В И Р О К
І МЯ М У К Р А Ї Н И
Справа № 1424/859/2012
Провадження № 1/1424/66/2012
21 грудня 2012 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді Падалка В.О.
при секретарі Асєєвій А.А.
з участю прокурора Свінтковської В.В.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого без реєстрації за адресою: смт. Олександрівка Вознесенський район Миколаївська область, вул. Індустріальна, № 1, раніше не судимого,
- за ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 364 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2, згідно наказу начальника УМВС України в Миколаївській області № 12 о/с від 31.01.2011 року, був призначений на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області.
Наказом начальника УМВС України в Миколаївській області № 40 о/с від 31.03.2011 оперуповноваженому СКР Южноукраїнського МВ ОСОБА_2 присвоєно чергове спеціальне звання - «капітан міліції».
02.02.2012 близько 10 год. 00 хв. до оперуповноваженого СКР Южноукраїнського МВ ОСОБА_2, який знаходився при виконанні службових обов'язків у Южноукраїнському МВ за адресою: м. Южноукраїнськ, вул. Спортивна, 3, звернувся ОСОБА_3 із заявою про вчинення у нього 11.01.2012 року крадіжки мобільного телефону, у вчиненні якої він підозрює ОСОБА_4 ОСОБА_2 прийняв заяву та викликав до Южноукраїнського МВ ОСОБА_4 для дачі пояснень.
Того ж дня о 13 год. 50 хв. ОСОБА_4 з'явився за викликом ОСОБА_2 до його службового кабінету в Южноукраїнський МВ УМВС України в Миколаївській області.
ОСОБА_2, будучи службовою особою правоохоронного органу, оперуповноваженим сектору карного розшуку, умисно, використовуючи своє службове становище, діючи з власних корисливих мотивів з метою незаконного збагачення, всупереч інтересам служби, вимагав у ОСОБА_4 3000 грн., погрожуючи, що в разі відмови ОСОБА_4 передати йому ці гроші, відносно нього за наявними у ОСОБА_2 матеріалами, в тому числі заявою ОСОБА_3 та поясненнями очевидців, стосовно ОСОБА_4 буде порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 185 КК України і, враховуючи наявність в провадженні Южноукраїнського міського суду Миколаївської області кримінальної справи відносно ОСОБА_4, призведе до обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і в подальшому до призначення покарання у вигляді позбавлення волі, тобто порушить його право не бути незаконно притягненим до кримінальної відповідальності.
Сприймаючи погрози ОСОБА_2, як реальні і не бажаючи порушення своїх прав, ОСОБА_4 на його вимогу передати 3000 грн. погодився.
03.02.2012 року за матеріалами перевірки заяви ОСОБА_3 членом слідчо-оперативної групи - начальником ВКМСД Южноукраїнського МВ ОСОБА_5, було відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України.
06.02.2012 року ОСОБА_4 звернувся із заявою про неправомірні вимоги ОСОБА_2 до відділу внутрішньої безпеки в Миколаївській області Департаменту внутрішньої безпеки МВС України і в подальшому діяв під контролем органів внутрішніх справ, з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_2
10.02.2012 року близько 10 год. 15 хв. ОСОБА_4 прийшов до Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області, де зустрівся з ОСОБА_2
10.02.2012 року близько 10 год. 15 хв. в м. Южноукраїнську по вул. Парковій поблизу місця для паркування автомобілів, ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 на його вимогу гроші в сумі 3000 грн., а останній прийняв їх, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів.
Своїми діями ОСОБА_2 підірвав авторитет органів внутрішніх справ і звання працівника міліції в очах ОСОБА_4, який знав, що органи внутрішніх справ та їх співробітники покликані та зобов'язані не лише захищати права інших громадян, а і самі суворо дотримуватися вимог закону.
Діями ОСОБА_2 було завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам і інтересам громадян, державним і громадським інтересам, яка полягає в дискредитації і підриві авторитету органів внутрішніх справ і престижу звання працівника міліції.
Підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєних злочинах, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 364 КК України не визнав.
Підсудний ОСОБА_2 пояснив, що він займав посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області, повязану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функцій, в силу чого був службовою особою.
