Ухвала суду № 29070932, 29.01.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/5366/12 29.01.2013 29.01.2013

Провадження №22ц/ 784/68/13 Суддя по 1 інстанції: Якименко Л.М.

Категорія: 23 Суддя-доповідач апеляційного суду: Шолох З.Л.

Ухвала

Іменем України

29 січня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів -Локтіонової О.В., Самчишиної Н.В.,

при секретарі судового засідання - Скопенко В.М.,

за участю представника відповідача - Кучери В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-2009»

на рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 31 жовтня 2012 року у справі за

позовом

ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-2009» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

в с т а н о в и л а :

У червні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-2009»(далі - ТОВ «Агро-2009») про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позивач посилався на те, що 27 травня 2009 року уклав з відповідачем договір оренди (з додатком № 1) належної йому на праві власності земельної ділянки, розміром 16,78 га, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Володимирівської сільської ради Доманівського району. Запис про його реєстрацію внесено до Державного реєстру земель 28 грудня 2009 року.

Договір оренди землі укладений строком на 10 років, за його умовами відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату в розмірі 4800 грн. до 17 грудня щорічно, проте ще за 2010 рік орендну плату він не отримував у будь-якій формі.

Посилаючись на викладені обставини, а також на те, що невиплата йому орендної плати протягом значного періоду часу суттєво впливає на його майнове становище з огляду на його похилий вік, перенесені хірургічні операції, наявність невиліковних хвороб, позивач просив про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача посилався на належне виконання договірних зобов'язань.

Рішенням Доманівського районного суду Миколаївської області від 31 жовтня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений з відповідачем та стягнуто з відповідача на користь позивача 414,60 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ТОВ «Агро-2009», посилаючись на незаконність та необгрунтованість судового рішення, просив його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (ч.8 ст. 93 ЗК України).

Таким спеціальним законом, що регулює орендні земельні відносини та підлягає застосуванню до спірних правовідносин є Закон України від 2 жовтня 2003 року «Про оренду землі»(далі -Закон).

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Він підлягає державній реєстрації і після цього набирає чинності (ст.ст.14, 18, 20 Закону).

Відповідно до ст. 13 Закону за договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.15 Закону орендна плата, її розмір, форма платежу, строк і порядок виплати є суттєвими умовами договору оренди землі.

Статтями 24, 25 Закону передбачені права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема, орендодавець зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату в розмірі та строки обумовлені договором.

За змістом ст. 32 Закону договір оренди землі на вимогу однієї із сторін може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 Закону та умовами договору.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки розміром 16,78 га, яка розташована на території Володимирівської сільської ради Доманівського району та передана йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 1 листопада 2002 року Доманівською райдержадміністрацією Миколаївської області (а.с.8).

27 травня 2009 року позивач уклав з відповідачем договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років та передав її йому в користування (а.с. 4-7).

Запис про державну реєстрацію договору внесено до Державного реєстру земель 28 грудня 2009 року.

За умовами договору відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату в грошовій формі в сумі 4 800 грн. щорічно без урахування індексів інфляції до 17 грудня того року, за який здійснюється розрахунок по орендній платі, готівкою із каси або шляхом перерахування на банківський рахунок орендаря (ч.1 п.9 договору).

Разом з тим, як зазначено в ч. 2 в п. 9 договору, розрахунок по орендній платі може бути проведено визначеною кількістю сільськогосподарської продукції. Форма розрахунку за договором (грошова або у натуральні формі) окремо щорічно погоджується сторонами в межах розміру плати, визначеною Додатком № 1 до цього договору, шляхом подання орендодавцем письмової заяви до 1 липня року, за який проводиться розрахунок.

Якщо протягом року сторони не погодили форму оплати орендної плати, вважається, що розрахунок по ній здійснюється в грошовій формі в сумі 4 800 грн.

У червні 2012 року, звертаючись до суду з цим позовом, позивач стверджував, що орендну плату саме за 2010 рік він не отримував, хоча неодноразово звертався з цього приводу до відповідача. Заяву про видачу орендної плати в натуральній формі, як це визначено умовами договору, відповідачу не подавав, тому мав отримати грошима 4800 грн.

Вказував, що за 2010 рік отримав лише за свою хвору дружину належну їй орендну плату частково в грошовій та натуральній формі, оскільки її аналогічна земельна ділянка також знаходиться в оренді у відповідача.

Представник відповідача вказував, що заборгованості за 2010 рік перед позивачем по орендній платі не існує, в рахунок орендної плати за 2010 рік він одержав 4 000 кг зерна пшениці, а також та 3 000 грн. До того ж, 15 листопада 2010 року відповідач сплатив податок з доходів фізичних осіб у розмірі 15 % від отриманої позивачем орендної плати в сумі 720 грн.

Між тим, на підтвердження вказаних фактів відповідачем не надано жодного документа бухгалтерської звітності або інших належних доказів.

Як зазначав представник відповідача, такі виплати за 2010 рік можуть підтвердити лише записи їх працівника ОСОБА_4 у зошиті (чернетці) проти прізвища позивача, хоча позивач цього не визнає, вказуючи, що отримав орендну плату дружини. Такий зошит оглянутий судом першої інстанції і належним доказом не визнаний.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

За такого, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідач не довів виплату позивачеві орендної плати за 2010 рік, чим порушив суттєві умови договору оренди земельної ділянки. Зазначене, у відповідності до ст. 32 Закону та п. 38 укладеного договору оренди, дає підстави для дострокового розірвання договору в судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги про відсутність систематичності порушень, правильності висновку суду не спростовують.

З врахуванням викладеного, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-2009»відхилити, а рішення Доманівського районного суду Миколаївської області від 31 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді: