Постанова № 29082205, 29.01.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р. Справа № 24898/10

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді - Заверухи О.Б.,

суддів - Багрія В.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засіданні - Ратушній М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віра-1» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віра-1» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2010 року ТзОВ «Віра-1» звернулося до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 07.12.2009 року № 0000702301/3.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що посадовими особами Нововолинської ОДПІ, які проводили планову виїзну перевірку ТзОВ «Віра-1», неправильно застосовані норми пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого пеервіряючі дійшли помилкового висновку про завищення позивачем залишку від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 54565,00 грн. та заниження суми податку на додану вартість в сумі 237520,00 грн. за період з 01.04.2007 року по 31.03.2009 року.

Відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Однак жодних змін суми компенсації вартості придбаних товарів (матеріалів, сировини) на підприємстві в наступних податкових періодах не відбувається, до того ж коригування податкового кредиту покупця повинно відбуватись з одночасним коригуванням податкових зобов'язань постачальника. Отже, запропонований податковими інспекторами варіант коригування ПДВ в частині податкового кредиту на суму падежу свиней, не має законодавчого підґрунтя.

Крім того, при розрахунку суми падежу свиней на відгодівлі перевіряючі не врахували, що свині не є товаром для підприємства, а виготовленою продукцією, тобто напівфабрикатом, який не досяг кінцевої стадії виробничого процесу по технологічним нормам, а також, що вартість тварин, які загинули в певному звітному періоді частково складається з витрат, придбаних без податку на додану вартість. Зокрема, значну частку в структурі собівартості свині займає заробітна плата працівників, нарахування на заробітну плату, амортизація основних засобів, використаних у виробничому процесі тощо. Податкові інспектори не розраховували структуру собівартості продукції та прирівняли вартість падежу вирощеної тварини до вартості товару, придбаного з податком на додану вартість.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що згідно з пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі, коли товари (роботи, послуги), виготовлені або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Посилання позивача при списанні вартості падежу свиней при їх відгодівлі на наказ по ТзОВ «Віра-1» від 28.02.2007 року № 01/1-139, п. 3 якого визначена максимальна нормативна смертність свиней на відгодівлі у розмірі 4-5%, на думку суду є безпідставним, оскільки даний наказ є внутрішнім документом і не являється нормативно-правовим актом.

За таких обставин, на думку суду першої інстанції, відповідачем вірно встановлено, що суму падежу свиней в частині ПДВ 292085 грн. слід рахувати як частково невикористану в оподатковуваних операціях, що, відповідно, передбачено пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому підприємство повинно було здійснити коригування податкового кредиту на відповідну суму при падежу свиней.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ТзОВ «Віра-1» подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і доповнення до неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 30.06.2009 по 13.07.2009 року посадовими особами Нововолинської ОДПІ Волинської області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «Віра-1» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2009 роки, за наслідками якої був складений Акт від 20.07.2009 року № 665/131-2301/13358625Ю.

В Акті перевірки податковий орган зазначає, що мало місце порушення позивачем вимог пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення податку на додану вартість за період 01.04.2007 по 31.03.2009 року у сумі 54 565 грн. та заниження суми податку на додану вартість за період 01.04.2007 по 31.03.2009 року в сумі 237520 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 31.07.2009 року № 0000702301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в розмірі 356280 грн., в тому числі 237520 грн. - основний платіж та 118760 грн. - штрафна санкція.

За наслідками адміністративного оскарження даного рішення було прийняте податкове повідомлення-рішення 07.12.2009 року № 0000702301/3, яке є предметом оскарження.

Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність оскаржуваного рішення. Проте, колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, як виробник сільськогосподарської продукції, подавав до Нововолинської ОДПІ Волинської області три податкові декларації з податку на додану вартість:декларація № 1- спеціальна, або окрема декларація по ПДВ, в якій відображаються і податкові зобов'язання і податковий кредит по операціях з продажу молока, худоби (крім операцій з продажу молока та м'яса в живій вазі на переробні підприємства), птиці, вовни; декларація № 2 - спеціальна, або окрема декларація по ПДВ в якій відображаються і податкові зобов'язання і податковий кредит по операціях з продажу продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва (крім молока, худоби, птиці, вовни) , в тому числі і продукції, виготовленої на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини, крім підакцизної продукції; декларація № 3 - в цій декларації відображаються і податкові зобов'язання і податковий кредит по операціях з продажу підакцизної продукції, продукції не власного виробництва (придбаної) та молока і м'яса в живій вазі, проданих на переробні підприємства.

З 01.01.2009 року ТзОВ «Віра» подавало скорочену декларацію з податку на додану вартість відповідно до наказу ДПА України від 04.02.2009 року № 8 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість».

З Акту перевірки вбачається, що ТзОВ «Віра-1» за період з 01.04.2007 року по 31.03.2009 року задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 1923983 грн. (реалізація свиней живою вагою на території України).

