8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 лютого 2013 року Справа № 812/956/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Петросян К.Є.,
при секретарі: Семціві О.В.,
за участю сторін:
представника позивача: Погорєлової С.А. (дов.№297/10 від 11.01.2013),
представника відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Лисичанський Шляхрембуд» про стягнення коштів у сумі 229 987,25 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
24 січня 2013 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Лисичанський Шляхрембуд» про стягнення коштів у сумі 229 987,25 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне.
Комунальне підприємство «Лисичанський Шляхрембуд» зареєстровано Лисичанської міською радою Луганської області 17 травня 2002 року.
Станом на 14.01.2013 заборгованість з податку на додану вартість Комунального підприємства «Лисичанський Шляхрембуд» складає 229 987,25 грн., що підтверджується договором про розстрочення податкового боргу №4 від 30.09.2011 та податковими деклараціями з податку на додану вартість №9057172898 від 14.09.2012, №9071293809 від 13.11.2012, №9079787728 від 14.12.2012.
З метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом вручено відповідачу першу податкову вимогу № 1/73 від 08 жовтня 2001 року та другу податкову вимогу № 2/158 від 10 грудня 2001 року.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства «Лисичанський Шляхрембуд» кошти у сумі 229 987,25 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, та просив задовольнити позов.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, згідно якої позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби стягнення з Комунального підприємства «Лисичанський Шляхрембуд» коштів у сумі 229 987,25 грн. визнав у повному обсязі та проти задоволення позову не заперечував.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг-це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з п.57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Судом встановлено, що відповідач - Комунальне підприємство «Лисичанський Шляхрембуд» зареєстрований виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 17.05.2002 за № 1 381 105 0006 000099 (арк. справи 23).
Відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Лисичанську.
Станом на 14.01.2013 за відповідачем виник податковий борг з податку на додану вартість, який самостійно узгоджено КП «Лисичанський Шляхрембуд» в поданих ним до позивача податкових деклараціях з податку на додану вартість №9057172898 від 14.09.2012 за серпень 2012 року на суму 27 783,00 грн., №9071293809 від 13.11.2012 за жовтень 2012 року на суму 20 920,00 грн., №9079787728 від 14.12.2012 за листопад 2012 року на суму 73 336,00 грн. (арк. справи 11-12, 13-14, 15-16).
30 квітня 2011 року ДПІ у м. Лисичанську прийнято рішення про розстрочення податкового боргу №6, яким відповідачу надано розстрочення сплати податкового боргу у сумі 287 862,00 грн. (арк. справи 20).
30 вересня 2011 року податковим органом винесено рішення про скасування розстрочення податкового боргу №4, яким скасовано рішення від 30 квітня 2011 року №6 про розстрочення КП «Лисичанський Шляхрембуд» у залишковій сумі 107 948,25 грн. (арк. справи 17).
Таким чином, сума податкового боргу з податку на додану вартість, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 229 987,25 грн. (27 783,00 грн. + 20 920,00 грн. + 73 336,00 грн. + 107 948,25 грн. = 229 987,25 грн.).
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закон України "Про систему оподаткування" втратили чинність.
Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.
Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Згідно п.п. 6.2.3. п. 6.2 Закону № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин), податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Підпунктом 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Відповідно до ст. 6 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) та з метою погашення податкового боргу податковим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме, 08 жовтня 2001 року позивачем винесено першу податкову вимогу № 1/73, яку отримано відповідачем 08.10.2001, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці першої податкової вимоги. 10 грудня 2001 року позивачем винесено другу податкову вимогу № 2/158, яку отримано відповідачем 21.12.2001, що підтверджується особистим підписом його уповноваженого представника на корінці другої податкової вимоги (арк. справи 21, 22).
Однак зазначені заходи не призвели до позитивних результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову відповідачем суд не вбачає.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Лисичанський Шляхрембуд» про стягнення коштів у сумі 229 987,25 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Лисичанський Шляхрембуд» про стягнення коштів у сумі 229 987,25 грн. задовольнити повністю.
Стягнути кошти в сумі 229 987,25 грн. (двісті двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім гривень 25 копійок) з Комунального підприємства «Лисичанський Шляхрембуд» (і.к.05401887, місцезнаходження: 93193, Луганська область, м. Новодружеськ, вул. Гоголя, 31) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість на користь Державного бюджету України з наявних розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя К.Є. Петросян
Судове рішення № 29062698, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 04.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 812/956/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: