Постанова № 2906743, 20.08.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

           Суддя першої інстанції - Стиран В.В.

           Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня  2008 року                                                                                справа № 22-а-7404/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Сухарька М.Г.

                                    Білак С.В.

при секретарі судового засідання

Безруковій В.М.за участю представників: від позивача:Нечитайленко О.В. - довіреність від 19.08.2008 року №19-08/01від відповідача:

Українська Н.В. - довіреність від 15.04.2008 року розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд»на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від

по адміністративній справі23 липня 2008 року

№ 2-а-3503/08за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд»

до

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про

визнання  недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

 Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2008 року по справі № 2-а-3503/08 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 17 листопада  2006 року                               № 0004232340/0 та №00042422340/0 відмовлено.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротрейд»  просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач  у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційних скарг заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування  податку на додану вартість, за результатами якої складений акт від 15.11.2006р. № 1299/23-6/33013100 та прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0004232340/0 від 17 листопада 2007р., яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2005р. на  7054 грн., за січень 2006р. на 4013 грн., серпень 2005р. на 29305 грн., за квітень 2005 р. на 7636 грн., липень 2005 року 6360 грн. та застосовано штрафні санкції згідно  п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в сумі 152002, 20 грн.

- № 00042422340/0 від 17 листопада 2007р., яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” було визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 121401 грн., у тому числі основний платіж 80934 грн., штрафні (фінансові) санкції – 40467 грн. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно  п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття наведених рішень  послужив висновок податкового органу про те, що позивачем у порушення  вимог  п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1     п. 7.4, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), завищено суму бюджетного відшкодування на 54 370,0 грн., а саме: квітень 2005 року - 7 638,0 грн., травень 2005 року - 6 360,0 грн., серпень 2005 року - 29 305,0грн., вересень 2005 року - 7 054,0 грн., січень 2006 року - 4 013,0 грн., занижено суму, що підлягає сплаті до бюджету, на 80 934,0 грн., а саме: квітень 2005 року - 18 289,0 грн.; травень 2005 року-19 617,0 грн.; серпень 2005 року - 24 634,0 грн.; вересень 2005 року - 891,0 грн.; грудень 2005 року - 17 503,0 грн. та завищено  суму,  яка  після  відшкодування  включається до  складу  податкового кредиту наступного податкового періоду на 10,0 грн., за січень 2006 року.

Актом перевірки встановлено, що позивачем було отримано: у квітні 2005р. від ТОВ “Сігма”, товар,  загальна сума ПДВ склала 271611 грн. Постачальниками реалізованого товару є ПП «Бренд», ПП «Бонус», ПП «Візаві», ПП «Форест», які знаходяться на податковому обліку у Алчевській ОДПІ.

У травні 2005 року ТОВ «Євротрейд» отримало від ТОВ «Сігма» товар, загальна сума ПДВ склала 271611 грн. Постачальниками реалізованого товару є ПП «Бренд», ПП «Бонус», ПП «Візаві», ПП «Форест», які знаходяться на податковому обліку у Алчевській ОДПІ.

У серпні 2005 року ТОВ «Євротрейд» отримало від ТОВ «Сігма» товар, загальна сума ПДВ склала 271611 грн. Постачальниками реалізованого товару є ПП «Бренд», ПП «Бонус», ПП «Візаві», ПП «Форест», які знаходяться на податковому обліку у Алчевській ОДПІ.

У грудні 2005 року ТОВ «Євротрейд» отримало від ПП «Резолвер» товар, загальна сума ПДП склала 21551,64 грн. Постачальниками реалізованого товару є ПП «Лесінг», ПП «Делівер», які знаходяться на податковому обліку у Алчевській ОДПІ.

Постановою господарського суду Київської області від 23.10.2007 року припинено юридичну особу ТОВ «Сігма».

Відповідно до відповіді Алчевської ОДПІ № 9910/236-592 від 14.04.2006 року, провести перевірку ПП «Форест» не можливо у зв'язку із тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, ВПМ Алчевською ОДПІ порушено кримінальну справу за ознаками ст.205 ч.2 КК України у відношенні посадових осіб підприємства, ПП «Форест» має ознаки фіктивності.

Відповідно до відповіді б/н від 10.08.2006 року Алчевської ОДПІ провести перевірку ПП «Делівер» не має можливості у зв'язку із тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. ВПМ Алчевської ОДПІ надано до прокуратури міста Алчевська матеріали для складання позовів про визнання змін у засновницькі документи підприємства недійсними. ПП «Делівер» має ознаки фіктивного СПД. З посиланням на наведені обставини відповідач дійшов висновку про порушення позивачем норми Закону України «Про податок на додану вартість». Наведений висновок податкового органу колегія судів вважає безпідставним, виходячи з наступного. З п. 1.7 ст.1  Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що податковий  кредит це -  сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. За вимогами п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції, чинної у податкові періоди, за які здійснено зменшення суми бюджетного відшкодування) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, у тому числі з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.             Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 цього Закону забороняється  включення  до  податкового  кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

          Відповідно до п.п.7.5.1  п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника  податку  на  податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

            Відповідно до ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових  платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

   Законом України «Про податок на додану вартість» введено непрямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність суб’єктів  господарювання.

