Рішення № 29067264, 17.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-65/17999-2012 17.01.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", м. Донецьк

до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", м. Київ

про стягнення 4 644,13 грн.

за участю представників:

від позивача : Галатенко Є.Є. -представник за довіреністю № ГН-14-Ю від 02.01.2013 р. від відповідача :Савісько В.В. -представник за довіреністю б/н від 13.02.2012 р.

встановив :

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про компенсацію страхового відшкодування у розмірі 6 687,12 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.05.2011 р. в м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Тойота, державний реєстраційний номер АЕ 7377 ВМ, під керуванням Лівітіна Є.В. та автомобіля Тойота, державний реєстраційний номер АЕ 9336 ВО, під керуванням Гончарової О.Г., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Тойота, державний реєстраційний номер АЕ 7377 ВМ, що був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО".

07.07.2012 р. позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 6 687,12 грн. на користь страхувальника.

Постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21.06.2011 р. у справі № 3-1848/11 Гончарову О.Г. визнано винною у скоєнні ДТП.

Цивільно-правова відповідальність Гончарової О.Г. застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) у Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (Поліс № АА/1747939).

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 20.05.2011 р. в м. Дніпропетровську.

У позові Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" суму страхового відшкодування у розмірі 6 687,12 грн. в порядку регресу.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача компенсацію страхового відшкодування в розмірі 4 644,13 грн. Підтримав та обґрунтував зменшені позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 097676-02-04-01 від 22.06.2010 р. укладеного між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" та Лівітіним Єгором Володимировичем, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля марки Тойота, державний реєстраційний номер АЕ 7377 ВМ.

20.05.2011 р. в м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Тойота, державний реєстраційний номер АЕ 7377 ВМ, під керуванням Лівітіна Є.В. та автомобіля Тойота, державний реєстраційний номер АЕ 9336 ВО, під керуванням Гончарової О.Г., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Тойота, державний реєстраційний номер АЕ 7377 ВМ.

Постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21.06.2011 р. у справі № 3-1848/11 Гончарову О.Г. визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.

Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу № 42 від 03.07.2011 р., розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Тойота, державний реєстраційний номер АЕ 7377 ВМ внаслідок ДТП склав 4 644,13 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 23.05.2011 р., рахунків-фактур № 1287 від 23.05.2011 р. та № 1288 від 23.05.2011 р., сформованого страхового акту № 2039-02 від 07.07.2011 р., Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" перерахувало на користь страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 6 687,12 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 8189 від 07.07.2011 р. та № 8190 від 07.07.2011 р.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність Гончарової О.Г., винної у вчиненні ДТП, застрахована у Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/1747939 (ліміт відповідальності -50 000,00 грн., франшиза -0 грн.).

23.04.2012 р. позивач звернувся до відповідача, як страховика винної особи в ДТП, що сталась 20.05.2011 р. із вимогою за вих. № 2844 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 6 687,12 грн. Вказана заява була отримана відповідачем 25.04.2012 р. та залишена без відповіді.

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування".

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, відповідно до ст. 1991 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вирішуючи питання про суму стягнення в порядку регресу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з Положенням про порядок та умови проведення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1996 р. № 1175, страхувальником відшкодовується третій особі завдана внаслідок пошкодження транспортного засобу саме пряма шкода, в якій враховується вартість пошкоджених деталей транспортного засобу на момент ДТП, а саме з урахуванням фізичного зношення транспортного засобу, а не вартість нових деталей.

Таким чином, сума відшкодування, яка підлягає виплаті страхувальнику за договором страхування складається з матеріального збитку, пов'язаного з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Положеннями п. 6 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

У судовому засіданні встановлено, що умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу Тойота № АА/1747939 передбачено франшизу у розмірі 0 грн.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в частині виплати збитку в порядку регресу підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 4 644,13 грн.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення 4 644,13 грн. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, ідентифікаційний код 31650052) страхове відшкодування в сумі 4 644 (чотири тисячі шістсот сорок чотири) грн. 13 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, ідентифікаційний код 31650052) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 17 січня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 21 січня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна