Ухвала суду № 2906631, 30.07.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 УХВАЛА

Іменем України

30 липня  2008 року                                                                               справа № 22-а-7673/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Сухарька М.Г.

                                   Білак С.В.

при секретарі судового засідання

Безруковій В.М.за участю представників: від позивача:Дубіч С.М. – довіреність від 04.01.08р.від відповідача:

Швець Н.Ф. – довіреність від 23.06.08р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Торезі на постанову Донецького окружного адміністративного судувід

по адміністративній справі12 березня 2008 року

№ 2-а-3003/08 (суддя Стиран В.В.)за позовомДержавного підприємства «Торезантрацит»

до

Державної податкової інспекції у м. Торезі про

визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

                 Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2008 року по справі № 2-а-3003/08 задоволено позов Державного підприємства «Торезантрацит» до Державної податкової інспекції у м. Торезі, в наслідок чого визнані неправомірними та скасовані податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Торезі № 0002341510/0, № 00023551510/0, № 0002361510/0 та                                № 0002371510/0 від 14.09.07р.

            В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Державна податкова інспекція у м. Торезі  просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

            Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі.       

        Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

            Відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань, за результатами якої складений акт від 07.09.2007р. № 934/15-0/32366906 та прийняті податкові повідомлення-рішення, якими на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-IIIвід 21.12.2000р. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання  були застосовані до позивача штрафні санкції, а саме:

- податкове повідомлення-рішення № 0002351510/0 від 14.09.07р. штраф в розмірі 50% в сумі 29377,87грн. за затримку більш 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з земельного податку в розмірі 58755,72грн.;

- - податкове повідомлення-рішення № 0002371510/0 від 14.09.07р. штраф в розмірі 50% в сумі 55963,45грн. за затримку більш 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з відрахування на геологорозвідувальні роботи в розмірі 111926,9грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0002361510/0 від 14.09.07р. штраф в розмірі 50% в сумі 2419,67грн. за затримку на 365 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з земельного податку в розмірі 4839,33грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0002341510/0 від 14.09.07р. штраф в розмірі 20% в сумі 1962,10грн. за затримку на 88 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми плати за користування надрами загальнодержавного значення в розмірі 9810,5грн.

     З акту перевірки вбачається, що фінансові санкції були застосовані до позивача за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми податкового зобов‘язання з земельного податку, плати за користування надрами, збору за геологорозвідувальні роботи згідно податкових декларацій № 5904 від 25.04.07р., № 23930 від 05.02.07р., № 1453 від 31.01.06р., № 2420 від 20.02.07р. Сторонами не оспорюється факт подання до податкового органу наведених декларацій і самостійного узгодження позивачем зазначеної в них суми податкового зобов‘язання.

            Підпунктом 17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону  України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що   у разі коли платник  податків  не  сплачує  узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;    при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

             За правилами п.1.2 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове  зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.   

            Строки сплати узгодженого податкового зобов‘язання визначені у п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 наведеного Закону і становлять десять календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

            Відповіднодо п.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

За приписами п.3 ст.9 цього Закону обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно до п.20.1 ст.20, п.21.1 ст.21 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”  ініціатором переказу може бути платник, ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України                                       21.01.2004  N 22,  зареєстрованої в Міністерстві  юстиції України  29 березня 2004р.                                       за N 377/8976 встановлено, що реквізит  "Призначення  платежу"  платіжного  доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає саме платник з урахуванням вимог законодавства України.  Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного   доручення   "Призначення   платежу".

            З матеріалів справи вбачаться, що оспореними податковими повідомлення-рішеннями  відповідачем застосовані штрафні санкції, у тому числі  при сплаті позивачем податкових зобов’язань за зовсім інші податкові періоди, податкові зобов’язання яких визначені  іншими податковими деклараціями.

            Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно  використав зазначені кошти як джерело погашення податкового боргу та нарахував штрафні санкції.  

            Посилання відповідача на п. 7.7. ст. 7  Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки  зазначеною нормою не встановлено право чи обов’язок саме податкового органу змінювати  податкові зобов’язання  в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

            Колегія суддів не приймає доводи відповідача щодо наявності затримки сплати позивачем земельного податку за червень 2007р. на один календарний день та 31 календарний день, що є підставою для застосування штрафу в розмірі 10% та 20%, оскільки, оспореними рішеннями відповідачем було застосовано штрафні санкції в розмірі 50% за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання за зовсім інші податкові періоди, податкові зобов’язання яких визначені іншими податковими деклараціями.

            Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції  правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

            Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:  

                Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2008 року по справі № 2-а-3003/08 залишити без задоволення.

            Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2008 року по справі № 2-а-3003/08 залишити без змін.   

            Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 липня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 01 серпня 2008 року.

 Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

                     Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                             Гаврищук Т.Г.

    Судді:                                                                                                          Сухарьок М.Г.        

                                                                                                                          Білак С.В.

З оригіналом згідно:    

Суддя                                                                Т.Г. Гаврищук