Рішення № 29077349, 04.02.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "04" лютого 2013 р. Справа № 2/5007/1385/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Климчук А.Г. (ловіреність від 17.01.13)

за участю прокурора Барілова Д.В. (посвідчення від 05.11.12)

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Військової частини А1519 (м.Дубно, Рівненська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркол" (с. Сусли Новоград-Волинського району)

про стягнення 9396,25 грн.

Заступник Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Військової частини А1519 звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на користь держави в особі Військової частини А1519 заборгованості, яка виникла на підставі договору надання послуг №10/01/11/01 від 10.01.11 в розмірі 9396,25 грн., з яких: 7500,00грн. боргу за виконані роботи, 1896,25грн. пені.

15.01.13 від позивача - Військової частини А1519 надійшла заява за №136 від 09.01.13., якою позивач зменшив розмір позовних вимог, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу в розмірі 1000,00 грн. та просить стягнути з останнього 8396,25 грн.

Ухвалою від 15.01.13 суд замінив відповідача у справі - Дочірнє підприємство "Маркол" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркол".

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача 6500,00грн. боргу. Надав докази направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами. Зазначив, що не має можливості надати необхідні документи, що унеможливлює визначити настання строку оплати за виконані роботи, у зв'язку з чим, не можливо підтвердити правильність нарахування штрафних санкцій.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, в сумі 6500,00гн. основного боргу. Надав заперечення. Зазначив, що згідно бухгалтерського обліку заборгованість товариства складає 6500,00грн.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2011 року між Військовою частиною А1519 (виконавець/позивач) та Дочірнім підприємством "Маркол" (замовник/відповідач), правонаступником якого є ТОВ "Маркол", був укладений договір надання послуг №10/01/11/01, за умовами якого виконавець, згідно з попередніми заявками, надає замовнику автомобільну та спеціальну техніку для перевезення вантажів та виконання робіт на незначних відстанях.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу передбачені договором послуги та виставив для їх оплати рахунки (а.с.23-26).

За п.1.4 договору, замовник проводить оплату за надані послуги протягом п'яти днів з моменту надання виконавцем рахунку-фактури на підставі товарно-транспортних накладних після проведення взаємної звірки розрахунків на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно акту звірки розрахунків, який підписаний сторонами та скріплений печатками (а.с.33), станом на 01.04.12, борг відповідача становив 11500,00грн.

Згідно банківських виписок , за період з 04.05.12 по 15.08.12, відповідач погасив борг на суму 4000,00грн. (а.с.27-30).

04.10.12 позивач надіслав відповідачу претензію за № 3735 про сплату заборгованості ( а.с. 34).

Згідно Акту звірки розрахунків (а.с.50), який підписаний сторонами та скріплений печатками, станом на 01.12.12 та на 24.12.12, борг відповідача становив 6500,00грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Прокурор та представник відповідача у судовому засіданні підтвердили, що станом на день розглядлу справи у суді борг відповідача становить 6500,00грн.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 6500,00грн.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, прокурор на підставі п. 3.2 договору просив стягнути з відповідача 1896,25 грн. пені.

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін Розмір пені, передбачений, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача пеня нарахована за період з 11.05.11 по 30.09.12 з урахуванням часткової проплати і становить 1872,61 грн. (а.с.31-32).

Відповідно до ст.232 п.6 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Для обрахування суми пені необхідно визначити з якого часу у відповідача утворилася прострочка виконання зобов'язання.

Як зазначалось вище, за умовами договору, замовник проводить оплату за надані послуги протягом п'яти днів з моменту надання виконавцем рахунку-фактури на підставі товарно-транспортних накладних після проведення взаємної звірки розрахунків.

Тобто, після проведення взаємної звірки розрахунків, виконавець повинен був надати замовнику рахунки для оплати за виконані роботи на підставі яких замовник в п'ятиденний строк мав виконати свої зобов'язання по їх сплаті.

В матеріалах справи міститься Акт звірки підписаний сторонами, без дати його утворення, в якому зазначено, що борг відповідача станом на 01.04.12 становить 11500,00грн.

Однак , з поданих документів не можливо встановити з якого часу і за який період має нараховуватись пеня.

Прокурор у судовому засіданні зазначив про неможливість підтвердити правильність нарахування суми пені, тобто про неможливість представити до суду рахунки та докази їх отримання відповідачем.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення пені за недоведеністю.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо стягнення 6500,00грн. визнав, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення боргу в розмірі 6500,00грн.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркол" (11700, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул.Герцена,26; код 32183603) :

- на користь Військової частини А1519 (35600,м.Дубно, Рівненська область, код 07824230) - 6500,00грн. боргу;

- 1113,40 судового збору (д/р 31214206783002 ГУДКСУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 03499916, МФО 811039, код 38035726, отримувач УДКСУ в м.Житомирі код 22030001).

3. В частині стягнення 1896,25грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-позивачу (рек з повідомл)