Ухвала суду № 29079293, 30.01.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

УХВАЛА

іменем України

Справа № 429/7182/12

30 січня 2013 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Кононенко Т.О.

за участю секретаря: Кисіль Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлограді Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 про розяснення рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.09.2012 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 -

встановив:

14.12.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розяснення рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.09.2012 року за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3.

В судовому засіданні при розгляді вказаної заяви, відповідач в обґрунтування заяви пояснив, що йому не зрозуміло, чому саме він повинен сплачувати аліменти в сумі 350 гривень на утримання ОСОБА_3, і чому до досягнення останнім 23 років, від сплати аліментів не відмовляється.

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_2, проти задоволення заяви заперечувала.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому своє рішення.

Однією з вимог, якій має відповідати судове рішення, є його ясність, визначеність, зрозумілість. У судовому рішенні в ясній формі дано відповідь на головні питання справи: про долю позову, розмір задоволеної вимоги. Резолютивна частина рішення не має умов, що викликають спір при виконанні рішення.

Роз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих фрагментів рішення, які здебільше знаходяться у резолютивній частині та розуміння яких викликає труднощі, але не внесення змін у сутність рішення і не вирішення тих питань, що не були предметом судового розгляду.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.09.2012 року є зрозумілим, та не припускає різного тлумачення, тому не потребує розяснення.

Суд зазначає, що відповідно з Рішенням Конституційного Суду України від 08.07.2010 N 18-рп/2010 щодо офіційного тлумачення положення п. 12 ч. 1 ст. 293 ЦПК України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, в аспекті конституційного звернення положення п. 12 ч. 1 ст. 293 ЦПК України стосовно можливості апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції щодо роз'яснення рішення суду у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України необхідно розуміти як таке, що передбачає право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції як про роз'яснення рішення, так і про відмову в роз'ясненні рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 221 ЦПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 08.07.2010 N 18-рп/2010, суд

ухвалив:

В розясненні рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.09.2012 року ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Ухвала є оригіналом, виготовлена в нарадчій кімнаті.

Суддя Павлоградського

міськрайонного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_4