Ухвала суду № 2907032, 21.05.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          Справа  №22а-4511/08                                                                                                                                         головуючий суддя у 1-ій 

             категорія статобліку-40                                                                                                                                       інстанції – Азізбекян Т.А.

                                                                                                                                                                           (справа №24/783/07-АП)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

21 травня  2008 року                                                                                                            м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю:

прокурора  -

представників позивача –

представників відповідача – Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. ЗапоріжжяТуркіної Л.П., Проценко О.А.  

Гулая О.Г.  

Овчар Т.А., посвідчення 3173 від 28.10.2003р.

Парасків Т.П., довіреність №20/1 від 19.05.2008р.

Христич Н.В.,  довіреність №20 від 19.05.2008р.

Грабовий В.М., довіреність №16409/10/10-010 від 03.12.2007р.

Заболотній О.А., довіреність №13910/10/10-011 від 12.10.2007р.

Григор І.А., довіреність  №11036/10-10 від 13.08.2007р.

Черненко Г.О., довіреність №7073/10/10 від 12.05.2008р.

розглянула у відкритому судовому

засіданні  апеляційні скарги

- Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

- Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області;

на постанову  Господарського суду Запорізької області  

від 01.02.2008р.  у справі  №24/783/07-АП

за  позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент «Р», м. Запоріжжя

до:

про:

Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, м. Запоріжжя

стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  

В С Т А Н О В И Л А :

19.12.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНТИНЕНТ «Р» (далі ТОВ «КОНТИНЕНТ «Р») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Ленінському районі) та Управління Державного казначейства у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області (далі УДК у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДКУ у Запорізькій області) про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Посилаючись у позовній заяві на те, що відповідачами не було виконано вимоги чинного податкового законодавства щодо бюджетного відшкодування суми, заявленої позивачем у відповідності до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», просить суд зобов’язати відповідачів відшкодувати ТОВ «КОНТИНЕНТ «Р» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 77033,43 за грудень 2006р.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.12.2007р. у справі №24/783/07-АП здійснено процесуальну заміну неналежного відповідача-2 – УДК у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДКУ у Запорізькій області – на належного – Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області (далі ГУ ДКУ у Запорізькій області) /а.с. 55-56/.

Як вбачається з повідомлення №05/1-1971-08 від 26.01.2008р., у зв’язку з необхідністю захисту економічних інтересів держави в особі ДПІ у Ленінському районі за виниклим спором, у дану справу вступив прокурор /а.с. 58/.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 01.02.2008р. у справі №24/783/07-АП позовні вимоги задоволено та стягнуто з державного бюджету на користь позивача судовий збір у розмірі 3,40 грн. /а.с. 89-91/.

Відповідач-2 – ГУ ДКУ у Запорізькій області, не погодившись з вищевказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що постанова суду від 01.02.2008р. по даній справі в частині розподілу судових витрат прийнята судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову суду від 01.02.2008р. у даній адміністративній справі в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «КОНТИНЕНТ «Р» 3,40 грн. судових витрат та ухвалити нове рішення, яким стягнення судового збору покласти на ДПІ у Ленінському районі, крім того, відповідач-2 просив суд розглянути його апеляційну скаргу без участі представника ГУ ДКУ у Запорізькій області.

Відповідач-1 – ДПІ у Ленінському районі, не погодившись з вищевказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм матеріального права, просить суд скасувати постанову суду від 01.02.2008р. у даній адміністративній справі та прийняти нову постанову, якою відмовити у позові ТОВ «КОНТИНЕНТ «Р».

Позивач у письмовому відзиві на апеляційні скарги посилаючись на те, судом першої інстанції об’єктивно, повно досліджено усі обставини даної справи та постановлено законне та обґрунтоване рішення без порушень чинного матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу відповідача-1 залишити без задоволення, постанову суду від 01.02.2008р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а стосовно вимог, викладених у апеляційній скарзі відповідача-2, позивач просив залишити їх на розсуд суду.

Представники відповідача-1 у судовому засіданні підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 01.02.2008р. у даній адміністративній справі скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у позовних вимогах.

Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі відповідача-1, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду від 01.02.2008р. у даній справі скасувати та винести нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача-1, підтримали доводи, викладені у письмовому відзиві позивача на апеляційні скарги відповідачів, та просили суд апеляційну скаргу відповідача-1 залишити без задоволення, постанову суду від 01.02.2008р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

У судовому засіданні представником відповідача-1 було уточнено оскаржувану суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006р., і на день розгляду апеляційних скарг невідшкодована сума складає 73487,43 грн. Представники позивача у судовому засіданні підтвердили, що після прийняття судом першої інстанції рішення дійсно змінився розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за  грудень 2006р. і сума складає 73487,43 грн. Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що на час розгляду апеляційних скарг розмір відшкодування складає 73487,43 грн.          

Заслухавши у судовому засіданні прокурора, представників відповідача-1, позивача, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що 22.01.2007р. позивачем було подано до ДПІ у Ленінському районі декларацію із податку на додану вартість за грудень 2006р., розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок підприємства у розмірі 112670,00 грн. /а.с. 22-25/.

Відповідачем-1 у період з 14.03.2007р. по 20.03.2007р. проведено виїзну позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ «КОНТИНЕНТ «Р» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2006р.

За результатами перевірки ДПІ у Ленінському районі складено акт №472/2303/33836405 від 20.03.2007р. /а.с. 26-42/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки у ході перевірки встановлено, що:

- позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2006р. на 751,61 грн.;

- підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2006р. у сумі 111918,39 грн.,

крім того, у висновках акту відповідачем-1 зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб’єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Сума бюджетного відшкодування ТОВ «КОНТИНЕНТ «Р» за грудень 2006р. може бути змінена за наслідками планової документальної перевірки суб’єкта господарювання за вказаний період.

                Як свідчать матеріали справи, листом від 01.11.2007р. №06-1/22/2204 УДК у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДКУ у Запорізькій області повідомило, що протягом 2007р. підприємство ТОВ «КОНТИНЕНТ «Р» було включено до реєстру Державної податкової адміністрації платників на здійснення відшкодування податку на додану вартість від 21.05.2007р. №55/05 на суму 34886,96 грн., на підставі якого, а також висновку ДПІ від 17.05.2007р. №53 на таку ж суму УДК у Ленінському районі було здійснено відшкодування податку на рахунок платника, інших висновків та реєстрів податкової служби на відшкодування податку на додану вартість підприємству УДК у Ленінському районі не отримувало, а тому УДК у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ ДКУ у Запорізькій області не має правових підстав для відшкодування податку на додану вартість ТОВ «КОНТИНЕНТ «Р» /а.с. 44/.

                Під час розгляду даної справи судом встановлено, що ДПІ у Ленінському районі за результатами перевірки не підтвердила заявлене позивачем бюджетне відшкодування у сумі 77033,00 грн., посилаючись на ненадходження відповідей по ланцюгам постачання, а саме:

надіслано запит щодо надання інформаційної довідки по ТОВ «Континент Ко» до Орджонікідзевської ОДПІ від 19.03.207р. №2090/7/2303, відповідь не отримано. Сума відшкодування – 71015,9 грн.; надіслано запит щодо надання інформаційної довідки по ТОВ «Кроноспан УА» до Луцької ОДПІ від 19.03.2007р. №2091/7/2303, відповідь не отримано. Сума відшкодування – 6017,1 грн.,

у зв’язку з чим документально не була підтверджена фактична сплата податку на додану вартість постачальниками до бюджету.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі стосовно вирішення питання наявності у позивача права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість врегульовано нормами Закону України «Про податок на додану вартість».

Так, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування– це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

 Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності— зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п’ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.7. ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.7. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Аналізуючи зміст ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів вважає, що принцип бюджетного відшкодування полягає у поверненні платнику податку з бюджету сум податку на додану вартість у зв’язку з їх надмірною сплатою і єдиною умовою для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є сплата отримувачем товарів (робіт, послуг) податку на додану вартість постачальнику товарів (робіт, послуг) у складі вартості товару (роботі, послуг), сума бюджетного відшкодування залежить від правильності визначення платником податку суми податкових зобов’язань та податкового кредиту і право платника податку на додану вартість на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не ставиться в залежність від проведення податковою інспекцією зустрічних перевірок та направлень запитів по ланцюгам постачання, а тому посилання відповідача-1 на ненадходження відповідей по наданим запитам щодо надання інформаційної довідки, як на обставину, що є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови і має документальне підтвердження щодо отримання такого відшкодування, є необґрунтованими та неправомірними.

Враховуючи вищенаведені обставини та зазначені норми чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що господарський суд, з`ясувавши всі обставини, які були доведені належними доказами, зробивши правильні висновки без порушень норм матеріального та процесуального права, прийняв законне та обґрунтоване рішення про стягнення з бюджету на користь ТОВ «КОНТИНЕНТ «Р» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006р. у розмірі 77033,43 грн. та суми судового збору у розмірі 3,40 грн., та про відмову у позові до ГУ ДКУ у Запорізькій області, а тому постанову суду від 01.02.2008р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін. Зміна розміру бюджетного відшкодування (в даному випадку зменшення з 77033,43 грн. до 73487,43 грн.) після прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови також не може бути підставою для скасування постанови, оскільки вирішення цього питання можливе на стадії виконання судового рішення.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Ленінському районі не можуть бути підставою для скасування постанови суду, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не пов'язує виникнення права у платника податку на бюджетне відшкодування із обов’язком податкової служби проводити зустрічні перевірки та направляти запити по ланцюгам постачання.

Доводи апеляційної скарги ГУ ДКУ у Запорізькій області не можуть бути підставою для скасування постанови суду в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «КОНТИНЕНТ «Р» 3,40 грн. судових витрат, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206  КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

                Апеляційні скарги:

- Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя;

- Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області –

залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 01.02.2008р. у справі №24/783/07-АП – залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 05.06.2008р.

              Головуючий:                                                                                                      А.О. Коршун

                Судді:                                                                                                                 Л.П. Туркіна

                                                                                                                                              О.А.Проценко