Ухвала суду № 29074846, 29.01.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5210/12

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

представника відповідача: Волощука Валерія Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом ТОВ "Ритон" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Ритон" з позовом до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2012 року №№ 0001502310, 0001512310, 0001522310.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 20 грудня 2012 року даний позов задовольнив.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтуванні апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення, наявним у матеріалах справи.

Враховуючи те, що явка сторін у судове засідання не визнавалась судом обов'язковою, а неявка не перешкоджає апеляційному розгляду, колегія суддів визнала за можливе проводити розгляд справи за відсутності представника позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що з 16.08.2012 року по 06.09.2012 року державними податковими ревізорами-інспекторами Вінницької ОДПІ Вінницької обласної ДПС (надалі - Вінницька ОДПІ) проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Ритон" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р.

За результатами складено акт від 13.09.2012 року № 2121/22-02/31325336 (надалі - акт перевірки) (т. 1 а.с. 14-52).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Ритон":

- п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1539589 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 року на суму 297013 грн., за 3 квартал 2011 року на суму 415544 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 312685 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 196145 грн., за 2 квартал 2012 року на суму 318202 грн.; та встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І півріччя 2012 року на 183045 грн.;

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1417978 грн., у тому числі: за квітень 2011 року на 96017 грн., за травень 2011 року на 127716 грн., за червень 2011 року на 32397 грн., за липень 2011 року на 86127 грн., за серпень 2011 року на 132359 грн., за вересень 2011 року на 144999 грн., за жовтень 2011 року на 127983 грн., за листопад 2011 року на 16042 грн., за грудень 2011 року на 127875 грн., за січень 2012 року на 145783 грн., за лютий 2012 року на 49015 грн., за березень 2012 року на 18000 грн., за квітень 2012 року на 196490 грн., за травень 2012 року на 117175 грн.

28 вересня 2012 року на підставі акту перевірки Вінницькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0001502310 (т. 1 а.с. 9), яким збільшено ТОВ "Ритон" суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 1539589 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 12858 грн.;

№ 0001512310 (т. 1 а.с. 10), яким збільшено ТОВ "Ритон" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на 1417978 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 290463 грн.;

№ 0001522310 (т. 1 а.с. 11), яким зменшено ТОВ "Ритон" суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 183045 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив із його обгрунтованості.

Колегія суддів погоджується із даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як слідує із акту перевірки ТОВ "Ритон" здійснювало господарські операції з ТОВ "Універсалопторг-Х" та ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД", а саме операції по придбанню м`ясопродуктів та продуктів харчування. На підставі податкових накладних та накладних ТОВ "Універсалопторг-Х" та ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД", перелік яких наведений в акті перевірки, підприємством враховано у складі податкового кредиту податку на додану вартість та у складі валових витрат вартість придбаних м`ясопродуктів та продуктів харчування.

В акті перевірки від 13.09.2012 року № 2121/22-02/31325336 зазначено, що до перевірки позивачем не пред`явлено товарно-транспортні накладні на переміщення товарів від постачальника ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД", що б свідчили про переміщення товарів у просторі.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що згідно отриманої інформації від УПМ ДПС у Вінницькій області встановлено, що директором та власником ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" є ОСОБА_3, який засуджений до позбавлення волі з 2005 по 2009 рік із конфіскацією майна за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України. 27.10.2009 року ОСОБА_3 позбавлення волі замінено на виправні роботи терміном на 1 рік 11 місяці - до 27.09.2011 року. Тобто, перевіряючі вважають, що в період проведення розрахунків з ТОВ "Ритон", директор ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" не мав права на вчинення таких дій.

Також, в акті перевірки зазначено, що у ТОВ "Універсалопторг-Х" та ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" відсутні амортизаційні відрахування, наймані працівники, автотранспорт, який необхідний для здійснення виду діяльності - оптова торгівля м`ясом.

Крім того, як вказано в акті перевірки, згідно відповідей Головних управлінь ветеринарної медицини у Харківській області та АР Крим, ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" та ТОВ "Універсалопторг-Х" відповідно, на обліку у ветеринарній службі не знаходяться, ветеринарні свідоцтва форми № 2, обов`язкові при постачанні тваринної продукції, ними не отримувались.

За зазначених обставин, перевіряючими зроблено висновок, що товари на ТОВ "Ритон" від його контрагентів ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" та ТОВ "Універсалопторг-Х" фактично не поставлялись, придбання таких товарів фактично не відбулось, що свідчить про безтоварність зазначених вище фінансово-господарських операцій, тобто, не передбачають будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, а отже, ТОВ "Ритон" не мало підстав віднести витрати по придбанню товарів у ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" та ТОВ "Універсалопторг-Х" до складу прямих матеріальних витрат.

Колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції та не погоджується із висновками податкового органу щодо безтоварності вказаних вище операцій з огляду на нижче наведене.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу вказаних норм законодавства слідує, що для включення сум до складу валових витрат є необхідність підтвердження таких відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку; для включення сум до податкового кредиту такі суми мають бути підтверджені податковими накладними чи підтверджені митними деклараціями та іншими документами.

Отже, таке право виникає у разі підтвердження товарності операції відповідними первинними документами.

Так, питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Універсалопторг-Х" досліджувалось судом і підтвердилось належними доказами, а саме: укладеним належним чином між ТОВ "Ритон" та ТОВ "Універсалопторг-Х" договорами поставки товарів: № 26/08 від 26.08.2011 року на поставку м`ясопродуктів та продуктів харчування (т. 1 а.с. 65-67), № 01/07 від 01.07.2011 року на поставку м`ясопродуктів (т. 1 а.с. 68-70), № 04/01/12 від 04.01.2012 року на поставку м`ясопродуктів та продуктів харчування (т. 1 а.с. 71-73); видатковими накладними: № 14 від 04.07.2011р., № 196 від 07.08.2011р., № 197 від 28.08.2011р., № 198 від 29.08.2011р., № 260 від 30.08.2011р., № УОСн-01497 від 05.09.2011р., № УОСн-01498 від 15.09.2011р., № УООк-01130 від 03.10.2011р., № УООк-01131 від 10.10.2011р., № 493 від 28.11.2011р., № 126 від 01.12.2011р., № 127 від 05.12.2011р., № 128 від 13.12.2011р., № 72 від 30.01.2012р., № 34 від 23.01.2012р., № 33 від 17.01.2012р., № 35 від 13.02.2012р., № 77 від 27.02.2012р., № 134 від 30.03.2012р., № 57 від 05.04.2012р., № 58 від 09.04.2012р., № 208 від 23.04.2012р., № 209 від 23.04.2012р., № 210 від 25.04.2012р., № 211 від 25.04.2012р., № 212 від 25.04.2012р., № 213 від 26.04.2012р., № 214 від 27.04.2012р., № 248 від 11.05.2012р., № 249 від 11.05.2012р., № 250 від 16.05.2012р., № 251 від 16.05.2012р., № 252 від 23.05.2012р., № 253 від 23.05.2012р., № 254 від 23.05.2012р., № 255 від 23.05.2012р., № 256 від 30.05.2012р. (т. 1 а.с. 74-110); податковими накладними: № 11 від 04.07.2011р., № 57 від 07.08.2011р., № 58 від 28.08.2011р., № 59 від 29.08.2011р., № 260 від 30.08.2011р., № 81 від 05.09.2011р., № 82 від 15.09.2011р., № 69 від 03.10.2011р., № 70 від 10.10.2011р., № 107 від 28.11.2011р., № 106 від 01.12.2011р., № 107 від 05.12.2011р., № 33 від 17.01.2012р., № 34 від 23.01.2012р., № 72 від 30.01.2012р., № 35 від 13.02.2012р., № 77 від 27.02.2012р., № 134 від 30.03.2012р., № 57 від 09.04.2012р., № 58 від 09.04.2012р., № 208 від 23.04.2012р., № 209 від 23.04.2012р., № 210 від 25.04.2012р., № 211 від 25.04.2012р., № 212 від 25.04.2012р., № 213 від 26.04.2012р., № 214 від 27.04.2012р., № 248 від 11.05.2012р., № 249 від 11.05.2012р., № 250 від 16.05.2012р., № 251 від 16.05.2012р., № 252 від 23.05.2012р., № 253 від 23.05.2012р., № 254 від 23.05.2012р., № 255 від 23.05.2012р., № 256 від 30.05.2012р. (т. 1 а.с. 111-146).

Факт оплати м`ясопродуктів та продуктів харчування, на підставі договорів поставки № 26/08 від 26.08.2011 року, № 01/07 від 01.07.2011 року, № 04/01/12 від 04.01.2012 року підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку за особовими рахунками ТОВ "Ритон" (т. 1 а.с. 220-243).

Також, судом досліджувалось питання товарності операції по взаємовідносинах між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" і підтвердилось належними доказами, а саме: укладеним належним чином між ТОВ "Ритон" та "Хароптторг Ексім - ЛТД" договорами поставки товарів: № 01/03/11 від 01.03.2011 року на поставку м`ясопродуктів (т. 1 а.с. 147-149), № 14/06/11 від 14.06.2011 року на поставку м`ясопродуктів та продуктів харчування (т. 1 а.с. 150-152); видатковими накладними: № 161 від 13.04.2011р., № 211 від 20.04.2011р., № 61 від 11.05.2011р., № 105 від 18.05.2011р., № 145 від 14.06.2011р (т. 1 а.с. 153-157); податковими накладними: № 161 від 13.04.2011р., № 211 від 20.04.2011р., № 61 від 11.05.2011р., № 105 від 18.05.2011р., № 145 від 14.06.2011р. (т. 1 а.с. 158-162).

Факт оплати м`ясопродуктів та продуктів харчування, на підставі договорів поставки № 01/03/11 від 01.03.2011 року, № 14/06/11 від 14.06.2011 року підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку за особовими рахунками ТОВ "Ритон" (т. 2 а.с. 2-18).

Крім того, в матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні, що свідчать про поставку товарів (м`ясопродуктів та продуктів харчування), придбаних ТОВ "Ритон" у свого контрагента ТОВ "Універсалопторг-Х" (т. 1 а.с. 179-218).

Що стосується транспортування та зазначення податковим органом про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, що свідчили б про поставку товарів (м`ясопродуктів та продуктів харчування), придбаних ТОВ "Ритон" у свого контрагента ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД", колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно з наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" №363 від 14.10.1997 року (далі - Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні), товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем.

Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Відсутність документів або неналежне їх заповнення, що засвідчують транспортування товару від контрагента до позивача дає підстави лише вважати про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару та реальності вчинення господарської операції.

Стосовно посилань відповідача на відсутність у контрагентів позивача ветеринарних свідоцтв форми № 2, які є необхідними при постачанні тваринної продукції, то в даному випадку варто зазначити наступне.

Так, відповідно до абз. 2 п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів на перевезення вантажу додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про ветеринарну медицину», ветеринарне свідоцтво - це разовий документ, виданий державним інспектором ветеринарної медицини, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан партії тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормів тваринного та рослинного походження, включаючи обов'язкове зазначення результатів лабораторних досліджень та ветеринарно-санітарного статусу території (потужності) походження, а для тварин - засвідчення проведення вакцинації та діагностичних досліджень.

При цьому, статтею 104 Закону України «Про ветеринарну медицину» передбачена відповідальність за правопорушення в галузі ветеринарної медицини, яка, відповідно до ст. 105 Закону України «Про ветеринарну медицину», може застосовуватись виключно головними державними інспекторами ветеринарної медицини та їх заступниками.

З огляду на вищевикладене судом встановлено, що дійсно при постачанні тваринної продукції, в даному випадку яловичини, є необхідність наявності ветеринарного свідоцтва форми № 2, однак, відсутність такого свідоцтва, не свідчить про порушення постачальниками податкового законодавства, а отже встановлення таких фактів не відноситься до компетенції податкових органів, і жодним чином не може спростовувати факт поставки/отримання товарів позивачем.

Кріт того, зазначаючи про відсутність ветеринарних свідоцтв, необхідних при постачанні тваринної продукції, відповідачем не враховано той факт, що позивачем у своїх контрагентів ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" та ТОВ "Універсалопторг-Х" придбавалась не лише яловичина, а і інші продукти харчування, а саме, овочі та фрукти, при транспортування яких, ветеринарні свідоцтва форми № 2 взагалі не потрібні.

Що стосується посилань апелянта на те, що директор ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" ОСОБА_3 не мав права в перевіряємий період укладати договори та підписувати податкові накладні від імені ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД", оскільки був засудженний до позбавлення волі за вчинення крадіжки, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно довідки ОСК УМВС України у Харківській області № 744-04042012/05536 від 31.05.2012 року (т. 2 а.с. 42) ОСОБА_3 29.03.2005 року засуджений до позбавлення волі за ч. 5 ст. 185 КК України строком на 7 років, однак, 27.10.2009 року був звільнений від відбування основного покарання шляхом заміни його на виправні роботи строком на 1 рік 11 місяців, що не позбавляло його права здійснювати господарські операції від імені ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" в перевіряємий період.

Окрім того, колегія суддів критично оцінює висновок № 1557 почеркознавчого дослідження підписів від імені ОСОБА_3 від 20.12.2012 року (т. 2 а.с. 55-57), в якому зазначено, що підписи на договорах поставки товарів, податкових та видаткових накладних по взаємовідносинах з ТОВ «Ритон», виконані не самим директором ТОВ "Хароптторг Ексім - ЛТД" ОСОБА_3, оскільки, як вбачається з тексту даного висновку, у якості зразків підпису ОСОБА_3 для порівняльного дослідження експерту надано лише один зразок підпису на заяві про видачу нового паспорту від 01.06.2012р., що не дає підстави стверджувати, що даний підпис вчинений саме ОСОБА_3.

З урахуванням усього вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскільки висновки, викладені в акті перевірки від 13.09.2012 року № 2121/22-02/31325336, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а отже, і прийняті, на його підставі податкові повідомлення-рішення від 28.09.2012 року №№ 0001502310, 0001512310, 0001522310 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 лютого 2013 року .

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна

Залімський Ігор Геннадійович