Постанова № 29078760, 31.01.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року Справа №5023/4424/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Черленяк М.І.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивач - не з'явився;

відповідач - Івтушок С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3898Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 28 листопада 2012 року по справі №5023/4424/12

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський м'ясокомбінат", м. Вовчанськ

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 28 листопада 2012 року по справі №5023/4424/12 (суддя Буракова А.М.) у позові відмовлено частково. Стягнуто з ТОВ "Вовчанський м'ясокомбінат" на користь ФОП ОСОБА_2 суму заборгованості в розмірі 31328,87 грн., пеню в розмірі 526,75 грн., судовий збір в розмірі 941,29 грн.

Відповідач з рішенням господарського суду в частині стягнення 11093,87 грн. боргу по орендній платі за березень 2012 року та пені в розмірі 526,75 грн. не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення в цій частині, просить його скасувати частково і прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог щодо стягнення 11093,87 грн. боргу та пені в розмірі 526,75 грн. відмовити.

У судове засідання позивач не з'явився, хоча про дату розгляду був повідомлений належним чином ухвалою суду від 17 грудня 2012 року, про її отримання свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відзиву на апеляційну скаргу позивач не надав.

Як свідчить частина 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Отже, приймаючи до уваги належне повідомлення учасників процесу про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі без участі представника позивача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ФОП ОСОБА_2 (позивач) та ТОВ "Вовчанській м'ясокомбінат" (відповідач) 14 липня 2011 року було укладено Договір оренди (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає за плату на визначений строку користування загальною площею 238,0 кв. м, що розташована в АДРЕСА_1, на умовах, визначених даним Договором, з метою використання під офіс.

Пунктом п. 2.1 Договору сторони узгодили, що об'єкт оренди передається орендарю у технічно справному стані на підставі акта приймання передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками.

Про факт передачі майна, зазначеного у Договорі, свідчить акт приймання-передачі об'єкта оренди по Договору оренди від 18.07.2011 року, підписаний сторонами та скріплений печатками.

Розділом 3 Договору сторони установили, що порядок розрахунків здійснюється наступним чином: протягом 3-х календарних днів після його підписання відповідач сплачує на користь позивача попередню плату, за перший місяць оренди у розмірі 100% за останній місяць у розмірі 50% від вказаного у п. 3.1 Договору розмірі. В наступні місяці оренди - щомісячно, не пізніше 3-х календарних днів, що слідкують за кожним календарним місяцем нарахованої орендної плати.

Згідно змісту умов п. 3.1 Договору орендна плата складає 20230,00грн. на місяць (без ПДВ).

Пунктом 3.3. Договору сплата орендної плати здійснюється орендарем перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок позивача або готівкою.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, позивач умови Договору виконав належним чином - надав у строкове, платне користування приміщення першого поверху нежитлової будівлі загальною площею 238,0 кв. м, що розташована в будинку АДРЕСА_1.

Однак, відповідач умови Договору виконував не своєчасно та неналежним чином, орендну плату сплачував частково.

Місцевим господарським судом в рішенні зазначено, що ним було здійснено оплату частково, а саме: 29.07.2011 року у розмірі 10000,00 грн.; 02.08.2011 року у розмірі 15000,00 грн.; 01.09.2011 року у розмірі 10000,00 грн.; 20.09.2011 року у розмірі 10000.00 грн.; 10.10.2011 року у розмірі 10234,00 грн.; 11. 11.2011 року у розмірі 25000,00 грн.; 22.12.2011 року у розмірі 10052,13 грн., 03.04.2012 року у розмірі 10000,00 грн.; 18.04.2012 року у розмірі 10000,00 грн.

Пунктом 1.4. Договору сторони узгодили, що Договір укладено на 1 рік і його може бути продовжено за згодою сторін або поновлено у порядку, передбаченому законодавством, але на строк не більш ніж 3 (три) роки починаючи з дати фактичного прийняття майна відповідачем.

У п. 9.2 Договору встановлено, що дострокове розірвання Договору можливе за наявності взаємної згоди сторін, а також у випадках, передбачених чинним законодавством.

Матеріали справи містять угоду про розірвання Договору оренди від 14.07.2011 року датовану 10 грудня 2012 року, згідно якої ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Вовчанській м'ясокомбінат" виявили бажання розірвати Договір від 14.07.2011 року достроково, за взаємною згодою з 29 лютого 2012 року. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, що свідчить про вільне волевиявлення сторін.

Факт повернення приміщення загальною площею 238 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди від 19.03.2012 року.

Однак, враховуючи ту обставину, що відповідач систематично зобов'язання за Договором виконував недобросовісно, у нього виникла заборгованість з орендної плати за користування приміщенням у розмірі 31323,87 грн. і докази її сплати відсутні.

Позивач 31 серпня 2012 року надіслав на адресу відповідача претензію про сплату боргу.

Втім, заборгованість відповідачем сплачена не була.

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються зі ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України зазначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимоги ст. 759 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, враховуючи те, що відповідачем було порушено вимоги Договору та умови діючого законодавства, а доказів сплати ним заборгованості надано не було, колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду стосовно заборгованості по орендній платі є обґрунтованим, а вимога сплатити орендну плату такою, що підлягає задоволенню в розмірі 31323,87 грн.

Крім того, посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що угодою від 10 лютого 2012 року Договір було розірвано з 29 лютого 2012 року і лише через прострочення позивача і відмову від підписання ним акту приймання-передачі, не підтверджується матеріалами справи. Разом з тим, існує акт приймання передачі, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб від 19.03.2012 року.

Тому, підстав для звільнення від сплати орендної плати за березень місяць суд не має.

В силу статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач заявив до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 23136,71 грн., яка нарахована за період з 14.07.2011 року по 30.08.2012 року.

Згідно приписів статей 216, 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій , зокрема відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції, адміністративно-господарські санкції.

Той же час, частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Крім того, згідно з п. 6.1. Договору у випадку прострочення сплати орендних платежів орендар повинен сплатити на користь орендодавця пеню в розмірі подвійною облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6. ст. 232 Господарсько Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи наведені норми, перевіривши порядок нарахування пені за несвоєчасне внесення орендної плати у розмірі 23136,71 грн., колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку, що наданий позивачем розрахунок нарахований неправильно, а також за період з 14.07.2011 року по 30.08.2012 року, що перевищує шість місяців.

Тому, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 526,75 грн.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються лк підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Аналізуючи викладене, колегія суддів не знаходить правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 28 листопада 2013 року по справі №5023/4424/11 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 28.01.2013 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Черленяк М.І.