Постанова № 2907678, 19.09.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

Категорія статобліку – 41                                                                                                 Справа № 2-а-3396/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 вересня 2008 року                                      15-35                                       м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді      Верба І.О.

при секретарі              Ромасько Є.В.

за участю представників:

позивача                  Солодовник Ю.С, довіреність від 14.09.2008 року №10

відповідача             Переверзев І.В., довіреність від 22.07.2008 року б/н

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовомзакритого акціонерного товариства “АДА”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

доДержавної податкової інспекції м. Дніпродзержинська, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Закрите акціонерне товариство “АДА” звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції м. Дніпродзержинська про відміну податкових повідомлень-рішень № 0001231502/0/5991/10/15-21 від 25 лютого 2008 року; № 0001231502/1/9358/10/15-219 від 27 березня 2008 року про стягнення фінансових санкцій з податку на додану вартість з закритого акціонерного товариства “АДА” в розмірі 161,49 грн., та визнання їх незаконними.

В обґрунтування позову зазначено, що податкова інспекція:

- неправомірно зараховує грошові кошти, сплачені платником податку в рахунок сум його податкових зобов’язань по платежам, нарахованим по деклараціям за звітний податковий період, на погашення податкового боргу минулих періодів з одночасним виникненням нової суми боргу по сплаченим платежам;

- ігнорує Мирову угоду, затверджену Господарським судом Дніпропетровської області відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року №2343-ХІІ.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, зазначивши , що нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податку на додану вартість за серпень 2007 року, є незаконними та такими, що суперечать вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року №2343-ХІІ та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ.

Представник відповідача проти позову заперечив, надавши письмові пояснення, в яких зазначив, що посилання позивача на рішення господарського суду та справу про банкрутство є безпідставними та недоречними, у зв’язку із тим, що мирова угода та затверджений на її підставі договір про розстрочку податкового боргу ніякого відношення до спірного податкового повідомлення-рішення не має. Вважає, що податковий орган має право зараховувати суми сплати поточних податкових зобов’язань в рахунок погашення зобов’язань за попередні періоди, вважає винесені рішення про застосування штрафних санкцій правомірними, у зв'язку із чим просив в позові відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 12.02.2008 року посадовими особами Державної податкової інспекції м. Дніпродзержинська було проведено невиїзну (камеральну) документальну перевірку в приміщенні Державної податкової інспекції платника податку на додану вартість закритого акціонерного товариства “АДА” з питання сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ за серпень 2007 року на підставі даних особового рахунку підприємства та реєстру відділу обліку та звітності.

Перевірку проведено на підставі Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року№509-ХІІ, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року№2181-ІІІ, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 №1251-XII.

За результатами перевірки складено акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету від 13.02.2008 року №88/15-224/01236265.

Перевіркою встановлено порушення пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме встановлено несвоєчасну сплату податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ за серпень 207 року від 20.09.07 р. №51270, у якому платником самостійно визначено до сплати 9522, 00 грн. Граничний термін сплати – 01.10.07 р. Згідно акту перевірки фактично сплачено:

- платіжним дорученням №433 від 11.10.07 р. 15 грн., - із затримкою на 10 днів;

- платіжним дорученням №432 від 11.10.07 р. 293 грн., - із затримкою на 10 днів;

- платіжним дорученням №450 від 11.10.07 р. 1306,90 грн., - із затримкою на 17 днів;

В акті зроблено висновок, що згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до підприємства застосовуються штрафні санкції в сумі 161,49 грн.

На вимогу суду надати розрахунок суми штрафу, представник відповідача пояснив що такий розрахунок не складався.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією м. Дніпродзержинська винесено податкове повідомлення-рішення №0001231502/0/5991/10/15-219 від 25 лютого 2008 року, яким визначено, що відповідно до акта №88/15-224/01236265 від 13.02.2008 року встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»  та на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 17 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 1614,90 грн., ЗАТ «АДА»  зобов’язано сплатити штраф у розмірі 10% сумі 161,49 грн.

За результатами процедури апеляційного узгодження податкового зобов’язання в порядку Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідачем винесено та направлено на адресу закритого акціонерного товариства “АДА”податкове повідомлення-рішення №0001231502/1/9358/10/15-219 від 27.03.2008 року.

З матеріалів справи виходить, що позивач платіжним дорученням №411 від 26.09.07 р. сплатив податок на додану вартість за серпень 2007 року у сумі 9522,00.

Платіжним дорученням №433 від 11.10.07 р. 15 грн. сплачено штраф згідно акту самоперевірки, платіжним дорученням №432 від 11.10.07 р. сплачено ПДВ 293 грн. за серпень 2007 року; платіжним дорученням №450 від 11.10.07 р. сплачено ПДВ 1306,90 грн. за вересень 2007 року.

Відповідачем не заперечується проти сплати вказаної суми, однак за поясненнями представника відповідача отримані суми були спрямовані на погашення попередньої заборгованості, що і стало підставою для виникнення у позивача податкового боргу за податковим зобов’язанням з ПДВ за серпень 2007 року.

 Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено податковий борг як податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов’язання.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації і в такому випадку обчислена сума податкового зобов’язання вважається узгодженою та не може бути оскаржена в адміністративному порядку.

Джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених статтею 7 вказаного Закону.

Відповідно до пункту 7.7. статті 7 «Рівність бюджетних інтересів» Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Однак з вказаної норми не виходить право податкового органу здійснювати самостійну зміну призначення сплачених платником податків податкових зобов’язань. Право розпорядження грошовими коштами податника податків належить останньому, отже податковий орган не має права змінювати напрямки погашення податкових зобов’язань та податкового боргу.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, визначається спеціальним законом з питань оподаткування  - Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», отже податковий орган має право на стягнення податкового боргу за процедурами, визначними вказаним законом, у тому числі у межах строків позовної давності.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що позивач виконав обов’язок по сплаті узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ за серпень 2007 року у розмірі 9522,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №411 від 26.09.07 р., отже оскаржувані рішення винесені не на підставі передбаченої законом, у зв'язку із неправильним застосуванням норми пункту 7.7. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що є підставою для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов закритого акціонерного товариства “АДА” задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001231502/0/5991/10/15-21 від 25 лютого 2008 року та № 0001231502/1/9358/10/15-219 від 27 березня 2008 року, прийняті Державною податковою інспекцією м. Дніпродзержинська.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                    І.О. Верба

Постанову складено у повному обсязі 24.09.2008 р.

З оригіналом згідно                                                                                                             Суддя    І.О.Верба