02.02.2012 року вранці, він знаходився в своєму службовому кабінеті № 318 в приміщенні адміністративної будівлі Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області по вул. Спортивній, 3 в м. Южноукраїнську. В цей час йому повідомили, що прийшов ОСОБА_3 з заявою про скоєння крадіжки в кафе його мобільного телефону ОСОБА_4 Він взяв заяву у ОСОБА_3, пояснення та копії документів на телефон, які ОСОБА_3 приніс з собою, після чого відпустив його, взявши у нього номер мобільного телефону ОСОБА_4 В той же день він зателефонував ОСОБА_4 і запросив його до себе в кабінет. ОСОБА_4 прийшов того ж дня, в післяобідній час. З приводу крадіжки мобільного телефону у ОСОБА_3 ОСОБА_4 пояснив, що дійсно перебував разом з ОСОБА_3 в кафе, взяв телефон ОСОБА_3, вийшов з ним на вулицю та викинув його, після чого пішов додому. Пояснення ОСОБА_4 він записав та запросив його прийти до Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області наступного дня, але ОСОБА_4 не прийшов.
03.02.2012 року йому стало відомо, що за матеріалами перевірки заяви ОСОБА_3 членом слідчо-оперативної групи - начальником ВКМСД Южноукраїнського МВ ОСОБА_5 було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України.
10.02.2012 року йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4 з проханням про зустріч. Він вийшов з Южноукраїнського МВ УМВС України на вулицю та зустрівся з ОСОБА_4 Останній почав йому казати, що він винен йому гроші, дістав грошові купюри та віддав їх йому. Він вирішив, що це подяка за допомогу. Поклав їх до кишені куртки і пішов. Грошей він в ОСОБА_4 не вимагав. Після цього він повернувся до адміністративної будівлі Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області. Зайшов до туалету, почув крик і зрозумів, що його підставили. Гроші викинув в туалет, його затримали, все це знімали на камеру. Дістали грошові купюри з туалету, перерахували і зробили опис вилучених грошових купюр. 07.02.2012 року з ОСОБА_4 про гроші він не говорив.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 364 КК України підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 02.02.2012 року йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_2 та запропонував прийти до Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області з приводу заяви ОСОБА_3 про вчинення крадіжки мобільного телефону. Коли він прийшов до Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_2 йому повідомив, що є всі підстави вважати, що крадіжку мобільного телефону ОСОБА_3 скоїв саме він. Він не погодився. ОСОБА_2 показав йому ксерокопію коробки з-під телефону належного ОСОБА_3 та запитав, в скільки він оцінює свій спокій, щоб його не притягнули до кримінальної відповідальності за дану крадіжку. Став погрожувати, що в разі його відмови відносно нього за наявними у ОСОБА_2 матеріалами, в тому числі заявою ОСОБА_3 та поясненнями очевидців, стосовно нього буде порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 185 КК України і, враховуючи наявність в провадженні Южноукраїнського міського суду Миколаївської області кримінальної справи відносно нього, призведе до обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Почав вимагати в нього гроші в розмірі 3000 грн. Він злякався, так як йому вже доводилося два роки перебувати під вартою. Написав заяву та дав пояснення, про те, що взяв у кафе телефон ОСОБА_3, оскільки той постійно дзвонив і його це дратувало, але не привласнив його, а викинув на двір.
Наступного дня ОСОБА_2 зателефонував йому на мобільний телефон та попросив показати те місце, куди він викинув мобільний телефон ОСОБА_3, але він був зайнятий, тому відмовився. Пізніше ОСОБА_2 телефонував йому та повідомив, що вже не потрібно.
06.02.2012 року він звернувся із заявою про неправомірні вимоги ОСОБА_2 з приводу вимагання 3000 грн. до відділу внутрішньої безпеки в Миколаївській області Департаменту внутрішньої безпеки МВС України і в подальшому діяв під контролем органів внутрішніх справ.
Потім декілька разів він приходив до ОСОБА_2 з проханням зменшити суму, але останній відповів відмовою.
10.02.2012 року о 09 год. 00 хв. він домовився з ОСОБА_2 про зустріч. Співробітники відділу внутрішньої безпеки в Миколаївській області Департаменту внутрішньої безпеки МВС України дали йому 3000 грн. Він підійшов до адміністративної будівлі Южноукраїнського МВ УМВС, ОСОБА_2 вийшов з приміщення на вулицю. Потім вони разом відійшли, і поблизу місця для паркування автомобілів, на пішохідному переході, він передав ОСОБА_2 3000 грн. Після чого вони розійшлися. Як затримували ОСОБА_2 він не бачив. Раніше у січні місяці 2012 року співробітник УБОЗ ОСОБА_6 повідомив йому, що проти нього можуть бути різні провокації з боку співробітників міліції та дав йому адресу відділу внутрішньої безпеки в Миколаївській області Департаменту внутрішньої безпеки МВС України. Проте, що в порушенні кримінальної справи за фактом крадіжки мобільного телефону у ОСОБА_7 відносно нього було відмовлено він дізнався 10.02.2012 року від співробітників відділу внутрішньої безпеки в Миколаївській області Департаменту внутрішньої безпеки МВС України. Розмову з ОСОБА_2 він записував два рази під час їх зустрічей, до затримання ОСОБА_2, один раз в момент затримання та одну телефонну розмову. Апаратуру з цією метою надавали співробітники відділу внутрішньої безпеки в Миколаївській області Департаменту внутрішньої безпеки МВС України. Проте те, що ОСОБА_3 звернеться до Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області з заявою про крадіжку телефону він не знав. 11.02.2012 року співробітники відділу внутрішньої безпеки в Миколаївській області Департаменту внутрішньої безпеки МВС України познайомили його з ОСОБА_7 і повідомили, що 6 відділом був направлений до Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_7 з метою написання заяви про те, що він викрав мобільного телефону. Претензій матеріального характеру до ОСОБА_2 він не має, від цивільного позову відмовляється.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що 01.02.2012 року йому зателефонував ОСОБА_8, вони зустрілися. ОСОБА_8 повідомив, що потрібна його допомога, і з даного приводу йому зателефонують. Йому зателефонував ОСОБА_6, вони зустрілися в кафе "Каштан". Зателефонували ОСОБА_8, який по мобільному телефону йому пояснив, що необхідно написати заяву до Южноукраїнського МВ УМВС України Миколаївської області на ОСОБА_4 з приводу того, що останній здійснив крадіжки його мобільного телефону. Його привезли до Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області та пояснили, що з вищевказаною заявою він повинен звернутися до Бінюка. ОСОБА_6 дав йому коробку з-під мобільного телефону і упаковку з-під сім-картки. Він зайшов до міліції, запитав Бінюка. Бінюку він пояснив, що хоче написати заяву про крадіжку мобільного телефону, останній йому повідомив, щоб він приходив наступного дня. 02.02.2012 року він написав заяву, яку в нього прийняв ОСОБА_2 03.02.2012 року він приходив до ОСОБА_2, щоб забрати свою заяву, оскільки він знайшов свій мобільний телефон. На що ОСОБА_2 сказав, що цього не потрібно робити, оскільки кримінальну справу за даним фактом він не порушував. ОСОБА_2 не знав, що заява про вчинення ОСОБА_4 крадіжки мобільного телефону фіктивна.
Свідок ОСОБА_5 пояснив, що він працює начальником ВКМСД Южноукраїнського МВ УМВС з 2007 року. В ніч з 02.02.2012 року на 03.02.2012 року він ніс службу в слідчо-оперативній групі Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області. Близько 18 год. 00 хв. оперативний черговий Южноукраїнського МВ УМВС капітан міліції ОСОБА_9 повідомив йому про те, що в чергову частину Южноукраїнського МВ УМВС від оперуповноваженого карного розшуку капітана міліції ОСОБА_2 надійшли матеріали по заяві ОСОБА_3 з приводу крадіжки в нього мобільного телефону в кафе "Каштан".
