Рішення № 29067270, 16.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/18127-2012 16.01.13

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА"

До Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт"

Про стягнення 49 500 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача: Куксюк А.Л. - представник (дов. № 20 від 01.01.2013)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" заявлений позов до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт" про стягнення 49 500 грн.

Ухвалою суду від 14.12.2012 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 5011-12/18127-2012 та призначено розгляд справи на 16.01.2013

В судове засідання 16.01.2013 представник позивача з'явився, надав додаткові документи по справі, підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.01.2013 оголошено повний текст рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.11 між ТДВ "Страхова компанія «НАСТА», як страховиком, та Чушко О.В., як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 205.0078822, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля "Mersedes-Benz ML 350" д.р.н. АА 3825 СН.

Як вбачається з Довідки ВДАІ ГУМВС України Дарницького району м. Києва № 8963840, 11.02.2012 в м. Києві на просп.. Бажана сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля "Mersedes-Benz ML 350" д.р.н. АА 3825 СН., під керуванням Чушко О.В. автомобіля "Toyota RAV 4" д.р.н. АА 6997АТ, під керуванням Сенишин О.Ю. та автомобіля "Volkswagen Passat" д.р.н. 100010, пвд керуванням Прокопчука В.С.

Відповідно до постанов Дарницького районного суду м. Києва від 04.04.2012 № 3-3107/12 гр. Прокопчука В.С.. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до постанов Дарницького районного суду м. Києва від 20.04.2012 № 3-3106/12 гр. Чушко О.В. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

11.02.2012 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про страхову подію.

Згідно із Звітом № 274 про оцінку автомобіля "Mersedes-Benz ML 350" д.р.н. АА 3825 СН матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 176 195,38 грн.

Відповідно до страхового акту № 2012-02-11/001, пошкодження транспортного засобу марки "Mersedes-Benz ML 350" д.р.н. АА 3825 СН, внаслідок ДТП, яка сталася 30.08.2011 в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування автотранспорту № 205.0078822, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 1470 від 03.04.2012 на суму, № 1409 від 30.03.2012 на суму 20000,00 грн. та № 1399 від 26.03.2012 на суму 26 780,72 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачем (страховик) та гр. Прокопчук В.С. було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5685671, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль "Volkswagen Passat" д.р.н. 100010, ліміт за шкоду майну - 50 000,00 грн., франшиза - 500 грн.

01.09.2012 позивач направив на адресу відповідача претензію № 1041-01/03 на яку отримав відповідь. відповідно до якої відповідач вимагав надати додаткові документи.

05.10.2012 позивач на адресу відповідача надіслав відповідні документи, на що 05.11.2012 отримав відповідь-відмову у виплаті страхового відшкодування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п. 1 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність Прокопчука В.С. в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "Volkswagen Passat" д.р.н. 100010, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АА/5685671).

Вина водія, який керував автомобілем "Volkswagen Passat" д.р.н. 100010, підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 04.04..2012.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Mersedes-Benz ML 350" д.р.н. АА 3825 СН, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/5685671), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 205.0078822, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АА/5685671складає 500 грн. Як вбачається з розрахунку позивача, ним було вирахувано розмір франшизи.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню повністю у розмірі 49 500 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (04050 м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 9/10, ідентифікаційний код 25005889) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 5 б, код ЄДРПОУ 35893575) 49 500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко