Рішення № 29063829, 27.12.2012, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 422/4973/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2012 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Скрипник К.О.

при секретарі Назаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання договору поруки припиненим,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 29 травня 2012 року звернувся до суду з позовом, в якому згідно уточнень вказав, що 02 квітня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 804631/МБ, згідно з умовами якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 208 880 грн., зі сплатою 18 % річних на строк до 25 березня 2013 року. У свою чергу відповідач порушив умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів передбачених умовами договору, чим не виконав зобовязання за договором, у звязку з чим станом на 28.11.2012 р. за договором виникла заборгованість на загальну суму 550200,74 грн., з яких: тіло кредиту 187624,54 грн., відсотки 277173,63 грн., пеня 35639,42 грн., штрафні санкції 14758,55 грн., індекс інфляції 35004,60 грн. В забезпечення виконання зобов`язань 02.04.2008 року між Банком та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були укладені договори поруки, відповідно до умов яких поручителі взяли на добровільних засадах зобов`язання відповідати перед Банком у разі порушення умов договору позичальником. У в звязку з вищезазначеним, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 550200,74 грн. та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 20 вересня 2012 звернувся до суду з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання договору поруки припиненим. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що правовідносини між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Надра» виникли на підставі укладеного між ними кредитного договору № 804631/МБ від 02 квітня 2008 року, відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_1 кредит для придбання автомобіля НОМЕР_1 в сумі 208 880 грн. Відповідно до договору поруки від 02.04.2008 року ОСОБА_2 поручився перед Банком за виконання зобов`язань ОСОБА_1 Відповідно до умов кредитного договору (п.1.1.4) датою остаточного повернення кредиту є 25 березня 2013 року та договір поруки ОСОБА_2 вважає таким, що припинився, в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки строк договору й строк виконання зобов`язання, різні поняття. Відповідач вказує, що згідно з приписами цивільного законодавства, договір поруки має бути укладено на певний строк (укладання договору поруки на термін законодавством не передбачено). Окрім того, в кредитному договорі і договорі поруки повинні знайти відображення зміст зобов`язань за договором, та строк (термін) зобов`язань. Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 кредитного договору встановлено строк (термін) виконання ОСОБА_1 боргових зобов`язань по поверненню відповідної частини кредиту та сплати процентів. Цей термін становить, саме, щомісяця у розмірі платежу та не пізніше дати платежу згідно додатку № 1 «Графік повернення кредиту та сплати відсотків» до кредитного договору. Проте, починаючи з 01.05.2008 року ОСОБА_1 свої зобов`язання перестав виконувати. Отже кожного дня, наступного за датою платежу, простроченого ОСОБА_1, банк мав право звернутися до поручителя з метою отримання суми платежу. Однак, лише 09 квітня 2012 року банк на підставі умов кредитного договору, вимагав сплатити всю суму за кредитним договором. Таким чином, відповідач вважає, що в даному випадку підлягає застосуванню норма, згідно з якою порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Просив визнати договір поруки від 02.04.2008 року, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 припиненим з 31 листопада 2008 року та стягнути судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав в повному обсязі та заперечував проти їх задоволення. Суду пояснив, що оскільки ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов`язання за кредитним договором Банк звернувся з позовом про стягнення заборгованості. Пунктом 1.1.4 кредитного договору визначено строк виконання зобов`язання з повернення кредиту до 25.03.2013 року, тому вважати, що договір поруки припинений передчасно.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги Банку не визнали в повному обсязі та заперечували проти їх задоволення. Зустрічні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилалися на обставини, викладені у позовній заяві.

Співвідповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день і час проведення слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив, письмових заяв не надходило.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити по наступних підставах.

При розгляді даної цивільної справи суд бере до уваги роз`яснення Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин".

Матеріалами справи встановлено, що 02 квітня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 804631/МБ, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 208 880 грн. (а.с.9-11). Згідно умов договору позичальник зобовязався сплачувати банку відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 18 % річних, з кінцевим терміном повернення до 25 березня 2013 року. У разі прострочення позичальником строку мінімально необхідного платежу та погашенню кредиту, позичальник сплачує банку штраф та пеню, відповідно до п.п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору.

Згідно Додатку № 1 до кредитного договору № 804631/МБ від 02.04.2008 року, затверджений графік платежів, згідно якого ОСОБА_1 зобов`язується сплатити Банку суму кредиту і відсотків по ньому (а.с.11 на звороті 12).

В забезпечення виконання умов кредитного договору 02 квітня 2008 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, згідно умов якого, останній зобовязується перед позивачем відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязань за кредитним договором (а.с.13 на звороті - 14)

Пунктом 1.2 укладеного між сторонами Договору поруки передбачено, що у разі невиконання боржником зобовязань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Встановлено, що 02 квітня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно умов якого він зобов`язався перед позивачем відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязань за кредитним договором (а.с.12 на звороті-13).