Зазначені матеріали містили два пояснення, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який в своєму поясненні вказував, що заволодів мобільним телефоном ОСОБА_3 в кафе "Каштан", під час його відсутності за столиком, після чого викинув телефон біля кафе. Окрім цих пояснень, в матеріалах не було більше нічого. Пояснення були відібрані ОСОБА_2
Черговий ОСОБА_9 дав йому вказівку приймати рішення за вказаним матеріалом. Вивчивши разом з старшим слідчим Южноукраїнського МВ УМВС ОСОБА_10 вказаний матеріал, котрий був неповний, він звернувся до о/у СКР ОСОБА_2, який пообіцяв самостійно прийняти рішення за вказаним матеріалом.
До кінця зміни рішення так і не було прийняте. Вранці 03.02.2012 року старший слідчий Костаньян Є.В. спільно з ДІМ ОСОБА_11 доопрацювали вказаний матеріал, зібравши необхідні документи, а саме зробивши протокол огляду місця події з фото таблицею, довідку про вартість мобільного телефону, та провели бесіди з персоналом кафе «Каштан», за результатом яких склали рапорт. В зв'язку з тим, що рішення необхідно було прийняти на протязі доби, оскільки ознак злочину передбаченого ст. 185 КК України в діях ОСОБА_4 не вбачалося, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України він виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за вказаним фактом.
Сам матеріал до 12 год. 00 хв. 03.02.2012 року він заніс на підпис начальнику Южноукраїнського МВ УМВС підполковнику міліції ОСОБА_12 Після цього зазначені матеріали не бачив і проведенням перевірки по ним не займався.
Свідок ОСОБА_13 пояснив, що він працює оперуповноваженим УБОЗ УМВС. 10.02.2012 року вранці йому разом з ОСОБА_14 повідомили про необхідність затримання ОСОБА_2 після отримання хабара. Коли вони знаходилися біля Южноукраїнського міськвідділу УМВС надійшло повідомлення проте, що ОСОБА_2 отримав гроші і повертається до міськвідділу. Але вони не встигли його затримати, оскільки ОСОБА_2 їх помітив та забіг у міськвідділ до туалету. Вони забігли за ним. У цей час ОСОБА_2 кинув в унітаз грошові банкноти і намагався їх змити. Було проведено його фізичне затримання. Безпосередньо після цього підійшов слідчий з понятими і провів огляд місця події.
Свідок ОСОБА_14 дав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_13
Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтвердили показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_13
Свідок ОСОБА_17 пояснив, що він працює посаді оперативного чергового Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській. 02.02.2012 року до чергової частини оперативний уповноважений сектору кримінального розшуку ОСОБА_2 приніс заяву ОСОБА_3 про викрадення у нього мобільного телефону ОСОБА_4
Вказану заяву він зареєстрував в Журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини та віддав начальнику міліції. Начальник міліції ОСОБА_12 розписав вказану заяву на начальника відділу кримінальної міліції у справах дітей ОСОБА_5, оскільки останній в той день був у складі оперативної групи. Наступного дня ОСОБА_5 виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по даній заяві.
10.02.2012 року він знаходився на чергуванні в оперативній частині Южноукраїнського міськвідділу УМВС України в Миколаївській області. Приблизно у період з 10 до 11 год. він побачив як у хол міськвідділу зайшов чоловік, як потім з'ясувалося це був ОСОБА_2 та попрямував в напрямку туалету. За ним забігли троє чоловіків. Двоє з них, працівники ВВБ, в туалеті затримали ОСОБА_2 за одержання хабара.
Свідок ОСОБА_18 пояснив, що він працює помічником оперативного чергового Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області.
10.02.2012 року він був на чергуванні в оперативній частині міськвідділу. Десь після 10 год. 00 хв. він працював у оперативній частині за комп'ютером і побачив як до туалету міськвідділу заходить якийсь чоловік, як потім з'ясувалося це був ОСОБА_2 За ним слідом побігли двоє чоловіків. Оперативний черговий ОСОБА_9 доручив йому з'ясувати, що сталося. Він побіг до туалету слідом за ними. Один з чоловіків крикнув, що проводиться затримання співробітниками внутрішньої безпеки. Чоловіки тримали ОСОБА_2 за руки, наручників на його руках не було. В руках ОСОБА_2 нічого не тримав. Безпосередньо унітаз та грошей в унітазі він не бачив. Слідом за ним до туалету зайшов ще один чоловік, пред'явив посвідчення співробітника ОВС
Свідок ОСОБА_19 пояснив, що з 2011 року він виконує обов'язки начальника СКР Южноукраїнського ЛВ УМВС.
