Ухвала суду № 2906746, 18.07.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

18 липня 2008 року справа № 22-а-7408/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Нікуліна О.А.

Білак С.В.

при секретарі судового засідання

Безруковій В.М.за участю представників: від позивача:Калько Т.Ю. довіреність від 15.07.08р.від відповідача:

Посметна М.М. довіреність від 12.06.08р.

Коваленко Г.М. довіреність від 14.07.08р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Харцизьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від

по адміністративній справі15 травня 2008 року

№ 2-а-8467/08 (суддя Галатіна О.О.)за позовомУкраїнсько - Канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю м. Харцизьк

до

Державної податкової інспекції у м. Харцизьку

про

визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2008 року по справі № 2-а-8467/08 задоволено позов Українсько - Канадського спільного підприємства «Донбас-Ліберті» у формі товариства з обмеженою відповідальністю м. Харцизьк до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку, в наслідок чого визнане частково недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Харцизьку № 0000022340/0 від 20.03.08р. на суму 244886грн.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Державна податкова інспекція у м. Харцизьку просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційних скарг заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного зясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2007р., за результатами якої складений акт від 18.03.2008р. № 513-23/4-00242861 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.03.2008р. № 0000022340/0, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2007р. на 246368 грн.

Наведене податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржується частково в сумі 244886 грн.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування оспореної суми бюджетного відшкодування послужив висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення абз. А. п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями) та наказу ДПА України від 30.05.97р. № 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.97р. за № 250/2054 (у редакції наказу ДПА України від 15.06.05р. № 213 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість») завищена сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальником таких товарів (послуг), по декларації за грудень 2007р. на суму 511038грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 244886грн.

Позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість та Розрахунок суми бюджетного відшкодування ( додаток 3 до декларації) за грудень 2007р., у яких відображено: залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 719842 грн., сума податкового кредиту попереднього податкового періоду 1408524 грн., сума податкового кредиту попереднього періоду фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів 985679 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 719842грн.

Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем (позивачем по справі) товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) згідно додатку № 3 (рядок 3) складає 985679 грн. Сам факт сплати податку у зазначеній сумі у листопаді 2007р. сторонами не заперечується, але податковий орган вважає, що не вся сплачена сума повинна відображатися у рядку 3 додатка 3 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у 7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” за приписами п.п.7.7.1 якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 наведеного закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія судів вважає, що різний підхід до визначення суми бюджетного відшкодування у сторін виник внаслідок невідповідності рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість), затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 р. “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 9.07.1997 р. за № 250/2054, приписам абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Наведеним рядком передбачена сума податкового кредиту попереднього податкового періоду фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тоді як п.п. 7.7.2 «а» п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Тобто, якщо законом визначена сума сплаченого податку без привязки до податкового кредиту попереднього податкового періоду, то Порядком передбачена сплата суми податкового кредиту саме попереднього звітного періоду.

Виходячи з принципу законності, викладеному у статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів застосовує приписи абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та погоджує зазначене застосування судом першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що відповідач безпідставно розповсюдив правила формування податкового кредиту на правила визначення сплаченої суми. Саме помилковість застосування норм призвела до хибного висновку податкового органу.

Колегія судів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що норми абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» обмежують суму бюджетного відшкодування сумою податку фактично сплаченою платником податку у вартості товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Колегія судів також зазначає, що сума бюджетного відшкодування (гранична сума) є частиною відємного значення, яке склалося у попередньому періоді.

Зазначений порядок відшкодування узгоджується з приписами пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2008 року по справі № 2-а-8467/08 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2008 року по справі № 2-а-8467/08 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 липня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 22 липня 2008 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Нікулін О.А.

Білак С.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Т.Г. Гаврищук