Постанова № 29078766, 31.01.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р. Справа № 5023/8694/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Голозубовій О.І.,

за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_1 (довіреність № 104 від 21.01.2013 р.); ОСОБА_2 (довіреність № 104 від 21.01.2013 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3888Х/1-28) на рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2011 р. у справі № 5023/8694/11

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків;

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Харків;

про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2011 року ФОП ОСОБА_3 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_4, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача 72144,10 грн., з яких: 55297,83 грн. заборгованість за договором оренди; 1956,27 грн. - пеня; 14890,00 грн. - відшкодування майнової шкоди; та зобов'язати відповідача повернути орендоване приміщення позивачу на підставі акту прийому-передачі приміщення; та стягнути судові витрати.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач звернувся до господарського суду з клопотанням (вх. № 22204 від 07.11.2011 р.), в якому просив суд залишити без розгляду вимоги щодо відшкодування майнової шкоди та заборгованості по комунальним платежам, та задовольнити вимоги щодо стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 38340,00 грн. та пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.11.2011 р. (суддя Аюпова Р.М.) позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати в сумі 38340,00 грн., пені 1956,27 грн., 402,96 грн. держмита та 131,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; решту позовних вимог залишено без розгляду.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу до Харківського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2011 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, вважає, що позивачем невірно розраховано суму заборгованості, оскільки помилково визначено дату припинення строку дії договору оренди з 26.08.2011 р., а не з 30.07.2011 р.; зазначає, що позивачем також невірно визначено розмір пені за прострочення орендної плати, виходячи з розрахунку 2% від суми заборгованості за кожен день прострочення, що суперечить нормам ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, згідно якої пеня за прострочення платежу визначається за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перебільшувати подвійну облікову ставку НБУ.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2012 р. у справі № 5023/8694/11 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.) апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.01.2013 р.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 р., у зв'язку з відпусткою судді Івакіної В.О. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Пелипенко Н.М.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 430 від 18.01.2013 р.) проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач та представник позивача в судове засідання 22.01.2013 р. не з'явились, надіслали суду клопотання (вх. № 502 від 21.01.2013 р. та вх. № 503 від 21.01.2013 р.), в яких просили відкласти розгляд справи на інший день, у зв'язку з неможливістю бути присутніми в судовому засіданні.

Представники відповідача заперечували проти заявлених позивачем та його представником клопотань про відкладення розгляду справи.

Розглянувши заявлені клопотання, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду апеляційної скарги по суті без участі позивача та його представника, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення зазначених клопотань та розгляду справи у відсутності позивача та його представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2010 р. між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 укладено договір оренди, відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 2.2 якого, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у тимчасове строкове платне користування приміщення площею 505,6 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, за актом прийому-передачі з метою використання в якості цеху по виготовленню виробів з бетону (а.с. 20-24).

Факт передачі приміщення орендарю підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 01.01.2011 р. (а.с. 25).

Пунктами 11.2, 11.4 договору оренди визначено строк оренди до 31.12.2011 р. з моменту прийняття об'єкту оренди за актом приймання-передачі. Строк оренди може бути скорочено за згодою сторін.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-527 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

В пунктах 3.1, 3.5. вказаного договору оренди сторони передбачили, що орендна плата на місяць на день підписання договору складає 10300,00 гривень. Орендна плата сплачується за перший місяць оренди на умовах передоплати, протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного договору, за наступні місяці - у вигляді передоплати за 1 місяць не пізніше 5 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.7 договору оренди, у забезпечення виконання договору орендар вносить орендодавцю гарантійний платіж у розмірі 10300 грн., який повністю вноситься не пізніше 2-го календарного дня з моменту підписання даного договору. Якщо орендар виконає всі свої обов'язки за договором до закінчення строку оренди, орендодавець повертає гарантійний платіж орендарю протягом 3-х банківських днів від дати закінчення строку оренди. У випадку дострокового припинення договору з вини орендаря, орендодавець має право утримати всю суму гарантійного платежу, а також притягнути до відповідальності за збитки, причинені в результаті дострокового припинення договору.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В пункті 11.10 договору оренди сторони визначили випадки, в яких даний договір може бути розірваний. Зокрема, згідно частини а) п.п. 11.10.8 договору, договір може бути розірваний, якщо орендар не вніс орендну плату та/або плату за електроенергію або вніс не в повному обсязі протягом 3-х місяців підряд з моменту настання строку платежу.

Розділом 12 договору оренди передбачений порядок дострокового припинення договору, за яким при неналежному виконанні орендарем своїх обов'язків за договором, орендодавець в письмовій формі повідомляє орендаря про розірвання договору з викладенням претензій; протягом 30 днів з дня отримання такого повідомлення (якщо передане особисто в руки - в момент отримання відповідної розписки; якщо передане факсом - в момент отримання відповідного електронного повідомлення про передачу; якщо поштою рекомендованим листом - через 7 днів після відправлення) орендар повинен виправити порушення умов договору; якщо протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення орендарем не будуть виправлені порушення умов договору, то з 31 дня договір вважається розірваним та у орендаря наступає відповідальність, передбачена розділом 10 договору.

