Рішення № 29065178, 21.12.2012, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/9946/2012

Провадження № 2/1512/6098/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2012 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

судді Пучкової І.М.

за участю секретаря Бродецької Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль», третя особа - ОСОБА_3, про розірвання кредитного договору та договору поруки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль» звернувся до суду з позовом, який надалі вточнив, про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором за № 014/0054/74/73511 від 19 квітня 2007 року, посилаючись на невиконання відповідачем-боржником ОСОБА_2 (ОСОБА_4В.) та її поручителем відповідачем ОСОБА_3 умов кредитного договору. Зустрічний позов не визнав, посилаючись на те, що, як під час укладення спірного кредитного договору, так і в подальшому, банком було дотримано всіх вимог законодавства, тому підстав для розірвання цього договору немає.

Відповідачі позов банку не визнали, посилаючись на те, що не згодні з сумою пені, нарахованої банком за прострочення основного боргу та відсотків за ним.

ОСОБА_2 надала зустрічний позов про розірвання кредитного договору за № 014/0054/74/73511 від 19 квітня 2007 року та договору поруки до нього, посилаючись на те, що з боку банка було істотне порушення умов кредитного договору, яке полягає у тому, що банк у розрахунках відсотків та пені недобросовісно підійшов до своїх прав та обовязків. Другою підставою розірвання кредитного договору,на думку ОСОБА_2 (ОСОБА_4В.), є істотна зміна обставин, за час, який пройшов після укладення договору, значно зріс курс долару США, а відповідач не допускає сплати кредиту за курсом на день підписання договору. Також позивач за зустрічним позовом зазначає, що не була ознайомлена у повному обсязі з недоліками та умовами спірного договору.

Третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_3 зустрічний позов підтримала.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_2 (ОСОБА_4В.) задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 19 квітня 2007 року між позивачем (на той час - ВАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ВАТ «ОСОБА_1 Аваль») та ОСОБА_2 (ОСОБА_4В.) був укладений кредитний договір за №014/0054/74/73511 про надання кредиту в сумі 64135 доларів США, строком на 240 місяців по 19 квітня 2027 року, зі сплатою 12,85% річних за користування кредитом, із щомісячним погашенням кредиту та відсотків за ним.

В якості забезпечення виконання кредитного договору, 19 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки за № 014/0054/74/73511/1, згідно з яким поручитель зобовязалася відповідати перед банком за кредитні зобовязання ОСОБА_2 (ОСОБА_4В.) солідарно з позичальником на всю суму заборгованості за кредитним договором.

Відповідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається зі змісту наведеної статті, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін; оскільки ОСОБА_2 (ОСОБА_4В.) не є стороною договору поруки, суд не вбачає підстав для задоволення її вимог про розірвання договору поруки за № 014/0054/74/73511/1, укладеного між банком та ОСОБА_3

Згідно зі ст. 652 ЦК України, в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Відповідно до розяснень, які містяться у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні спорів щодо розірвання договору з посиланням, зокрема, на світову фінансову кризу чи інші суттєві обставини, суд має враховувати положення частини другої ст. 652 ЦК України і виходити з того, що закон повязує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю одночасно чотирьох умов, визначених частиною другою цієї статті, при істотній зміні обставин. Саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для розірвання договору на підставі ст. 652 ЦК України, оскільки зазначене стосується обох сторін договору, й позичальник при належній завбачливості міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення кредитного договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

До того ж, за вимоги розірвання договору на підставі статті 652 ЦК України, на позивача, відповідно до ст. 60 ЦПК України, покладається, обовязок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

ОСОБА_2 (ОСОБА_4В.) не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у звязку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Крім того, відповідно до статті 36 Закону України «Про ОСОБА_5 України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється ОСОБА_5 Банком України.

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», встановлюються ОСОБА_5 Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно з Положенням про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженим Постановою Правління ОСОБА_5 Банку України від 12 листопада 2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, встановлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних

валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

ОСОБА_2 (ОСОБА_4В.) не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.

Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

Твердження позивача за зустрічним позовом, що з боку банку має місце істотне порушення умов кредитного договору, яке полягає у тому, що банк у розрахунках відсотків та пені недобросовісно підійшов до своїх прав та обовязків не підтверджено жодними доказами, своїх розрахунків ОСОБА_2 (ОСОБА_4В.) не надала, до зросту курсу долару США, а також до предявлення до неї позову претензій щодо правильності нарахування банком відсотків не мала.

Крім того, посилання ОСОБА_2 (ОСОБА_4В.) на те, що вона не була ознайомлена у повному обсязі з недоліками та умовами спірного договору суперечать наявним матеріалам справи, оскільки на самому договорі нею власноруч написано та підписано наступне: «Договір мною прочитаний. Його умови та правові наслідки підписання кредитного договору мені зрозумілі та я з ними згодна. Підпис під цим договором зроблено мною власноручно та добровільно».

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (ОСОБА_4В.) про розірвання кредитного договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Банк виконав свої зобовязання щодо надання ОСОБА_2 (ОСОБА_4В.) кредитних коштів.

Однак відповідач ОСОБА_2 (ОСОБА_4В.) свої зобовязання з повернення кредиту в обумовлені кредитним договором строки не виконала, внаслідок чого станом на 9.07.2012 р. у неї виникла заборгованість в загальній сумі 122194 долари 63 центи США, що станом на вказану дату в еквіваленті за курсом НБУ 1 долар США = 7,9930 грн. становить 976701 грн. 68 коп., у тому числі: залишок заборгованості за кредитом 59356 доларів 86 центів США, що в еквіваленті дорівнює 474439 грн. 38 коп., заборгованість за відсотками 14591 долар 93 центи США, що в еквіваленті складає 116633 грн. 30 коп., пеня за прострочення основного боргу 3631 грн. 94 коп. (454 долари 39 центів США); пеня за прострочення відсотків за кредитом 381997 грн. 06 коп. (47791 долар 45 центів США).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Згідно з ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

Згідно зі ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Згідно з ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Стягненню з відповідачів підлягає в рівних частках судовий збір в сумі 3219 грн.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 212 215 ЦПК України, ст. 526, 551, 553, 554, 611, 625, 651, 652, 1048, 1050, 1054 ЦК України, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», -

В И Р І Ш И В:

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль» (МФО 328351, код за ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949), заборгованість за кредитним договором за № 014/0054/74/73511 від 19 квітня 2007 року в загальній сумі 122194 долари 63 центи США, що станом на 9.07.2012 р. в еквіваленті за курсом НБУ 1 долар США = 7,9930 грн. становить 976701 грн. 68 коп., у тому числі: залишок заборгованості за кредитом 59356 доларів 86 центів США, що в еквіваленті дорівнює 474439 грн. 38 коп., заборгованість за відсотками 14591 долар 93 центи США, що в еквіваленті складає 116633 грн. 30 коп., пеня за прострочення основного боргу 3631 грн. 94 коп. (454 долари 39 центів США); пеня за прострочення відсотків за кредитом 381997 грн. 06 коп. (47791 долар 45 центів США).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль» судовий збір в сумі 1609 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль» судовий збір в сумі 1609 грн. 50 коп.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_1 Аваль», третя особа - ОСОБА_3, про розірвання кредитного договору за № 014/0054/74/73511 від 19 квітня 2007 року, та договору поруки за № 014/0054/74/73511/1 від 19 квітня 2007 року відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Пучкова І. М.