Рішення № 29075831, 01.02.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 лютого 2013 р. Справа № 17/65/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т.В.

при секретарі судового засідання Незамай Д.Д. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторгресурс",

49022, м. Дніпропетровськ, вул. Океанська, б. 10

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВФІ",

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, б. 82

про стягнення 42 913,18 грн. згідно договору № 2707/410 від 27.07.2011р.

за участю представників:

позивача : Горбатова Г. А. - за довіреністю;

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

03.12.2012 р. до господарського суду Вінницької області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторгресурс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВФІ" 42 913,18 грн. згідно договору дистрибуції № 2707/410 від 27.07.2011 р.

Ухвалою від 05.12.2012 р. порушено провадження у справі № 17/65/2012/5003 з призначенням судового засідання на 25.12.2012 р.

25.12.2012 р. судове засідання у справі № 17/65/2012/5003 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Стефанів Т. В. на лікарняному.

Ухвалою від 10.01.2013 р. судове засідання у даній справі призначено на 17.01.2013 р.

В судовому засіданні 17.01.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному об'ємі. Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у поданому ним запереченні на позовну заяву, де зокрема зазначено, що поставка товару здійснювалась в межах усного договору поставки, а відтак між сторонами не встановлений строк виконання зобов'язання, тому, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивачу слід було звернутись до відповідача з вимогою про оплату поставленого ним товару, що позивачем не було здійснено, та як наслідок момент виникнення зобов'язання не настав. З урахуванням наведеного відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

У зв'язку з ненаданням сторонами всіх доказів, необхідних для вирішення спору та у зв'язку з витребуванням додаткових доказів. розгляд справи ухвалою від 17.01.2013 р. відкладено на 01.02.2013 р.

В судове засідання 01.02.2013р. з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному об'ємі.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, витребувані судом документи не надав, хоча про дату, місце та час слухання справи був повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 29.01.2013 р., також про дату, місце та час слухання справи № 17/65/2012/5003 повідомлено представника відповідача у судовому засіданні 17.01.2013 р. під розписку (а.с.87).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду сторін або їх представників, належним чином та відповідно до законодавства повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27.07.2011 р. між ТОВ "ВФІ" та ТОВ "Продторгресурс" укладений договір дистриб'юції № 2707/410.

Відповідно до п. 2.1. Договору ТОВ "Продторгресурс" зобов'язався передати у властність відповідача продовольчу продукцію (далі - Товар), а останній зобов'язався прийняти Товар у власність та сплатити за нього обумовлену Договором грошову суму.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що асортимент товару узгоджується сторонами у видаткових накладних, які після їх підписання сторонами підтверджують факт отримання товару дистрибутором або його уповноваженою особою. Асотримент конкретної партії товару визначається у замовленні дистрибутора відповідно до розділу 5 даного договору.

Розділом 4 сторони визначили ціну та загальну вартість договору, зокрема п. 4.1 договору передбачено, що ціна товару узгоджується сторонами у видаткових накладних; та відповідно до п. 4.3 загальна вартість товару по даному договору дорівнює сумі всіх видаткових накладних, на підставі яких передається товар в рамках даного договору.

Умови поставки сторонами визначено у розділі 5. Так, зокрема, відповідно до п.п. 5.2, 5.3 договору визначено, що поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень дистрибутора. замовлення складається на бланку, зразок якого затверджено постачальником та передається через факс, по телефону, пошті, по електронній пошті або через представника постачальника. Та згідно п. 5.5 договору замовлення дистрибутора, прийняте постачальником до виконання є невід'ємною частиною даного договору.

На виконання зазначених умов Договору відповідачем по телефону були передані відповідні замовлення.

