Рішення № 29062242, 28.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-35/16247-2012 28.01.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія"

про стягнення 47 746,86 грн. шкоди в порядку регресу

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Пономарьов А.О. - предст. за довір.

Рішення прийняте 28.01.2013 у зв'язку із оголошеними у судовому засіданні перервами з 17.12.2012 до 14.01.2013 та з 14.01.2013 до 28.01.2013.

У судовому засіданні 28.01.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" до Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" про стягнення 47 746,86 грн. шкоди в порядку регресу, та стягнення судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.11.2012 порушено провадження у справі №5011-35/16247-2012, розгляд справи призначено на 17.12.2012.

04.12.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на запит суду.

У судовому засіданні 17.12.2012 представник відповідача подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимогу повному обсязі.

У судовому засіданні 17.12.2012 представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Вказане клопотання судом задоволено (ухвала від 17.12.2012 наявна в матеріалах справи).

У судовому засіданні 17.12.2012 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 14.01.2013, а у судовому засіданні 14.01.2013 оголошувалась перерва до 28.01.2013.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2011 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон" (далі - позивач) та Рудік Галиною Миколаївною (далі - страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №111008-06200446 (далі - Договір), за яким був застрахований транспортний засіб "KIA Ceed", державний номер АА 4019 ЕТ.

15.01.2012 на 13 км. Житомирського шосе сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "KIA Ceed", державний номер АА 4019 ЕТ, під керуванням Рудіка І.В., та автомобіля "Mercedes-Benz 230E", державний номер АА 5728 ІТ, під керуванням Сєчкіна В.А., внаслідок якої застрахованому автомобілю були завдані механічні пошкодження.

Згідно із Довідкою ДАІ дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Сєчкіним В.А. п.п. 10.1., 10.3., 12.1. Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 27.01.2012 Сєчкіна В.А. визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Розмір матеріального збитку, завданого власникові автомобіля "KIA Ceed", державний номер АА 4019 ЕТ, в результаті його пошкодження при ДТП визначено на підставі Звіту про визначення вартості матеріального збитку №2576 від 30.01.2012, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Експертно-асистуюча компанія "Легіон", у розмірі 98 519,38 грн.

Відповідно до заяви страхувальника про настання страхового випадку і виплату страхового відшкодування та на підставі Страхового акту №42-25902 від 29.02.2012 позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 44 667,06 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2249 від 23.03.2012, №2357 від 28.03.2012, №2546 від 04.04.2012 №2688 від 10.04.2012, №2800 від 13.04.2012, копії яких містяться в матеріалах справи, а суму страхового відшкодування у розмірі 3 079,80 грн. зараховано у рахунок несплаченої частки страхового платежу.

14.06.2012 позивач направив відповідачу претензію про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 47 746,86 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 47 746,86 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, позивач відповідно до вищенаведених положень законодавства має право зворотної вимоги до Сєчкіна В.А., який зобов'язаний у порядку регресу відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну з вини останнього застрахованому транспортному засобу.

Як встановлено судом, цивільна відповідальність Сєчкіна В.А. за шкоду, завдану майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Mercedes-Benz 230E", державний номер АА 5728 ІТ, застрахована СТДВ "Гаратнія" на підставі полісу №АА/229121, ліміт відповідальності - 50 000,00 грн., франшиза - 510,00 грн., строк дії з 02.04.2011 по 01.04.2012.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач в межах ліміту відповідальності зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Як свідчать матеріали справи, станом на дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не сплатив позивачеві суму матеріальної шкоди у розмірі 47 746,86 грн.

Посилання відповідача на те, що договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом № АА/229121, не набрав чинності, судом відхиляються, оскільки з інформації, що міститься у Єдиній централізованій базі даних МТСБУ вбачається, що датою початку дії полісу є 02.04.2011.

Твердження відповідача також спростовуються пунктом 2.1.5. Положення про особливості укладання договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 673 від 27.10.2011, яким передбачено, що внутрішній договір страхування набирає чинності з моменту, зазначеного в полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що посвідчує укладання такого договору.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу матеріальної шкоди є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 47 746,86 грн.

З огляду на задоволення позову витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, офіс 13, ідентифікаційний код 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-Б, 2 під'їзд, ідентифікаційний код 20080515) 47 746,86 грн. (сорок сім тисяч сімсот сорок шість гривень 86 коп.) - матеріальної шкоди в порядку регресу, 1 609,50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 коп.) - судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 04.02.2013

Суддя М.Є. Літвінова