Рішення № 29077514, 31.01.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 січня 2013 р. Справа № 902/1/13-г(7)

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банасько О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Вінницьке лісове господарство", м.Вінниця

до: Державного підприємства "Підприємство Стрижавської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№ 81)", смт.Стрижавка, Вінницька область

про стягнення 58075,85 грн. заборгованості

при секретарі судового засідання Павловій Т.С.

за участю представників:

позивача: Савчук І.В., довіреність від 09.01.2013 року № 15/12, паспорт серії АВ 828037 виданий Ленінським РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області 03.11.2008 року.

відповідача: Мельничук І.В., доручення № 7/20 від 24.01.2013 року, сл. посвідчення № 346 від 11.02.2011 року.

ВСТАНОВИВ :

10.01.2013 року на адресу суду надійшла позовна заява Державного підприємства "Вінницьке лісове господарство", м.Вінниця до Державного підприємства "Підприємство Стрижавської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№ 81)", смт.Стрижавка, Вінницька область про стягнення 58075,85 грн. заборгованості.

Ухвалою від 11.01.2013 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1/13-г(7) та призначено до розгляду на 31.01.2013 року.

28.01.2013 року через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву в якому останній зазначає, що заборгованість в сумі 58 075,85 грн. перед позивачем визнає в повному обсязі.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

Як встановлено судом між Державним підприємством "Підприємство Стрижавської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№ 81)" (Продавець) та Державним підприємством "Вінницьке лісове господарство" (Покупець) укладено ряд договорів купівлі-продажу необробленої деревини, а саме:

- договір купівлі-продажу необробленої деревини № 101/58 від 24.02.2012 року відповідно до умов якого за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі ІІ кварталу 2012 року, який відбувся 24.02.2012 року, Продавець передає у власність на умовах франко-склад Продавця необроблену деревину (товар), (лоти № 93,331,339), а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього ціну відповідно до умов договору (а.с.8-9, т.1).

Згідно розділу 3 Договору асортиментом товару є пиловник, липа - 20 куб.м. (лот № 93); пиловик, дуб сухостой - 25 куб.м. (лот № 331); пиловник, ясен - 50 куб.м. (лот № 339).

Загальна сума договору становить 50 314,00 без ПДВ (п.4.2 Договору).

- договір купівлі-продажу необробленої деревини № 338/80 від 18.05.2012 року відповідно до умов якого за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі ІІ кварталу 2012 року, який відбувся 18.05.2012 року, Продавець передає у власність на умовах франко-склад Продавця необроблену деревину (товар), (лоти № 39,52,54), а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього ціну відповідно до умов договору (а.с.10-11, т.1).

Згідно розділу 3 Договору асортиментом товару є пиловник, липа - 25 куб.м. (лот № 39); техсировина для ВТП, ясен - 40 куб.м. (лот № 52); техсировина для ВТП, ялина сух - 50 куб.м. (лот № 54).

Загальна сума договору становить 31 660,00 без ПДВ (п.4.2 Договору).

- договір купівлі-продажу необробленої деревини № 401/113 від 05.06.2012 року відповідно до умов якого за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі ІІІ кварталу 2012 року, який відбувся 05.06.2012 року, Продавець передає у власність на умовах франко-склад Продавця необроблену деревину (товар), (лоти № 90, 99, 106, 330, 345), а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього ціну відповідно до умов договору (а.с.12-13, т.1).

Згідно розділу 3 Договору асортиментом товару є пиловник, береза - 50 куб.м. (лот № 90); пиловник, липа - 50 куб.м. (лот № 99); пиловник, сосна - 50 куб.м. (лот № 106); дрова паливні, тл - 500 куб.м. (лот № 110); пиловник, дуб - 30 куб.м. (лот № 330); пиловник, ясен - 50 куб.м. (лот № 345).

Загальна сума договору становить 194 640,00 без ПДВ (п.4.2 Договору).

Відповідно до умов договорів поставка товару по договору здійснюється згідно щомісячного графіку поставок, який є невід'ємною частиною договору, на умовах франко-склад Продавця (Додаток № 1) (п.5.1 Договорів).

Приймання товару по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами інструкції про порядок приймання лісопродукції по кількості та якості - П-6, П-7; ДСТУ 4020-2-2001, 2034-92 (п.6.4 Договорів).

Відповідно п.7.1 Договорів платіж (предоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати.

На виконання умов договорів позивачем в період з січня по вересень 2012 року поставлено продукцію відповідачу на загальну суму 147 873,09 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, які наявні у справі.

Відповідач за поставлену продукцію відповідно до договору розрахунок здійснив частково - заборгованість відповідача за договорами № 101/58 від 24.02.2012 року, № 338/80 від 18.05.2012 року, № 401/113 від 05.06.2012 року на момент звернення з позовом до суду складає 58 075,85 грн..

Як встановлено судом наявність боргу відповідача у вказаному розмірі також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків з відповідачем станом на 31.01.2013 року, який підписано бухгалтером відповідача та скріплено печатками сторін.

Непроведення відповідачем розрахунків за отриману продукцію спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

З моменту укладення сторонами договорів № 101/58 від 24.02.2012 року, № 338/80 від 18.05.2012 року та № 401/113 від 05.06.2012 року між ними виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 58 075,85 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі із врахуванням процесуальної позиції відповідача, яка власне зводиться до визнання позову в повному обсязі.

Витрати на сплату судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

31.01.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Стрижавської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№ 81)", вул. Алеї, 30, смт. Стрижавка, Вінницька область, 23210 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 08679600) на користь Державного підприємства "Вінницьке лісове господарство", вул. Максимовича, 43, м. Вінниця, 21036 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 33315831) - 58 075 грн. 85 коп. - боргу, 1 720 грн. 50 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 31 січня 2013 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.