладене, враховуючи, що судом був встановлений факт порушення відповідачем строків повернення кредитних коштів позивачеві, суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення стягнення на залогове майно за договором застави від 16 червня 2007.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість таких вимог позивача.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати суд покладає на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

До судових витрат також відноситься вартість проведення судових експертиз.

Враховуючи, що вартість експертизи, проведеної Кримським науково - дослідним інститутом судових експертиз була оплачена відповідачем в повному обсязі, відшкодуванню підлягає вартість проведення експертизи ТОВ «Судова експертна палата», яка згідно калькуляції № 99 від 29 грудня 2012 року складає 12 014.80 грн. (т. 2, а.с. 114).

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 05 лютого 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «П'єр +» (вул. Радянська, 16, м. Євпаторія, 97400, код ЄДРПОРУ 23014602) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» (вул. Артема, 52 а, офіс 147, м. Київ, р/р 2650702371883 у відділенні № 5 м. Києва ЦФ ПАТ Кредобанк, МФО 325365, код ЄДРПОУ 37356981) 96 093.03 євро - заборгованості, що в гривневому еквіваленті складає 1 042 474.74 грн., 1 713.14 євро - заборгованості по відсотках, що в гривневому еквіваленті складає 18 585.16 грн., 500.00 грн. - заборгованості по комісії, 45 142.70 грн. - пені та 10 952.92 грн. судового збору, шляхом звернення стягнення на залогове майно, яке знаходиться за адресою: м. Євпаторія, вул. Белінського, 3в та належить приватному підприємству «П'єр +»:

Найменування предмету заставиДата виготовлення КількістьЗагальна заставна варт.(грн.)123451Блендер200611 294,812 Вакуумний пакувальник РР-5,22006111 927,303Вентиляційна система20071165 732,394 Дитячі розважальні апарати200614131 631,495 Камера холодильна ППУ-100-13,5200619 016,006 Картофелечистка РР4 ECO 1200614 278,587 Кондиціонер МАН-МОН 5520076134 652,008Кут тер С4200612 472,079Льодогенератор В31200614 303,6510Льодогенератор В21200718 443,1311Міксер2006113 363,0012 Міксер планетарний DITOMIX 5200613 504,1113Моноблок МВ-14А200617 888,7314 Набор дисків ROBOT COUP-CL30200661 255,0515 Овочерізка ROBOT COUP-CL30200614 808,4416Пароконвектомат2006138 086,3017Плита 4-х комфорочна200616 818,9418 Плита 4-х комфорочна з духовкою200619 036,8819 Підставка для пароконвектомата200614 235,3620 Система вентиляції «контраст»2007118 750,0121 Слайзер MIRRA 250 С СЕ200611 764,1622Соковіджималка для твердих фруктів200614 926,8523Сокоохолоджувач200716 306,6724 Стіл тепловий 1500*700*850200615 639,9525Стіл холодильний200616 660,7626Фритюрниця F-4+4200622 736,5727Шафа морозильна 55 В2007118 861,7128Шафа морозильна2006323 625,5529Шафа холодильна2006729 762,5130 Шафа холодильна S14002006210 635,08 31 Шафа холодильна USS 374DTK200612 444,4132 3 Електрогриль прижимний2006 1 2 255,98333 Електрогриль2006 1 3612,92

34Акустична система для дискотеки2007194 021,5635Ящик морозильний 411/402200611 940,4936Обладнання боулінга - клуба20071659 250,0037Ігровий апарат «Віртуальний поліцейський 3»2003147 700,0038Танцювальний апарат Pump it Up Zero2001161 200,0039Установка котельної мод.трансп.240кВт20061131 422,5040Лабіринт ігровий дитячий20061161 940,2441Мало вантажний ліфт вант100кг2007128 800,0042Акваріум2007186 297,81Всего:1 973 303,963.

4.

3. Стягнути з приватного підприємства «П'єр +» (вул. Радянська, 16, м. Євпаторія, 97400, код ЄДРПОРУ 23014602) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Судова експертна палата» (вул. Леніна, 12, офіс 5, м. Сімферополь, АР Крим, 95001, р/р 26006060922412 в ПАТ КБ «Приватбанк» у м. Сімферополі, МФО 384436, код ЄДРПОУ 37860012) судові витрати у розмірі 12 014.80 грн., пов'язані з проведенням судової економічної експертизи.

4. В частині стягнення заборгованості в сумі 0.07 євро та заборгованості по відсотках в сумі 7 189.33 євро - в позові відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська