Рішення № 29067207, 30.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/18652-2012 30.01.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» в особі центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»ДоПриватного акціонерного товариства «Український страховий дім»Простягнення 4 360,85 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаБогдан Н.О.Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (далі - Відповідач) про стягнення 4 360,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.12.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 18.01.2013 р.

15.01.2013 р. через канцелярію суду надійшов лист від МТСБУ №242/7-3-11 від 11.01.2013 р. з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ по полісу №АА/323129.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.01.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 30.01.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2010 р. між позивачем та Анічиною Є.В. укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №19G-0347, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останньої, що не суперечать чинному законодавству України, які пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, автомобілем «Volkswagen», державний реєстраційний номер ВВ 2042 ВВ.

16.02.2011 р. о 13 годині 30 хвилин громадянин Літвіненко О.В. в м. Рубіжне по вул. Леніна, керуючи транспортним засобом автомобілем «ГАЗ», державний реєстраційний номер ВВ 3006 ВК, під час руху заднім ходом не переконався в безпечності маневру, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen», державний реєстраційний номер ВВ 2042 ВВ, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою про обставини ДТП №8772951.

Постановою Лутугинського районного суду Луганської області від 10.05.2011 р. у справі №3-646/2011 водія Літвіненко О.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту №03/44 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, складеного 22.03.2011 р. бюро судових авто товарознавчих експертиз, вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер ВВ 2042 ВВ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 5 943,20 грн.

Страховим актом №119664 від 29.06.2011 р. пошкодження транспортного засобу марки «Volkswagen», державний реєстраційний номер ВВ 2042 ВВ, внаслідок ДТП, що сталося 16.02.2011 р. о 13 годині 30 хвилин в м. Рубіжне по вул. Леніна, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 4 870,85 грн.

На підставі страхового акту №119664 від 29.06.2011 р. та заяви Анічиної Є.В позивачем перераховано на рахунок СП ТОВ «Рівно Моторс» суму страхового відшкодування у розмірі 4 870,85 грн., що підтверджується платіжним дорученням №906 від 08.07.2011 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, позивач зазначає, що до нього перейшло в межах суми 4 360,85 грн. (4 870,85 грн. виплачене страхове відшкодування - 510,00 грн. франшизи передбаченої полісом №АА323129) право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вина Літвіненко О.В., який керував автомобілем «ГАЗ», державний реєстраційний номер ВВ 3006 ВК, встановлена у судовому порядку.

Із довідки №8772951 про ДТП вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «ГАЗ», державний реєстраційний номер ВВ 3006 ВК, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Volkswagen», державний реєстраційний номер ВВ 2042 ВВ, належить ТОВ ТД «Белінда» та знаходився під керуванням Літвіненко О.В..

З постанови Лутугинського районного суду Луганської області від 10.05.2011 р. у справі №3-646/2011 вбачається, що Літвіненко О.В. працює на посаді водія ТОВ ТД «Белінда», а відтак Літвіненко О.В. керував транспортним засобом «ГАЗ», власником якого є ТОВ ТД «Белінда», внаслідок трудових відносин з останнім.

Відповідно до ч. 3 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. №6 не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із витягом з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, цивільно-правова відповідальність ТОВ ТД «Белінда» за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Літвіненко О.В. транспортного засобу автомобіля «ГАЗ», державний реєстраційний номер ВВ 3006 ВК застрахована відповідачем згідно із полісом №АА/323129.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент ДТП та направлення позивачем заяви про виплату відшкодування страхового) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом «ГАЗ», державний реєстраційний номер ВВ 3006 ВК застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №АА/323129, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його.

Позивач звернувся до відповідача з заявою №119664/21 на виплату страхового відшкодування на суму 4 870,85 грн., яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №0104213967509 одержана останнім 22.09.2011 р.

Відповідач відповіді на заяву у визначені п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) строки не надав, відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Матеріалами справи (звіт №03/44 від 22.03.2011 р.) підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen», державний реєстраційний номер ВВ 2042 ВВ, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 4 870,85 грн., а позивачем набуто право вимоги у розмірі 4 360,85 грн.

Полісом №АА/323129, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза 510,00 грн.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відтак, розмір страхового відшкодування в порядку регресу зменшується на суму франшизи у розмірі 510,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №АА/323129 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4 360,85 грн. (4 870,85 грн. виплачене позивачем страхове відшкодування - 510,00 грн. франшизи передбаченої полісом) у строк до моменту звернення позивачем із позовом до суду.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 4 360,85 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (01023, м. Київ, площа Спортивна, 3; код ЄДРПОУ 32556540) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» в особі центральної філії Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» (01042, м. Київ, провул. Ново-Печерський, 19/3; код ЄДРПОУ 25965081) страхове відшкодування в сумі 4 360 (чотири тисячі триста шістдесят) грн. 85 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 30.01.2013 р.