Рішення № 29067404, 30.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/16461-2012 30.01.13Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод»

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Гудзенка Дмитра Володимировича

про стягнення 305 404 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ланець А.С.

від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 30.01.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Гудзенка Д.В. про стягнення 305 404 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем велись перемовини, щодо укладення договору щодо купівлі-продажу обладнання, у зв'язку із чим позивачем було перераховано 305 404 грн. відповідачу, проте у зв'язку з недосягненням сторонами домовленостей щодо істотних умов, договору укладено не було. Тому позивач зазначає, що відповідач безпідставно утримує кошти, а тому просить їх стягнути.

Відповідач відзиву на позовну не подав, в судове засідання явку представника не забезпечив.

16.01.2013р. СПДФО Геращенко В.І. подано заяву про вступ у справу третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, проте ухвалою суду в задоволенні заяви відмовлено за безпідставністю.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.12.2012р. до 16.01.2013р. та за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладався на 30.01.2013р.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявної у справі копії платіжного доручення №672 від 24.02.2012р. ДП «Львівський бронетанковий завод» перерахувало СПДФО Гудзенку Д.В. 300 000 грн., в призначенні платежу зазначено: оплата згідно договору рах. №7 від 23.02.2012р. за стенд для обкатки та випроб. двигунів без ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що сторонами велись переговори щодо укладення договору купівлі-продажу стендів для обкатки двигунів, проте згоди досягнуто не було. Оплата здійснювалась на підставі виставленого відповідачем рахунку. В подальшому договору укладено не було, у зв'язку з недосягненням домовленостей.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторонами не надано доказів досягнення домовленості щодо укладення договору купівлі-продажу стендів для обкатки двигунів та доказів існування між сторонами договірних відносин. Також, відповідачем не надано доказів виконання договору щодо поставки товару.

З врахуванням того, що між сторонами відсутні договірні зобов'язання, суд приходить до висновку, що позивачем безпідставно перераховано кошти відповідачу в сумі 300 000 грн.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» установлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. При виявленні фактів такого порушення з керівника підприємства і головного бухгалтера стягується до Державного бюджету України штраф у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004р. неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Згідно з до п. 2.35 Інструкції кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 300 000 грн. обґрунтованими.

20.09.2012р. ДП «Львівський бронетанковий завод» надіслало СПДФО Гудзенку Д.В. листа з проханням повернути кошти, проте вимога залишена без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми позивачем нараховано відповідачу суму за користування чужими коштами 5404 грн.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З врахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 305 404 грн.

Витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Гудзенка Дмитра Володимировича (03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, 6, кв. 154, ідентифікаційний код: 3255414433) на користь Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод» (79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73, ідентифікаційний код: 07985602) 305 404 грн. заборгованості, та 6109 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Баранов Д.О.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.02.2013р.