   Згідно із цим Законом, яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов’язок  щодо визначення об’єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку – продавця товару.

   Обов’язок  сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку – покупця.

   Закон України «Про податок на додану вартість» не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку – покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку – продавцем об’єктів  оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.

   Із змісту пункту 1.8 ст. 1 наведеного Закону вбачається, що «бюджетне відшкодування» – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку  з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.

Нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачений обов’язок  покупця товару – платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету, тому доводи відповідача щодо залежності права платника податку-покупця на податковий кредит від сплати податку до бюджету всіма постачальниками по всьому ланцюгу, колегія суддів вважає такими, що не відповідають законодавчо встановленому механізму цього виду податку.

З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції щодо правомірності прийняття відповідачем оспорених податкових повідомлень-рішень колегія суддів вважає помилковим.

            Висновок суду першої інстанції щодо пропущення позивачем встановленого ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України строку  звернення до суду, колегія суддів вважає безпідставним виходячи з наступного.

Згідно до ч. 2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У ч.3 цієї статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та  іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним законом з питань оподаткування,  який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій  органів  стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».  Підпунктом 5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Строки давності визначені у ст. 15 наведеного Закону і становлять 1095 днів, починаючи з наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Крім того, колегія суддів зазначає, що постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.05.2007р. по справі №22-а-281/07 встановлено, що позивач не отримував оспорені податкові повідомлення-рішення, за таких обставин обчислення судом першої інстанції строків давності з дати їх складання відповідачем - 17.11.2006р, є безпідставним.

Колегія суддів зазначає що наслідки пропущення строків звернення  до адміністративного суду визначені у ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно до якої пропущення  строку  звернення  до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

Частина 2 цієї статті надає право стороні, яка пропустила строк на звернення до суду, відновити пропущений строк у разі, якщо причини, які його спричинили були поважними.

Припис наведеної норми щодо розгляду і вирішення справи у разі визнання судом причини пропуску строку звернення до суду поважною стосується саме прийняття судом постанови за результатами розгляду справи, тобто відповідно до встановлених обставин та норм матеріального права. У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи судом першої інстанції відповідач не наполягав на застосуванні наслідків пропущення строку звернення до суду.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно встановлені обставини справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови. 

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд»на постанову  Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2008 року по справі № 2-а-3503/08  задовольнити.      

Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2008 року по справі № 2-а-3503/08.

Позовні вимоги Товариства з обмежинною відповідальністю «Євротрейд» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 17 листопада  2006 року № 0004232340/0 та №00042422340/0 - задовольнити.

Визнати  недійсними податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька  № 0004232340/0, № 00042422340/0 від 17.11.2007р.  

 Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд»  витрати по сплаті судового збору у розмірі 03 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 серпня 2008 року. Постанова  у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 22 серпня 2008 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                                                  Гаврищук Т.Г.

Судді:                                                                                                                              Сухарьок М.Г.

                                                                                                                                          Білак С.В.

З оригіналом згідно:        

Суддя                                                                Т.Г. Гаврищук

Головуючий суддя першої інстанції Стиран В.В.

Головуючий суддя другої інстанції Гавріщук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня  2008 року                                                                                справа № 22-а-7404/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Сухарьок М.Г.

                                    Білак С.В.

при секретарі судового засідання

Безруковій В.М.за участю представників: від позивача:Нечитайленко Олександр Володимирович за довіреністю від 19 серпня 2008 року №19-08/01від відповідача:

Українская Наталія Валеріївна за довіреністю від 15.04.2008 року №16537/10/10-013

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд»на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 23 липня 2008 року

по адміністративній справі №2-а-3503/08за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд»

до

Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про

визнання  недійсними податкових повідомлень-рішень,

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Євротрейд»на постанову  Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2008 року по справі № 2-а-3503/08  задовольнити.      

Скасувати постановуДонецького окружного адміністративного суду від 23.05.2008 року по справі № 2-а-3503/08.

Позовні вимоги Товариства з обмежинною відповідальністю «Євротрейд» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 17 листопада  2006 року № 0004232340/0 та №00042422340/0 - задовольнити.

Визнати  недійсними податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька №0004232340/0  від 17.11.2007р., №00042422340/0 від 17.11.2007р. 

 Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмежинною відповідальністю «Євротрейд»  витрати по сплаті судового збору у розмірі 03 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 серпня 2008 року. Ухвала у повному обсязі буде складена у нарадчій кімнаті 20 серпня 2008року.

            Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                       Т.Г. Гаврищук

Судді:                                                                                                    С.В. Білак

                                                                                                               М.Г. Сухарьок