Проте, встановлено, що ОСОБА_3 26 серпня 2010 року помер, що підтверджується актовим записом про смерть № 97 від 01 вересня 2010 року (а.с.75). Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2012 року, враховуючи, що померлий виступав за кредитним договором поручителем та дані правовідносини не допускають правонаступництво, провадження в частині позовних вимог до ОСОБА_3 закрито (а.с.136).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що Банк свої зобовязання по договору виконав належним чином. У свою чергу відповідач порушив умови укладеного договору, в частині своєчасного погашення платежів передбачених умовами кредитного договору, у звязку з чим станом на 28.11.2012 р. за договором виникла заборгованість на загальну суму 550200,74 грн., з яких: тіло кредиту 187624,54 грн., відсотки 277173,63 грн., пеня 35639,42 грн., штрафні санкції 14758,55 грн., індекс інфляції 35004,60 грн. (а.с.131-134).

Згідно витягу зі Статуту ПАТ КБ «Надра», погодженого Національним банком України, правонаступником усіх прав та обовязків Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра».

Встановлено, що Банк попереджав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про необхідність погасити заборгованість за кредитним договором, однак вони ухиляються від взятих на себе зобов`язань, чим порушують умови договору (а.с.15,17).

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільнює винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, аналізуючи здобуті у справі докази, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, та з відповідачів в солідарному порядку підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 550200,74 грн.

Разом з тим, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання договору поруки припиненим не підлягають задоволенню за нижченаведеним.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Відповідно до ст. 553 ЦК України, під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем.

Як зазначено судом вище, між сторонами 02 квітня 2008 року був укладений договір поруки, згідно умов якого, ОСОБА_2 зобовязався перед позивачем відповідати у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязань за кредитним договором.

Пунктом 1.2 договору поруки передбачено, що позичальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Статтею 203 ч. 3 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Судом встановлено, що волевиявлення поручителя на укладення договору поруки було вільним, під час підписання він був ознайомлений з його умовами та наслідками і принцип свободи договору не був порушений, договір був укладений та підписаний сторонами в добровільному порядку.

Безпідставними є доводи відповідача про те, що в договорі поруки встановлено строк дії договору поруки, проте не встановлено строку дії самої поруки, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до належного виконання позичальником зобов`язання чи виконанням поручителем своїх зобов`язань (пункт 5.3 договору поруки) не може розглядатись як встановлення строку дії поруки, а, тому, на думку відповідача, строк дії поруки не встановлено.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений момент пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, днями або годинами (ч.1). Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2).

Отже, сторони в договорі згідно чинного законодавства на підставі ч. 2 вказаної статті визначили термін дії договору поруки шляхом вказівки на подію, яка має неминуче настати, тобто на повне виконання позичальником або поручителем зобов`язання по кредитному договору.

Крім того, суд критично ставиться до доводів відповідача про те, що у Банку виникло право вимоги до поручителя з травня 2008 року та Банк увесь цей час не повідомляв поручителя про невиконання основного зобов`язання ОСОБА_1 Так, Банк 09.04.2012 року надіслав відповідачу претензію із вимогою достроково виконати зобов`язання за кредитом в повному обсязі на підставі п. 4.2.4 Кредитного договору, оскільки претензія напрвлялася йому не з наміром розірвання чи припинення договору поруки, а як засіб нагадування про повернення кредиту та відсотків за користування ним.

Як встановлено договором поруки, дія договору закінчується належним виконанням зобов`язань. Оскільки зобов`язання за кредитним договором на сьогодні не виконано, а тому підстав вважати, що дія договору поруки закінчилася, немає.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи здобуті по справі докази, суд приходить до висновку, що немає законних підстав вважити, що договір поруки припинений, оскільки судом встановлено, що договір відповідає вимогам діючого законодавства України, з урахуванням добутих в судовому засіданні доказів, судом встановлено, що цей договір відповідає волевиявленню сторін та був спрямований на виникнення правовідносин, строк звернення з вимогою до поручителя банком не пропущений, тому в задоволенні зустрічних позовних вимог необхідно відмовити.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів в рівних частках слід стягнути на користь позивача судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 3219 грн., тобто по 1609,50 з кожного. У зв`язку з тим, що зустрічні позовні вимоги залишені без задоволення, то судові витрати поверненню не підлягають

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 526, 559, 615, 625, 1054 ЦК України, Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н.2563800336) та ОСОБА_2 (і.н.2787711015) в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість станом на 28 листопада 2012 року за кредитним договором № 804631/МБ від 02 квітня 2008 року в розмірі 550200,74 грн. (п`ятсот п`ятдесят тисяч двісті гривень 74 коп.), з яких: тіло кредиту 187624,54 грн., відсотки 277173,63 грн., пеня 35639,42 грн., штрафні санкції 14758,55 грн., індекс інфляції 35004,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н.2563800336) та ОСОБА_2 (і.н.2787711015) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» судові витрати по 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев`ять гривень 50 коп.) з кожного.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про визнання договору поруки припиненим відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя К.О. Скрипник