Відповідно до умов договору ТОВ "Продторгресурс" у період з 22.07.2012 р. по 21.10.2012 р. включно було поставлено та передано у власність відповідача Товар, відповідно до видаткових накладних з відмітками ТОВ "ВФІ" про отримання Товару на загальну суму 45566,88 грн. (а.с. 16-26), а саме:

- видаткова накладна № ПТ-0000959 від 22.07.2012 р. на суму 3 353,70 грн.;

- видаткова накладна № ПТ-0000985 від 29.07.2012 р. на суму 5 401,80 грн.;

- видаткова накладна № ПТ-0001079 від 12.08.2012 р. на суму 9 225,30 грн.;

- видаткова накладна № ПТ-0001116 від 19.08.2012 р. на суму 2 521,68 грн.;

- видаткова накладна № ПТ-0001189 від 02.09.2012 р. на суму 6 306,00 грн.;

- видаткова накладна № ПТ-0001218 від 09.09.2012 р. на суму 4 598,40 грн.;

- видаткова накладна № ПТ-0001265 від 16.09.2012 р. на суму 4 912,80 грн.;

- видаткова накладна № ПТ-0001305 від 23.09.2012 р. на суму 4 984,20 грн.;

- видаткова накладна № ПТ-0001483 від 21.10.2012 р. на суму 1 011,00 грн.;

- видаткова накладна № ПТ-0001397 від 14.10.2012 р. на суму 3 252,00 грн.;

Розділом 9 договору сторони передбачили порядок здійснення розрахунків, а саме п. 9.2 сторони визначили, що розрахунки між сторонами здійснюються в безрозрахунковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку дистрибутора (п/р 26006183414000 в АКІБ "Укрсіббанк", МФО 351005) на рахунок постачальника (р/р 26007010048250, ПАТ ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767) які вказані в даному договорі .

Дистрибутор же п. 9.4 договору зобов'язався оплатити конкретну партію товару не пізніше 28 (двадцяти восьми) календарних днів з моменту отримання товару в одному з пунктів вказаних в п. 5.8 договору, що підтверджується видатковими накладними.

Відповідно до п. 9.2 договору відповідач перерахував на вказаний у договорі рахунок позивача 2653,70 грн. за отриманий товар, що підтверджується відповідними виписками банку (а.с.27-30).

Розрахунків щодо решти суми заборгованості в порушення умов договору відповідач не здійснив.

Відтак, станом на день подання позову та розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем становить 42913,18 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 Господарського кодексу України (ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Виходячи із суті договірних відносин фактично між сторонами виникли відносини щодо придбання та наступної реалізації відповідачем продукції позивача на певній території та на певних умовах, тобто відносини дистриб'юції. В чинному законодавстві відсутні спеціальні норми, які б регулювали даний вид господарських правовідносин. Оскільки, за своєю правовою природою відносини дистриб'юції схожі на відносини купівлі-продажу та поставки, спірні відносини за аналогією закону підпадають під регулювання норм, що визначають відносини купівлі-продажу та поставки. Так як обидві сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання, продукція придбавалася дистриб'ютором для використання у підприємницькій діяльності, а тому суд приходить до висновку, що до спірних правовідносин мають застосовуватися норми, що регулюють відносини поставки, а саме §1 глави 30 Господарського кодексу України та ст.712 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Оскільки аналіз договору дистриб'юції свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин між сторонами положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 42913,18 грн. боргу підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову не приймаються, оскільки:

- спростовуються матеріалами справи, зокрема: договором дистрибуції № 2707/410 від 27.07.2011р., видатковими накладними, товано-транспортними накланими, виписками по рахунку, актами звірки взаєморозрахунків, які підписані та завірені печаткою відповідача;

- відсутність посилання у видаткових накладних на договір № 2707/410 від 27.07.2011р. не спростовує факту передачі товару відповідачу саме за цим договором, оскільки: згідно з п. 5.5 договору замовлення дистрибутора, прийняте постачальником до виконання є невід'ємною частиною даного договору; п. 9.2 сторони визначили, що розрахунки між сторонами здійснюються в безрозрахунковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку дистрибутора (п/р 26006183414000 в АКІБ "Укрсіббанк", МФО 351005) на рахунок постачальника (р/р 26007010048250, ПАТ ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 321767), які вказані в даному договорі, та перерахування коштів відповідачем позивачу було здійснено саме відповідно до умов даного договору і на вказані у ньому рахунки; передача товару по видаткових накладних здійснена у період дії договору № 2707/410 від 27.07.2011р., укладення якого не заперечується відповідачем; пунктом отримання товару дистриб'ютором від постачальника є базові складські приміщення дистриб'ютора, які розміщені за адресою: м. Вінниця, вул. Карла Маркса,42, тоді як юридична адреса відповідача - м. Вінниця, Хмельницьке шосе, буд.82 (п.5.8 Договору); неподання позивачем вимоги про стягнення з відповідача вартості доставки товару є його правом і не спростовує факту отримання відповідачем цього товару.

Крім того, частина 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає перелік основних реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Зазначена норма не визначає в якості обов'язкового реквізиту номер та дату договору, який може бути підставою для господарської операції, а лише вказує на обов'язковість, зокрема, зазначення змісту та обсягу господарської операції, якою, згідно ст. 1 Закону, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

У даному випадку видаткові накладні, які скріплені печаткою відповідача, підтверджують здійснення позивачем господарської операції (надання послуг) та відповідачем - отримання послуг, що викликає певні зміни у структурі зобов'язань.

Отже, вказані видаткові накладні є належними доказами факту надання послуг відповідачу. Відтак, суд приходить до висновку про наявність боргу відповідача перед позивачем, оскільки видаткові накладні підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками обох сторін без жодних зауважень та претензій.

Таким чином обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме: договором дистрибуції № 2707/410 від 27.07.2011р.(а.с. 10-15), видатковими накладними (а.с.16-25), товано-транспортними накланими (а.с. 99-107), виписками по рахунку (а.с. 27-30), актами звірки взаєморозрахунків (а.с.42, 45), відсутністю заперечень відповідача щодо підписання даного договору, а відтак суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі, що відповідають законодавству.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до приписів ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Оскільки позивачем сплачено судовий збір у сумі 1677,00 грн. за платіжним дорученням № 2377 від 28.11.2012 року, тоді як, виходячи з суми позову, відповідно до Закону України "Про судовий збір", позивачу слід було сплатити 1609,50 грн., судовий збір у розмірі 67,50 грн., підлягає поверненню за ухвалою суду на підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року.

Окрім того, судом було розглянуто зазначену позивачем в поданій позовній заяві № 11-2012 від 28.11.2012 р. заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "ВФІ" в розмірі 44 590,18 грн. (ухвала суду від 17.01.2013 р.).

Відповідно до підпункту 2.3 ч.2 ст.4 Закону України вiд 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Позивачем до заяви про забезпечення позову не надано докази сплати судового збору за подання такої заяви.

Разом з тим інформаційним листом ВГСУ "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір"" № 01-06/704/2012 від 23.05.2012р. визначено, що господарський суд повинен розглянути зазначену заяву й за відсутності таких доказів, а розподіл відповідних сум судового збору здійснити між сторонами за правилами статті 49 ГПК у залежності від результатів розгляду заяви про вжиття заходів до забезпечення позову. Про такий розподіл може бути зазначено в рішенні (постанові) господарського суду або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про стягнення з позивача відповідно до підпункту 2.3 ч.2 ст.4 Закону України вiд 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" 1609,50 грн. за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 43, 45, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВФІ" (21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, б. 82, код 30743858) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторгресурс" (49022, м. Дніпропетровськ, вул. Океанська, б. 10, код 33771045) - 42913,18 грн. боргу та 1609,50 грн. витрат на сплату судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторгресурс" (49022, м. Дніпропетровськ, вул. Океанська, б. 10, код 33771045) до спеціального фонду державного бюджету України 1609,50 грн. судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю "Продторгресурс" (49022, м. Дніпропетровськ, вул. Океанська, б. 10, код 33771045) з державного бюджету України 67,50 грн. зайво сплаченого судового збору за платіжним дорученням № 2377 від 28.11.2012 року, про що видати відповідну ухвалу.

Повне рішення складено 05 лютого 2013 р.

Суддя Стефанів Т.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу 21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, б. 82.