ОСОБА_3 знає, як раніше судиму особу, яка не має постійного місця роботи, особистих стосунків вони не підтримують.
З 01.02.2012 року він знаходився у відпустці, проте близько 20 год. 00 хв. прийшов до міськвідділу, щоб розсадити квіти у своєму кабінеті. Близько 22 год. 00 хв. йому зателефонував черговий і повідомив, що у міськвідділ прийшов ОСОБА_3, який хоче з ним поспілкуватися.
Він спустився на перший поверх міськвідділу до ОСОБА_3, який йому повідомив, що хоче написати заяву про крадіжку належного йому мобільного телефону. Хто вкрав його телефон він йому при цій зустрічі не казав. Так як він знаходився у відпустці, то рекомендував ОСОБА_3 звернутися з вказаною заявою до чергової частини, або прийти завтра, щоб хтось з працівників сектору прийняв у нього заяву. На що він погодився. Вони обмінялися номерами мобільних телефонів, і домовилися, що наступного дня ОСОБА_3 йому зателефонує, коли прийде до міськвідділу, щоб він в телефонному режимі доручив комусь з оперуповноважених сектору, з числа тих, хто буде на місці, прийняти у нього заяву.
Наступного дня близько 11-12 год. ОСОБА_3 йому зателефонував. Після цього він зателефонував ОСОБА_2 і доручив останньому прийняти заяву ОСОБА_3 про викрадення у нього мобільного телефону. ОСОБА_2 погодився. Під час цих розмов з ОСОБА_3 він знаходився у себе вдома. Ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_2 того дня він не бачив.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що він працював разом з ОСОБА_2 оперуповноваженим карного розшуку Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області. Виконуючим обовязки начальника СКР був ОСОБА_19 На той час оперуповноваженим сектору також працював ОСОБА_20 Між ним та ОСОБА_20 ще до приходу до міськвідділу склалися дружні стосунки, з ОСОБА_19 лише службові.
З ОСОБА_3 він особисто не знайомий та не просив його звертатися з заявою про викрадення мобільного телефону до міліції. ОСОБА_20 казав йому, що він знайомий з ОСОБА_3
ОСОБА_4 він знає по роботі, оскільки останній проходив по одній кримінальній справі як обвинувачений, ніяких стосунків з ним не підтримує. З 15.01.2012 року по 09.02.2012 року він перебував на лікарняному. На роботу вийшов 10.02.2012 року. У цей же день було затримано ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_20 пояснив, що він особисто знайомий з ОСОБА_3, але звернутися до міліції з заявою про викрадення мобільного телефону ОСОБА_3 він не просив, про дану крадіжку йому взагалі нічого не відомо. З дружиною ОСОБА_3 він не знайомий. Документи на мобільний телефон у ОСОБА_21 він не просив, хоча з останнім особисто знайомий. ОСОБА_3 дає неправдиві покази.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 364 КК України також підтверджується:
- заявою ОСОБА_4 до ВВБ в Миколаївській області ДВБ МВС України від 06.02.2012 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 вимагає у нього гроші в сумі 3 000 грн. за непритягнення його до кримінальної відповідальності за крадіжку мобільного телефону, якої він не скоював ( а.с. 3 том. № 1 );
- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 10.02.2012 року з якого вбачається, що у вказаний день співробітником ВВБ у Миколаївській області ДВБ МВС України в присутності понятих були оглянуті, копійовані, та вручені ОСОБА_4 30 банкнот по 100 гривень, а всього гроші в сумі 3 000 грн. для фіксації факту протиправної діяльності ОСОБА_2 ( а.с. 13 том. № 1 );
- протоколом про наслідки проведення оперативно - технічного заходу «негласний відео - та аудіо контроль» від 15.03.2012 року, з якого вбачається, що 07.02.2012 року та 10.02.2012 року ОСОБА_2 зустрічався з ОСОБА_4 При цьому 07.02.2012 року ОСОБА_4 просив ОСОБА_2 зменшити з 3000 грн. суму грошей, яку вимагає ОСОБА_2, але ОСОБА_2 відмовився. 10.02.2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 під час зустрічі мали розмову про результати розгляду заяви ОСОБА_3, після чого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 гроші в сумі 3000 грн. ( а.с. 169 том № 1 );
- протоколом огляду місця події, з якого вбачається, що 10.02.2012 року в приміщенні туалету адміністративної будівлі Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області, де знаходився ОСОБА_2 в унітазі знайдено і вилучено з нього 24 банкноти номіналом по 100 грн., з числа тих 30 банкнот, які вручалися ОСОБА_4 відповідно до протоколу огляду та вручення грошових коштів ( а.с. 38-43 том. № 1 );
- протоколом особистого обшуку затриманого ОСОБА_2, з якого вбачається, що при особистому обшуку затриманого в порядку ст. 115 КПК України 10.02.2012 року ОСОБА_2 знайдено та вилучено, зокрема, мобільний телефон «Nokia» 6700 ( а.с. 33 том № 1 );
- протоколом огляду мобільних телефонів, з якого вбачається у вилученому при особистому обшуку ОСОБА_2 його мобільному телефоні «Nokia» 6700 є запис про надходження до нього 10.02.2012 року о 10 год. 03 хв. вхідного дзвінка від абонента з номером «+380671446712» (номер телефону ОСОБА_4П.);
- протоколом огляду «Журналу № 641 обліку відвідувачів Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області 2012 рік», з якого вбачається, що в ньому є лише один запис про відвідування Южноукраїнського МВ УМВС ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у період з 02.02.2012 по 10.02.2012 включно, а саме: запис від 02.02.2012 під № 13 про те, що о 13.50 до міськвідділу прибув ОСОБА_4 по виклику до ОСОБА_2, залишив міськвідділ о 14.35, претензій не має. Підпис».Як пояснив оперативний черговий ОСОБА_9 можливо таке, що відвідувачі проходять до міськвідділу без обліку у цьому журналі ( а.с. 139-154 том. № 1 );
- протоколом огляду «Журналу реєстрації заяв та повідомлень про злочини, що вчинені, або готуються Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області 2012 рік". Журнал прошитий, аркуші пронумеровані, всього в журналі 100 арк. Журнал розпочатий 01.01.2012, закінчений 06.02.2012. На 90 -му та 91 -му аркушах журналу є запис № 176 від 02.02.2012 про надходження зави ОСОБА_3 про крадіжку мобільного телефону, за якою 03.02.2012 відмовлено в порушенні кримінальної справи, ВМ № 136 ( а.с. 155-158 том. № 1 );
- висновком експерта № 4 від 28.02.2012, з якого вбачається, що надані на експертизу 24 банкноти номіналом по 100 гривень відповідають аналогічним банкнотам наведеним в довідниковій літературі та що знаходяться в офіційному обігу України ( а.с. 104 том № 1 );
- протоколом виїмки у ОСОБА_4 записки з номером телефону ОСОБА_2, з якого вбачається, що 10.02.2012 року ОСОБА_4 видав слідчому записку і написаним на ній ОСОБА_2 номером його мобільного телефону ( а.с. 31 том № 1 );
- протоколом обшуку в службових приміщеннях Южноукраїнського МВ УМВС з якого вбачається, що під час обшуку на робочому столі ОСОБА_2 знайдено і вилучено записку з особистими даними ОСОБА_4 та даними його мобільного телефону, крім того у штабі міськвідділу вилучено матеріал № 136 про відмову порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_3 ( а.с. 51 том № 1 );
- матеріалом № 136 про відмову порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_3, та протоколом їх огляду, яких вбачається, що 02.02.2012 року ОСОБА_2 прийняв заяву ОСОБА_3 розпочав її перевірку - відібрав пояснення ОСОБА_3, від ОСОБА_4, дав ОСОБА_4 записку з номером свого телефону для подальшого контактування ( а.с. 178-197 том № 1 ).
Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що ОСОБА_2 вчинив злочини, передбачені:
-ч. 2 ст. 189 КК України вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою обмеження прав, свобод та законних інтересів потерпілого, вчинене службовою особою з використання свого службового становища;
-ч. 3 ст. 364 КК України - зловживання службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке завдало істотної шкоди охоронюваним законом і правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним і громадським інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу.
При призначенні покарання ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше не судимого, обставини, що помякшують покарання: утримання неповнолітньої дитини та відшкодування майнової та моральної шкоди потерпілому і вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України, з звільненням від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обовязки, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Судові витрати по проведенню судово-технічної експертизи документів підлягають стягненню з ОСОБА_2 в повному обсязі, на підставі ст. 93 КПК України.
Долю речових доказів вирішити на підставі ст.81 КПК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним за ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 364 КК України і призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 189 КК України - 3 (три ) роки позбавлення волі;
ч. 3 ст. 364 КК України, з застосуванням ст. 54 КК України, 5 ( пять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням функцій представника влади в правоохоронних органах України на строк 2 ( два ) роки з позбавленням спеціального звання капітан міліції, без конфіскації майна на підставі ст. 77 КК України.
Відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання, з застосуванням ст. 54 КК України, - 5 (пять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням функцій представника влади в правоохоронних органах України на строк 2 ( два ) роки з позбавленням спеціального звання капітан міліції, без конфіскації майна на підставі ст. 77 КК України.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням строком на три роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 обовязок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
Додаткове покарання в вигляді позбавленням права обіймати посади повязані з виконанням функцій представника влади в правоохоронних органах України на строк 2 ( два ) роки, з позбавленням спеціального звання капітан міліції, підлягає реальному виконанню.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області (54003, м. Миколаїв, вул. Акіма, 2 "а", р/р 31251272210005 в ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЗКПО 25574110) витрати по проведенню судової технічної експертизи документів № 4 від 28.02.2012 року розміром 450 ( чотириста пятдесят ) грн. 24 коп. (а.с. 10, 103).
Речові докази:
24 банкноти номіналом по 100 гривень, які мають наступні серії і номери: АС 5307467, ГХ 5386196, ГЄ 3991517, ГК 6107462, ГЄ 6548441, ВХ 6116797, ВЗ 8305107, ВБ 1985702, ГИ 1967320, ЕЯ 2574799, АА 0991592, ВЗ 6833875, ВЩ 2256096, ГЕ 8006011, ГБ4699210, ЗФ 1136265, ГД 4153760, ВД 0754751, АЕ 7740662, ВЧ 2062332, ГЦ 3524657, БУ 9015781, ВЧ 2067833, ЕЧ 7085713, які знаходяться на зберіганні в камері речових доказів прокуратури Миколаївської області - залишати в прокуратурі Миколаївської області для подальшого використання у службових цілях( а.с. 175, 176 том № 1 );
записку ОСОБА_2 з номером його мобільного телефону, записку ОСОБА_2 з особистими даними ОСОБА_4 та даними мобільного телефону останнього; матеріалом № 136 Южноукраїнського МУ УМВС України в Миколаївській області про відмову в порушенні кримінальної справи; диск DVD-R "LG" 4,7 GB з маркуванням «35-03-12», диск DVD-R "LG" 4,7 GB з маркуванням «36-03-12», диск DVD-R "Esperanza" 4,7 GB з маркуванням «37- 03-12», диск DVD-R "Esperanza" 4,7 GB з маркуванням «38-03-12», які містять аудіо - і аудіовідеозаписи зустрічей і розмов ОСОБА_2 з ОСОБА_4, та знаходиться в матеріалах кримінальної справи залишити в матеріалах кримінальної справи ( а.с. 178 том № 1, обкладинка ).
На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Миколаївської області, протягом 15 діб, через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області, з моменту проголошення, всіма учасниками процесу.
Суддя Южноукраїнського міського суду
ОСОБА_22
Судове рішення № 29066022, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області) було прийнято 21.12.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1424/859/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: