Ухвала суду № 29088531, 24.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2013 р.Справа № 2а-7938/11/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Бітова А.І.,

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Скалозуб Л.П.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін №73" - Пірога Сергія Васильовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мостобудівельний загін №73" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Мостобудівельний загін №73" звернулось до суду з адміністративним позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000032007 від 03 червня 2011 року, вказуючи, що висновки відповідача щодо неправомірного включення до складу податкового кредиту протягом періоду з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року ПДВ на підставі податкових накладних виписаних не в звітному періоді є необгрунтованими.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що податкове повідомлення-рішення прийнято правомірно, а підстави для його скасування відсутні.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року позов задоволений в повному обсязі.

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що відповідачем була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту за період січень - грудень 2010 року, за результатами якої 23 травня 2011 року було складено акт №625/37/30126124 (а.с. 9-18).

Перевіркою встановлені порушення позивачем п.п.1.7 ст. 1, п.п.7.2.6 п.7.2., п.75.1 п.7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме позивачем в податкових деклараціях з ПДВ за січень - грудень 2010 року, задекларовано податковий кредит за попередні податкові періоди, в наслідок чого завищено податковий кредит за зазначений період на суму 3 476 163,87 грн.

Висновок відповідача про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту суми у розмірі 3 476 163,87 грн. ґрунтується на тому, що ТОВ "Мостобудівельний загін №73" не додано до податкових декларацій за попередні податкові періоди, а саме: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень , липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року (по податковим показникам попередніх періодів, включених підприємством до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за період січень-грудень 2010 року) заяви зі скаргою на постачальника, який відмовився надати податкові накладні, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту за попередні податкові періоди. Тому, вважається, що ТОВ "Мостобудівельний загін № 73" прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням сум податку за зазначеними податковими накладними.

За результатами позапланової виїзної документальної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000320037 від 03 червня 2011 року, яким підприємству визначено податкове зобов'язання в сумі 3 476 163,87 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1 800 107 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем суми ПДВ були включені у склад податкового кредиту правомірно, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом визначено дату виникнення права на податковий кредит, проте не дату його припинення, також, Законом не передбачено, що у зв'язку із несвоєчасним отриманням податкової накладної платник податків позбавляється права на податковий кредит або "…вважається, що їм прийнято рішення не формувати податковий кредит…", як стверджує апелянт.

Разом з тим, зі змісту Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слідує, що у разі, коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він, з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 цього Закону (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Отже, доводи апелянта, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ протягом періоду січень - грудень 2010 року на підставі податкових накладних виписаних не в звітному періоді є безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення-рішення №000032007 від 03 червня 2011 року є правильними.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 січня 2013 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: