Постанова № 29077398, 31.01.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 січня 2013 р. № 14137/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Марченко Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологія" (надалі - ТОВ "Технологія"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.05.2012 року за №0000392212; скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.05.2012 року за №0000402212.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки №575/22-104/21238651 від 14.05.2012 року, на підставі яких були прийняті спірні податкові - повідомлення рішення. Позивач вважає, що висновки податкового органу про непідтвердженість реальності господарських операцій з його контрагентом - ТОВ «Промспец Консалтинг», є безпідставними, оскільки за даними операціями господарські зобов'язання виконані сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, оскаржені не були та у судовому порядку не визнані не дійсними, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку згідно з вимогами чинного законодавства України. Тому позивач вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення є незаконними, необ'єктивними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі та зазначив, що заперечує проти позовних вимог, а з висновками акту перевірки №575/22-104/21238651 від 14.05.2012 року погоджується.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлення від 24.04.2012 року №204 та відповідно до наказу від 24.04.2012 року №227 фахівцем Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ "Технологія" з питання проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Промспец Консалтинг» за листопад, грудень 2010 року, квітень, травень, липень, серпень 2011 року, за результатами якої складено акт №575/22-104/21238651 від 14.05.2012 року (а.с. 20-33).

Згідно висновків акту перевірки №575/22-104/21238651 від 14.05.2012 року встановлені наступні порушення позивачем: по податку на додану вартість: п.44.1 ст.44, п. 198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в розмірі 138644,00 грн., в т.ч. у листопаді 2010 року в розмірі 4879,00 грн., у грудні 2010 року в розмірі 15374,00 грн., у квітні 2011 року в розмірі 14806,00 грн., у травні 2011 року в розмірі 13450,00 грн., у липні 2011 року в розмірі 85016,00 грн., у серпні 2011 року в розмірі 5119,00 грн.; п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України, а саме ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки відповідачем 28.05.2012 року були прийняті податкові повідомлення - рішення №0000392212, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 188775,75 грн., у тому числі за основним платежем - 138644,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 50131,75 грн., та №0000402212, яким збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями в розмірі 510,00 грн. (а.с. 9-10).

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 28.05.2012 року за №0000392212, суд зазначає

Як вбачається з акту перевірки №575/22-104/21238651 від 14.05.2012 року, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали встановлені в ході перевірки обставини формування позивачем у листопаді, грудні 2010 року, квітні, травні, липні, серпні 2011 року податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Промспец Консалтинг», по якому відсутній факт реального здійснення господарських операцій за зазначений період.

Суд зазначає, що до 01.01.2011 року порядок нарахування платником податку податкового кредиту встановлювався Законом України «Про податок на додану вартість», а з 01.01.2011 року відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані Податковим кодексом України.

Так, відповідно до п. 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Положеннями Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу ( п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції та з метою подальшого використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ „Промспец Консалтинг" (Продавець) було укладено договір купівлі - продажу №17 від 19.11.2010 року з додатковою угодою до цього договору №1 від 25.01.2011 року (а.с. 47-50), предметом якого є купівля - продаж товарно-матеріальних цінностей - металопрокату, будівельних матеріалів, інструменту та хімічної сировини.

Пунктом 3.1 вказаного договору передбачено, що відвантаження товару здійснюється за рахунок ТОВ "Технологія" - самовивіз.

На виконання умов вказаного договору сторонами складені та підписані видаткові накладні на загальну суму 831869,43 грн., у т.ч. ПДВ 138644,91 грн.: №918 від 22.11.2010 року на загальну суму 29275,72 грн., у т.ч. ПДВ 4879,29 грн., №2184 від 24.12.2010 року на загальну суму 92246,12 грн., у т.ч. ПДВ 15374,35 грн., №Рн-2804 від 28.04.2011 року на загальну суму 50612,40 грн., у т.ч. ПДВ 8435,40 грн., №Рн-704 від 07.04.2011 року на загальну суму 38221,06 грн., у т.ч. ПДВ 6370,18 грн., №Рн-3105/1 від 31.05.2011 року та №Рн-3105 від 31.05.2011 року на загальну суму 80702,35 грн., у т.ч. ПДВ 13450,39 грн., №Рн-2907 від 29.07.2011 року на загальну суму 165000,00 грн., у т.ч. ПДВ 27500,00 грн., №Рн-2807 від 28.07.2011 року на загальну суму 345096,00 грн., у т.ч. ПДВ 57516,00 грн., №Рн-0108-01 від 01.08.2011 року на загальну суму 30715,78 грн., у т.ч. ПДВ 5119,30 грн.

Відповідно до вказаних видаткових накладних отримання товару здійснював директор ТОВ "Технологія" Баранов В.М.

З наданих до суду представником позивача платіжних доручень №117 від 01.08.2011 року, №114 від 29.07.2011 року, №113 від 29.07.2011 року, №112 від 29.07.2011 року, №121 від 02.08.2011 року, №120 від 02.08.2011 року, №60 від 31.05.2011 року, №45 від 29.04.2011 року, №219 від 19.11.2010 року, №235 від 23.12.2010 року, №153 від 01.09.2011 року, та оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, копії яких приєднані до матеріалів справи, вбачається, що розрахунки між підприємствами проведені в повному обсязі у безготівковій формі через розрахунковий рахунок на підставі рахунків - фактур №2807 від 28.07.2011 року, №2907 від 29.07.2012 року, №2804 від 28.04.2011 року, №704 від 07.04.2011 року, №1911 від 19.11.2010 року, №2312 від 23.12.2010 року, №СФ-01/08-01 від 01.08.2011 року, копії яких приєднані до матеріалів справи.

ТОВ „Промспец Консалтинг" виписані наступні податкові накладні на адресу позивача №918 від 19.11.2010 року на загальну суму 29275,72 грн., у т.ч. ПДВ 4879,29 грн., №2797 від 23.12.2010 року на загальну суму 92246,12 грн., у т.ч. ПДВ 15374,35 грн., №455 від 28.04.2011 року на загальну суму 50612,40 грн., у т.ч. ПДВ 8435,40 грн., №157 від 07.04.2011 року на загальну суму 38221,06 грн., у т.ч. ПДВ 6370,18 грн., №525 від 31.05.2011 року на загальну суму 80702,35 грн., у т.ч. ПДВ 13450,39 грн., №844 від 29.07.2011 року на загальну суму 165000,00 грн., у т.ч. ПДВ 27500,00 грн., №807 від 28.07.2011 року на загальну суму 345096,00 грн., у т.ч. ПДВ 57516,00 грн., №48 від 01.08.2011 року на загальну суму 30715,78 грн., у т.ч. ПДВ 5119,30 грн., копії яких приєднані до матеріалів справи.

По взаємовідносинам з ТОВ „Промспец Консалтинг" відповідні суми ПДВ за зазначеними вище податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту за перевіряємий період, що не заперечується сторонами по справі.

На ухвалу суду про витребування доказів від 29.01.2013 року доказів транспортування товару (товарно-транспортних накладних або подорожних листів), а також доказів здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, отриманого від ТОВ „Промспец Консалтинг", товару, та зберігання отриманого від ТОВ „Промспец Консалтинг" товару, позивачем до суду надано не було, що також не було надано ним під час проведення перевірки податковому органу, як вбачається з акту перевірки №575/22-104/21238651 від 14.05.2012 року.

Щодо наявності у позивача вищезазначених доказів представник позивача в судовому засіданні пояснив, що ним в повному обсязі надано до суду наявні у ТОВ "Технологія" документи по взаємовідносинам з ТОВ „Промспец Консалтинг". Інших документів у позивача не має.

В підтвердження використання позивачем товару, придбаного у ТОВ „Промспец Консалтинг", у межах господарської діяльності, а саме для виготовлення та подальшої реалізації побутових чистильно-мийних засобів, а також при здійсненні будівельних робіт, представником позивача надано до суду договори №07 від 23.03.2011 року, №22с від 31.03.2011 року, №19/06 від 07.06.2011 року, №12 від 26.04.2011 року, №2/07 від 27.07.2011 року, укладені між ТОВ "Технологія" та ТОВ «НК «ВОСТОК», ТОВ «С-ТРАНС», АТЗТ «ХЛАДПРОМ», ДО Комбінат «СВІТАНОК», ВАТ «Новатор»; видаткові накладні №РН-0108-01 від 01.08.2011 року на загальну суму 8783,50 грн., у т.ч. ПДВ - 1463,92 грн., №РН-1209-01 від 12.09.2011 року на загальну суму 5760,00 грн., у т.ч. ПДВ - 960,00 грн., №РН-2609-01 від 26.09.2011 року на загальну суму 24633,00 грн., у т.ч. ПДВ - 4105,50 грн.; акти виконаних робіт за 2011 рік, за липень 2011 року, за травень 2011 року; довідку про вартість виконаних будівельних робіт за травень 2011 року, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Проте, з вказаних документів не вбачається, що саме, придбаний у ТОВ „Промспец Консалтинг" товар, було використано у виробництві побутових чистильно-мийних засобів, а також при здійсненні будівельних робіт. Окрім цього, неможливо встановити, що цей товар було використано у межах господарської діяльності позивача в повному обсязі.

Також, до суду не надано доказів наявності у ТОВ "Технологія" власних або орендованих приміщень, де здійснювалось виробництво зазначеної продукції, яким чином здійснювалось виробництво цієї продукції, а також доказів наявності необхідного персоналу та обладнання для здійснення будівельних робіт за вищезазначеними договорами.

Отже, матеріалами справи не підтверджено реальність здійснення фінансово-господарських операцій з отримання та перевезення товару від ТОВ „Промспец Консалтинг" та подальше використання позивачем цього товару у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, як вбачається з акту перевірки №575/22-104/21238651 від 14.05.2012 року та матеріалів справи, по контрагенту позивача було проведено перевірки (зустрічні звірки), за результатами яких було складено акти №349/23-03-05/37091549 від 10.03.2011 року за період з 06.07.2010 року по 31.12.2010 року, №1482/15-05-14/370915419 від 30.06.2011 року за квітень 2011 року, №219/23-03-05/37091549 від 07.11.2011 року за травень 2011 року, №61/23-02/37091549 від 07.10.2011 року за липень 2011 року, №112/23-03-05/37091549 від 21.10.2011 року за серпень 2011 року, висновками яких встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ "Промспец Консалтинг", за періоди, що перевірялись, з такими ознаками як відсутність руху активів у процесі господарських операцій та реальності змін майнового стану платника податків. Вказані висновки були враховані під час проведення перевірки позивача.

Доказів оскарження висновків вищезазначених актів або дій щодо проведення цих перевірок (зустрічних звірок) до суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у листопаді, грудні 2010 року, квітні, травні, липні, серпні 2011 року позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту відповідні суми ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ «Промспец Консалтинг».

З урахуванням викладеного, суд вважає, що збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 188775,75 грн., у тому числі за основним платежем - 138644,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 50131,75 грн., за податковим повідомленням-рішенням від 28.05.2012 року за №0000392212 є обґрунтованим.

За таких обставин, позовні вимоги про скасування податного повідомлення-рішення від 28.05.2012 року за №0000392212 не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 28.05.2012 року за №0000402212, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки №575/22-104/21238651 від 14.05.2012 року, підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за штрафними санкціями в розмірі 510,00 грн. за спірним податковим повідомленням - рішенням, стали обставини ненадання позивачем на запит податкового органу під час проведення перевірки документів, що запитувались.

Відповідно до п. 121.1. ст. 121 Податкового кодексу України ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Матеріалами справи підтверджено, що під час проведення перевірки директору ТОВ «Технологія» особисто під підпис 24.04.2012 року було вручено запит (вих. №1103/10/22-110 від 24.04.2012 року) щодо включення сум по взаємовідносинам з ТОВ "Промспец Консалтинг" до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток, за підсумками 4 кварталу 2010 року, 2-3 кварталу 2011 року (а.с. 89).

Проте, за вказаним запитом позивачем документів до податкового органу надано не було.

На ухвалу суду про витребування доказів від 29.01.2013 року доказів надання податковому органу відповіді на зазначений запит позивачем до суду надано не було.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що ним в повному обсязі надано до суду наявні у ТОВ "Технологія" документи. Інших документів у позивача не має.

Таким чином, суд приходить до висновку, що збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за штрафними санкціями в розмірі 510,00 грн. є обґрунтованим.

За таких обставин, позовні вимоги про скасування податного повідомлення-рішення від 28.05.2012 року за №0000402212 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не було надано належних та достатніх доказів щодо неправомірності та необґрунтованості прийнятих відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про правомірність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 188775,75 грн., та суми грошового зобов'язання за штрафними санкціями в розмірі 510,00 грн., а отже, про їх відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, через що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а отже не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05.02.2013 року.

Суддя Піскун В.О.