За період з 01.04.2007 року по 31.03.2009 року ТзОВ «Віра-1» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 6691145 грн. (здійснення операцій із придбання товарів (робіт, послуг) на території України вирощування свиней, що реалізуються на території України).

Також перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1 - 16.3) за 2-4 квартали 2007 року, 1-4 квартали 2008 року, 1 квартал 2009 року в сумі 6691145 грн. встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій придбання з ПДВ на митній території України товарів (послуг) з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008 року на загальну суму 292085 грн.

Перевіркою правильності відображення показників у поданих за квітень 2007 року - грудень 2008 року деклараціях з податку на додану вартість встановлено, що товариством безпідставно віднесено до податкового кредиту у деклараціях з ПДВ № 3, по яких проводяться розрахунки з бюджетом, вартість падежу свиней на відгодівлі в загальній сумі 1460425 грн., податок на додану вартість з якого склав 292085 грн.

Підпунктом 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», про порушення вимог якого позивачем вказує відповідач, встановлено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Віра-1» здійснює діяльність щодо розведення свиней та реалізації свиней живою вагою переробним підприємствам та іншим споживачам, діяльність здійснюється відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, де основним видом діяльності зазначено код за КВЕД: 01.23.0 Розведення свиней.

Як встановлено судом, зазначена діяльність займає в структурі доходів підприємства 96,3% в 2007 році, 97,8% в 2008 році та 100% в 2009 році.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачем безпідставно віднесено до податкового кредиту у деклараціях з ПДВ № 3, по яких проводяться розрахунки з бюджетом, вартість падежу свиней на відгодівлі в загальній сумі 1460425,00 грн., податок на додану вартість з якого склав 292085,00 грн., оскільки, як встановлено під час розгляду справи, вартість падежу свиней на відгодівлі ТзОВ «Віра-1» не відносило до податкового кредиту в жодному податковому періоді.

При цьому відповідно до пп. 7.5.1 п 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, а саме: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)- в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, при придбанні ТзОВ «Віра-1» товарів (робіт, послуг), необхідних для здійснення господарської діяльності, за настання першої з наведених подій у позивача виникало право на податковий кредит.

З врахуванням положень п. 7.4 зазначеного Закону податковий кредит обчислюється платником податків в податковому періоді, на який припадає придбання товарів (послуг).

Так, згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що під час формування податкового кредиту при придбанні сировини, матеріалів, виробничих послуг тощо, що використовуються у виробничому процесі вирощування свиней, позивач не володів інформацією щодо величини утворюваного в подальшому падежу тварин ні у кількісному, ні у вартісному вираженні.

Щодо висновку про наявність обов'язку позивача скоригувати податковий кредит з ПДВ на загальну суму 292085,00 грн. по декларації № 3 відповідно до пп. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», то колегія суддів зазначає, що вказаним Законом встановлено виключний перелік умов відповідно до яких проводиться коригування показників податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість в наступних за звітним податкових періодах, а саме п. 4.5 ст. 4 Закону передбачено, що якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Проте, як встановлено судом, жодних змін суми компенсації вартості придбаних товарів (матеріалів, сировини) в наступних податкових періодах не відбувалося.

Крім того, коригування податкового кредиту покупця повинно відбуватись з одночасним коригуванням податкових зобов'язань постачальника.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що висновки податкового органу щодо необхідності коригування позивачем ПДВ в частині податкового кредиту на суму падежу свиней, не відповідають вимогам законодавства.

Також колегія суддів бере до уваги доводи апелянта про те, що свині не є товаром для позивача, а виготовленою продукцією (напівфабрикатом), який не досяг кінцевої стадії виробничого процесу згідно з технологічними нормами. Процес вирощування та відгодівлі свиней має певні технологічні особливості, на кожному технологічному етапі вирощування свиней присутні природні втрати або технологічний брак, межі цих втрат затверджено внутрішнім наказом для підприємства, а всі витрати технологічного браку документально підтверджені актами падежу свиней.

Крім того, вартість тварини, що загинула в певному звітному періоді частково складається з витрат, придбаних без сплати податку на додану вартість, зокрема, в структуру собівартості свиней включається заробітна плата працівників, нарахування на заробітну плату, амортизація основних засобів, використаних у виробничому процесі тощо. Проте, посадові особи відповідача під час перевірки не розраховували структуру собівартості продукції, а помилково прирівняли вартість падежу вирощеної тварини до вартості товару, придбаного з податком на додану вартість.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віра-1» задовольнити повністю.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2010 року у справі № 2а-429/09/0370 скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віра-1» задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області від 07 грудня 2009 року № 0000702301/3.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: В.М. Багрій

В. В. Ніколін

Повний текст постанови

виготовлений та підписаний

30.01.2013 року