Рішення № 29081138, 01.02.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/2-3367/11 Провадження № 22-ц/772/214/2013Головуючий в суді першої інстанції:Король О.П.Категорія: 24 Доповідач: Міхасішин І. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Войтка Ю.Б., Стадника І.М.,

При секретарі: Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 листопада 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 16 квітня 2010 року між нею та відповідачем було укладено договір про надання послуг НОМЕР_1 , за умовами якого вона зобов'язувалась надати ОСОБА_2 інформацію про об'єкти нерухомості та послуги по підготовці та укладенню угоди між замовником та продавцем нерухомості, а замовник у випадку придбання будь-якого з об'єктів нерухомості, вказаного в акті приймання виконаних робіт, зобов'язувався сплатити виконавцю винагороду в розмірі 4% від ціни придбання об'єкта нерухомості, але не нижче вартості такого об'єкта нерухомості на день укладання правочину, на підставі якого здійснюється відчуження об'єкту нерухомості. Мінімальна винагорода в будь-якому випадку не могла бути нижчою ніж 497 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі невиконання умов договору замовник зобов'язувався сплатити виконавцю неустойку у розмірі подвійної вартості наданих послуг. 27 квітня 2010 року ОСОБА_2 уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка була зазначена в переліку об'єктів в акті приймання виконаних робіт, проте зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором про надання послуг відповідач не виконав. А тому просила стягнути з відповідача, з урахуванням збільшених позовних вимог, заборгованість в сумі 25 347 грн., з яких 8449 грн. -сума основного боргу та 16 898 грн. сума неустойки, а також судові витрати у справі.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 листопада 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг у розмірі 25 347 грн. , з яких 8449 грн. -сума основного боргу, 16 898 грн. -сума неустойки. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначав, що предметом договору про надання послуг від 16 квітня 2010 року був дачний будинок, а предметом договору купівлі-продажу від 27 квітня 2010 року -земельна ділянка АДРЕСА_1, вільна від забудови. Тобто пошук земельної ділянки та укладення договору купівлі-продажу здійснювалося ним самостійно, без участі позивача, а ФОП ОСОБА_3 до теперішнього часу не виконала умов договору від 16 квітня 2010 року щодо пошуку, визначеного в договорі об'єкта нерухомості.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 16 квітня 2010 року між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг НОМЕР_1, за умовами якого позивач зобов'язувалась надати відповідачу інформацію про об'єкти нерухомості та послуги по підготовці та укладенню угоди між замовником та продавцем нерухомості, а замовник зобов'язувався сплатити виконавцю винагороду (а.с. 7).

Згідно п 2.2. договору сторони визначили характеристики, яким повинен відповідати об'єкт нерухомості: одноповерховий цегляний дачний будинок, розташований на території Сабарівського масиву орієнтовною вартістю до 15 000 доларів США.

За змістом п. 2.1.2 договору замовник зобов'язувався підписати акт приймання виконаних робіт (Додаток №1 до договору), що є невід'ємною частиною даного договору.

16 квітня 2010 року ОСОБА_2 підписав акт виконаних робіт , яким підтвердив прийняття від виконавця інформації та послуг щодо переліку об'єктів нерухомості, серед яких був зазначений об'єкт нерухомості, який розташований на території АДРЕСА_1, орієнтовною вартістю 9000 доларів США (а.с. 8).

27 квітня 2010 року ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0285 га під АДРЕСА_1 за 23 866 грн. на підставі договору купівлі-продажу , посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 , зареєстрованого в реєстрі за №1875 (а.с. 88).

Відповідно до п. 2.1.3 договору у випадку придбання будь-якого з об'єктів нерухомості , вказаного в акті приймання виконаних робіт, замовник зобов'язувався оплатити послуги виконавцю в розмірі 4% від ціни придбання об'єкта нерухомості, але не нижче ринкової вартості такого об'єкта нерухомості на день укладання правочину, на підставі якого здійснюється відчуження об'єкта нерухомості на користь замовника. Мінімальна винагорода в будь-якому випадку не може бути менше 497 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Замовник зобов'язувався оплатити виконавцю вартість виконаних послуг в день укладання угоди про відчуження об'єкта нерухомості на користь замовника (п. 2.1.5 договору).

Чотири відсотки від ціни придбаного об'єкта нерухомості становить 954, 64 грн., що є меншим розміром винагороди, ніж 497 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, які становлять 8449 грн.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За правилом ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у

строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Позивач ФОП ОСОБА_3 свої зобов'язання за договором від 16 квітня 2010 року виконала, надавши інформацію замовнику щодо об'єктів нерухомості. Виконання зобов'язання було прийнято ОСОБА_2 шляхом підписання акта прийняття виконаних робіт.

Таким чином, відповідач, підписавши акт прийняття виконаних робіт, в якому зазначено, зокрема, земельну ділянку під АДРЕСА_1, підтвердив виконання обов'язку позивачем щодо надання інформації про об'єкт нерухомості, обумовлений в договорі про надання послуг.

Виходячи з чого, колегією суддів не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що предмет договору купівлі-продажу є відмінним від предмету договору про надання послуг, а також про те, що укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки не було обумовлено договором від 16 квітня 2010 року.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 зобов'язаний сплатити ФОП ОСОБА_3 винагороду за договором від 16 квітня 2010 року не нижче ніж 497 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що еквівалентно 8449 грн. (497 х х 17).

Своїх обов'язків щодо оплати послуг виконавця ОСОБА_2 не виконав.

Згідно п. 3.2. договору від 16 квітня 2010 року у випадку невиконання умов даного договору, замовник сплачує виконавцю неустойку в розмірі подвійної вартості наданих послуг (винагороди), обумовленої у п. 2.1.3. договору.

Виходячи з даних умов договору, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача 16 898 грн. неустойки.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо.

Відповідно до ч. 1. ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Сума неустойки, визначена позивачем, необгрунтовано перевищує розмір завданих збитків, проте суд першої інстанції на дану обставину уваги не звернув.

Виходячи з наведенного, колегія суддів приходить до висновку про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, до 2000 грн.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з розміру задоволених позовних вимог, а саме 41,2%, розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача, становить 104,42 грн. та 49,44 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи .

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 листопада 2012 року змінити в частині стягнення розміру неустойки.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 8449 (вісім тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. основного боргу та 2000 (дві тисячі) грн. неустойки, а всього 10449 (десять тисяч чотириста сорок дев'ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 104, 42 грн. судового збору, 49,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ І.В. Міхасішин

Судді: /підписи/ Ю.Б. Войтко

І.М. Стадник

З оригіналом вірно: