Ухвала суду № 29078783, 29.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3911/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Межевича М.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Борисенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року у справі за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «Елегія» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

ПВКФ «Елегія» звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 23.03.2012 року по 29.03.2012 року відповідачем була проведена невиїзна позапланова документальна перевірка позивача з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період 01.09.2010 року по 31.05.2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Монтарія", ТОВ "Астана К", ТОВ ВПТК "Аверс", ТОВ "Укртурпром ВС". За результатами даної перевірки складено акт №705/231-19407520 від 05.04.2012 року (т.1 а. с. 123-142).

У ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Монтарія", ТОВ "Астана К", ТОВ ВПТК "Аверс", ТОВ "Укртурпром ВС" у періоді, що перевірявся, були укладені договори постачання запасних частин, вузлів і механізмів до сільськогосподарської техніки.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, під час аналізу господарських правовідносин між позивачем та ТОВ "Монтарія", ТОВ "Астана К", ТОВ ВПТК "Аверс", ТОВ "Укртурпром ВС" податковим органом були використані матеріали перевірок даних контрагентів, а саме: акт перевірки ТОВ ВПТК "Аверс" №711/23-04/37199822 від 31.03.2011 року, акт перевірки ТОВ "Укртурпром ВС" №1655/23-04/37270433 від 13.07.2011 року, акт перевірки ТОВ "Астана К" №1762/23-04/37270449 від 02.08.2011 року, акт перевірки ТОВ "Монтарія" №1986/23-04/37270391 від 07.09.2011 року . Згідно з вказаними Актами перевірки, податковий орган встановив, що правочини укладені від імені ТОВ "Монтарія", ТОВ "Астана К", ТОВ ВПТК "Аверс", ТОВ "Укртурпром ВС" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності по ланцюгу до "вигодонабувачів".

В результаті проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.139.1.9, п.139.1, ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 174540, 00 грн.

Також встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість», п.198.6, ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 136368, 00 грн.

На підставі вищенаведеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000762301/1186 від 25.04.2012 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в сумі 195939, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 174540, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 21399, 00 грн.

Також, на підставі вищенаведеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000752301/1187 від 25.04.2012 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 147093, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 136368, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 11425, 00 грн.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" фіксують факт здійснення господарської операції, суд першої інстанції зазначив, що висновок податкового органу про нікчемність укладених між позивачем та ТОВ "Монтарія", ТОВ "Астана К", ТОВ ВПТК "Аверс", ТОВ "Укртурпром ВС" договорів є безпідставним.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позову та вважає зазначити наступне.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними»:… при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Однак, відповідачем не було надано доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та вказаними контрагентами, нікчемними в судовому порядку, а також відсутності доказів наявності судових рішень з приводу незаконних дій посадових осіб зазначених підприємств.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області Державної податкової служби - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.10.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 01.02.2013 року.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.