Згідно п.п. 2.5, 2.6 договору оренди, при достроковому розірванні договору орендар повинен повернути орендодавцю приміщення протягом 3-х днів у первісному стані. До повернення приміщення, у зв'язку з припиненням дії договору, орендар приводить приміщення у стан, в якому він його отримав, з урахуванням нормального зносу.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач свої зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати виконував не в повному обсязі, у зв'язку з чим 31.03.2011 р. між сторонами був узгоджений розмір заборгованості (з урахуванням орендної плати за квітень 2011 р.) в сумі 827,00 грн. (а.с. 36).

Однак відповідач не сплатив узгоджену суму боргу та порушував обов'язки по сплаті орендної плати у наступні місяці.

У травні 2011 р. позивач звернувся до відповідача з листом (вих. № 16/05-1 від 16.05.2011 р.), в якому повідомив відповідача про спричинення ним матеріальної шкоди та запропонував у строк до 17.05.2011 р. надати свої пропозиції по усуненню порушень щодо експлуатації орендованого приміщення або відшкодувати завдані збитки в сумі 14890,00 грн. (а.с. 37).

Відповіді на лист від 16.05.2011 р. відповідач не надіслав.

Натомість, 23.06.2011 р. відповідач надіслав на адресу позивача претензію, в якій зазначив про порушення орендодавцем умов договору щодо неподання у орендоване приміщення електроенергії та води, й вимагав достроково розірвати договір оренди та повернути гарантійний платіж у розмірі 10300,00 грн., сплачений ним на виконання п. 3.7 договору оренди. Вказана претензія була отримана позивачем 26.07.2011 р. (а.с. 38).

У відповідь на претензію позивач в листі за вих. 06/08-1 від 06.08.2011 р. запропонував відповідачу погасити заборгованість, підписати умови припинення договору та повернути орендоване приміщення за актом прийму-передачі у десятиденний строк, та визначив строк дії договору до 26.08.2011 р. (а.с. 39).

Однак відповідач не погасив заборгованості та не з'явився для підписання умов припинення договору, орендоване приміщення не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою.

В обґрунтування нарахування суми заборгованості позивач додав до позову розрахунки боргу з орендної плати та пені, в яких зазначено, що сума орендної плати за період з січня по вересень 2011 р. складає 92700,00 грн., визначив, що протягом дії договору оренди відповідачем сплачено 54360,00 грн., останній платіж було здійснено 11.03.2011 р. Отже сума боргу, як вважає позивач, складає 38340,00 грн. (а.с. 40-41). Пеня, нарахована позивачем в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з квітня по вересень 2011 р. в сумі 1956,27 грн.

Колегія суддів не погоджується з таким розрахунком позивача відносно включення в суму заборгованості та пені нарахувань за вересень 2011 р., оскільки згідно умов договору відносно дострокового розірвання договору сторони визначились щодо розірвання договору з 26.08.2011 р.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті орендної плати у строк, встановлений договором оренди, він має сплатити позивачу за період з травня по серпень 2011 року орендну плату у розмірі 28040,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 10.2 Договору сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі 2 % від простроченої суми заборгованості за кожний день прострочення.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже пеня за несвоєчасну сплату орендної плати за договором оренди від 19.11.2010 р., яка підлягає стягненню з відповідача за період з квітня по серпень 2011 р. складає 1846,83 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2011 р. у справі № 5023/8694/11 прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати в сумі 38340,00 грн. та пені в сумі 1956,27 грн. підлягає скасуванню, та прийнято в цій частині нове рішення про стягнення з відповідача орендної плати в сумі 28040,00 грн. та пені в сумі 1846,83 грн. В задоволенні позовних вимог в частині заборгованості по орендній платі в сумі 10300,00 грн. та пені в сумі 109,44 грн., нарахованих за вересень 2011 р., колегія суддів вважає за необхідне відмовити. В іншій частині рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Враховуючи викладене ти керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 3 ст. 104, ст. 105 Господарсько процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2011 р. у справі № 5023/8694/11 в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати в сумі 38340,00 грн. та пені в сумі 1956,27 грн. скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, АДРЕСА_3) заборгованість з орендної плати в сумі 28040,00 грн. та пені в сумі 1846,83 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині заборгованості по орендній платі в сумі 10300,00 грн. та пені в сумі 109,44 грн., нарахованих за вересень 2011 р., відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови підписаний 28.01.2013 р.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Пелипенко Н.М.