Ухвала суду № 29067929, 21.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4450/12/0170/19

21.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Кукти М.В. ,

Кучерука О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 03.07.12 у справі № 2а-4450/12/0170/19

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (пр. Кірова/пров. Совнаркомовський, 52/1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополі № 0000192300 від 03.02.2012р. та податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополі № 000007400 від 18.04.2012р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.07.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби №0000192300 від 03.02.2012 року, №000007400 від 18.04.2012 року.

Вирішено питання щодо судового збору.

Не погодившись з постановою суду, представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.11 - 13.01.12 Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань законності декларування від'ємного значення з ПДВ згідно уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за жовтень 2011р.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 13/23-0/00153117 від 20.01.12, за висновками якого встановлено порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності і декларацій, затвердженого Постановою КМУ від 28.07.1997р. № 799 та п. 1 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011р. № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.11 за № 197/18935, позивачем допущено завищення від'ємного значення ПДВ за жовтень 2011р. на суму 2339207,00грн. та заниження ПДВ за жовтень 2011р. на суму 2998960,00грн.

На підставі зазначеного акту від 20.01.12 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.02.2012р. № 0000192300, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 2998960,00грн. основного платежу та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1499480,00грн.

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» оскаржило його до ДПА в АР Крим, за результатами розгляду якої ДПА в АР Крим винесла рішення за вих.№ 11-568 від 10.02.12, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим №0000192300 від 03.02.12 та збільшила на 2339207,00грн. суму зменшення від'ємного значення з ПДВ, зобов'язавши СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим прийняти стосовно ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» податкове повідомлення-рішення за формою В4 на суму 2339207,00грн.

У зв'язку з цим, 18.04.12 СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000074000 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за жовтень 2011 року на суму 2339207,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.11 позивачем було подано до СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2011р. , де задекларовано: податкові зобов'язання - 18 379 758грн., податковий кредит - 15 380 798грн., позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду - 2 998 960грн.

В наступному, 22.12.11 позивачем було подано до СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2011р., де були виправлені показники податкового кредиту з показника 15 380 798грн. на 20 718 965грн., різниця склала 5 338 167грн., що потягло за собою зміну показників розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом», згідно з якими позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду відсутні, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та залишок від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 24 декларації попереднього звітного (податкового періоду) становить 2 339 208грн.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі ст. 75 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В силу п. 75.1.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п.75.1.2 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно пункту 78.1.8 статті 78 Податкового кодексу України, на який міститься посилання в акті перевірки, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Як зазначено в акті перевірки № 13/23-0/00153117 від 20.01.2012р., висновки якого покладені відповідачем в основу податкових повідомлень-рішень № 0000192300 від 03.02.2012р. та № 000007400 від 18.04.2012р., до перевірки підприємством надані податкові накладні, отримані після формування декларації з ПДВ за жовтень 2011р. та відображені в уточнюючому розрахунку (вх. № 9012917543 від 22.12.2011р.) до декларації з ПДВ за жовтень 2011р. (вх. № 9011502840 від 18.11.2011р.)

За висновком СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим, не включення податкових накладних жовтня 2011р., отриманих у наступних звітних періодах, що не є помилкою в розумінні п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, згідно з яким у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, ці податкові накладні повинні відображатись у складі податкового кредиту у періоді отримання податкових накладних.

У зв'язку з цим, оскільки всупереч даним вимогам, позивач уточнюючим розрахунком відніс спірну суму ПДВ за цими податковими накладними до податкового кредиту за жовтень 2011р, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2011р. у сумі 5338167,00грн. та завищення від'ємного значення з ПДВ за цей період у сумі 2339207,00грн.

Судова колегія погоджується з висновком суду пешої інстанції, що підставою для надання позивачем уточнюючого розрахунку за жовтень 2011р. стало помилкове не включення до податкового кредиту жовтня 2011р. податкових накладних, що виписані у жовтні 2011р., підтверджують господарські операції, здійснені у жовтні 2011р. та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також отримані від контрагентів у жовтні 2011р., що підтверджується відбитками штемпеля про отримання вхідної кореспонденції ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» на супровідних листах контрагентів про направлення податкових накладних, а не в наступних податкових періодах.

Також, судова колегія вважає необґрунтованими висновки відповідача про необхідність підтвердження дати отримання податкових накладних із запізненням листами з рекомендованим повідомленням про вручення, оскільки відповідачем не наведено жодної норми законодавства, яка б зобов'язувала платника податку підтверджувати вказану обставину саме таким чином.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що податковий кредит відповідного звітного періоду формується виходячи не з дати отримання податкових накладних, а з дати отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною, зареєстрованою продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П. 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Слід зазначити, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Крім іншого, в листі ДПС України № 3363/6/23-50.0114, адресованому позивачу, яке є за своїм змістом індивідуальною податковою консультацією, зазначено, що у разі якщо платником виявлені податкові накладні, які помилково не включені до складу податкового кредиту чи податкових зобов'язань того звітного періоду, в якому вони отримані або видані, то платник може подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за той звітний період, в якому платник повинен був включити суми ПДВ по зазначених податкових накладних до податкового кредиту чи до податкових зобов'язань.

Згідно з п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Відповідно до викладеного, підставою для надання позивачем уточнюючого розрахунку за жовтень 2011р. стало помилкове не включення до податкового кредиту жовтня 2011р. податкових накладних, що виписані у жовтні 2011р., підтверджують господарські операції, здійснені у жовтні 2011р. та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, а також отримані від контрагентів у жовтні 2011р.

Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що таке не включення не є помилкою, а тому доходить висновку, що в даному випадку позивач правомірно відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України виправлені показники щодо податкового кредиту за жовтень 2011р. відобразив в уточнюючому розрахунку за цей період.

Щодо висновків відповідача про порушення п. 2 Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності і декларацій, затвердженого Постановою КМУ від 28.07.1997р. № 799, то судова колегія вважає їх безпідставними, оскільки цей Порядок визначає вимоги щодо оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, що надсилаються платниками податку відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., який втратив чинність з 01.01.2011р. з набранням чинності Податковим кодексом України.

Що стосується висновків про порушення п. 1 Порядку, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011р. № 41, то він втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011р., в той час як спірний уточнюючий розрахунок було подано позивачем після цього - 22.12.2011р.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Як свідчать матеріали справи, СДПІ ВПП в м. Сімферополі була проведена камеральна перевірка податкової декларації за жовтень 2011р. та уточнюючого розрахунку, за результатами якої згідно з актом № 240/40-01/00153117 від 23.12.2011р. відповідно до Детальної інформації щодо результатів автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України необґрунтованого завищення податкового кредиту не встановлено.

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не мав зауважень до форми, змісту та осіб, які виписали спірні податкові накладні у жовтні 2011р. та були відображені позивачем в уточнюючому податковому розрахунку за жовтень 2011р.

Проаналізувавши вказані норми Податкового кодексу України, а також дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що доводи відповідача про завищення позивачем від'ємного значення ПДВ за жовтень 2011р. на суму 2339207,00грн. та заниження ПДВ за жовтень 2011р. на суму 2998960,00грн. у зв'язку з формуванням податкового кредиту за жовтень 2011р. на підставі податкових накладних жовтня 2011р., отриманих у наступних звітних періодах, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.07.12 у справі № 2а-4450/12/0170/19 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.07.12 у справі № 2а-4450/12/0170/19 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.Е.Єланська