Рішення № 29071139, 23.01.2013, Приморський районний суд м. Одеси

23.01.2013

Справа № 1522/14101/12

2/522/653/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бондаря В.Я.

при секретарі Іщик О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності ,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Одеської міської ради, та, змінивши предмет позовних вимог письмовою заявою в порядку ст.31 ЦПК України, просила суд визнати за нею право власності на нежиле примімення підвалу загальною площею 66,0 кв.м. в будинку №6 по вулиці Торговій в м.О цокольному поверсі, що складається з підсобних приміщень площами 20,5 кв.м, 15, 15,1 кв.м та 14,6 кв.м., встановити порядок виконання рішення, згідно з яким, рішення є підставою для реєстрації в КП „ОМБТІ та РОН права власності на нежиле приміщення підвалу в будинку №6 по вулиці Торговій в м.Одесі за нею.

При цьому посилалась на те, що вона 20 років є користувачем нежилого приміщення - підвалу під літерою „А, загальною площею 66 кв.м в будинку 6 по вулиці Торговій в м.Одесі, що підтверджується технічним паспортом від 05 вересня 2007 р., виготовленого КП „ОГБТІ та РОН, згідно якого підвал знаходиться на цокольному поверсі та має підсобні приміщення площами 20,5 кв.м, 15,8 кв.м, 15,1 кв.м та 14,6 кв.м.; охоронним договором; договором на утримання будинку та прибудинкової території; додатковою угодою до договору №10516072 від 10.09.2008 р.; довідкою КП ЖКС «Порто-Франківський»; приписом Держаного пожежного нагляду. Так, вона неодноразово проводила поточні та капітальний ремонт нежилого приміщення - вивезла три самоскиди сміття, проклала каналізацію, опалення, встановила металопластикові вікна, броніровані двері, замінила електропроводку та електроприлади, проклала пластикові водопроводні труби, зробила стяжку підлоги, обліцовку кафелем, провела малярні роботи та роботи з використанням гіпсокартону, покрила підлогу лінолеумом, підтримує приміщення в належному стані. За письмовою заявою мешканців будинку №6 по вул.Торговій в м.Одесі вона отримала згоду на визнання за нею права власності на спірне нежитлове приміщення, а також уклала договори з управлінням охорони обєктів культурної спадщини, КП ЖКС «Порто-франківський», з ВАТ «ЕК Одесаобленерго», МНС України. Таким чином, користуючись нежитловим приміщенням підвалу під літерою „А в будинку №6 по вулиці Торговій в м.Одесі. вважає, що в порядку ч.1 ст.344 ЦК України, набула право на спірне приміщення.

В судовому засіданні представники позивача за довіреностями ОСОБА_2, ОСОБА_3, позов підтримали, просили суд його задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнав, просив суд у його задоволенні відмовити, надавав в ході розгляду справи письмові заперечення на позов, в яких посилався на те, що спірне приміщення є власністю усіх мешканців буданку №6 по вул.Торгова в м.Одесі, крім того, позивачка не проживає у вказаному будинку. Документи, на які посилається позивач як на підставу позову, лише закріплюють порядок користування, утримання, та дають характеристику спірним нежитловим приміщенням.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач станом на 05.09.2007р. була користувачем нежилого приміщення - підвалу під літерою „А, загальною площею 66 кв.м в будинку 6 по вулиці Торговій в м.Одесі, згідно до технічного паспорту від 05 вересня 2007 р., виготовленого КП „ОГБТІ та РОН.

Відповідно до копії акту від 06.02.2007р., сусіди, що проживають ІНФОРМАЦІЯ_1, підтвердили , що з 1992р. по 2007р. позивач проживає в підвальному приміщенні , площею 66 кв.м.

Між тим, суд критично відноситься до наданого акту як до доказу набуття позивачем права власності на приміщення підвалу, оскільки ідентифікувати зазначених в акті осіб у суду немає можливості, клопотань про допит їх у якості свідків сторонами не заявлені.

05.06.2008р. між позивачем та Управлінням охорони обєктів культурної спадщини обласної державної адміністрації укладений охоронний договір, згідно якого позивач взяла на себе зобовязання щодо охорони нежилих приміщень цокольного поверху, загальною площею 66 кв.м. в будинку 6 по вулиці Торговій в м.Одесі. В тексті договору зазначено, що вказане приміщення є власністю позивача на підставі рішення Приморського районного суду м.Одеси від 10.09.2007р.

01.01.2008р. між позивачем та КП «ЖКС «Порто-Франківський» укладений договір на утримання, обслуговування та експлуатацію приміщення підвалу, площею 66 кв.м.

10.09.2008р. між позивачем, що мешкає за адресою: м.Одеса, вул.Торгова,6 та Центральним РЕМ укладений договір про користування електричною енергією.

Проте, суд критично відноситься до укладених між позивачем та Управлінням охорони обєктів культурної спадщини обласної державної адміністрації, КП «ЖКС «Порто-Франківський», Центральним РЕМ як до доказів набуття позивачем права власності на приміщення підвалу, оскільки вони укладені в період дії трішення Приморського районного суду м.Одеси від 10.09.2007р., яким визнано за позивачем право власності на вказані приміщення.

Відповідно до ч.1 ст. 344 ЦК України , особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.213 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи, що матеріалами справи не підтверджується, та позивачем не доведено, що вона відкрито, безперервно володіє приміщенням підвалу під літерою „А, загальною площею 66 кв.м в будинку 6 по вулиці Торговій в м.Одесі протягом десяти років, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вищевикладеним і на підставі ст.ст. 10, 60, 81, 88, ч. 3 ст. 209, ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, яки брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: