Постанова № 29061730, 30.01.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/4068/2012

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 січня 2013 року Бердянський міськрайонний суд

Запорізької області

у складі головуючого-судді: Пахоменка О.Г.,

при секретарі: Димовій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянськ справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування положення пункту 1.14 рішення виконкому Бердянської міської ради від 20.12.2001р. № 782, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2012р. представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати пункт 1.14 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 20.12.2001р. № 782 «Про оформлення господарських та побутових споруд, узгодження будівництва та реконструкції». Також просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати при сплаті судового збору в сумі 140,12 грн. та за проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 2250,24 грн., а всього в сумі 2390,36 грн.

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до договору дарування від 27.01.1994р. вона є власником 1/3 частки домоволодіння № 85/32 по вул. Жуковського/Баха в м. Бердянську Запорізької області. Земельна ділянка за зазначеною адресою була надана згідно рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 15.11.1991р. № 539 та до теперішнього часу знаходиться у спільному користуванні співвласників цього домоволодіння. На території зазначеної земельної ділянки знаходяться самочинні нежитлові приміщення під літерами «а1», «а2», «М».

Посилаючись на положення ч. 2 ст. 5, ч. 2 ст. 99 КАС України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України «Про судоустрій та статус судів» від 07.07.2010р. № 2453-VI), позивач вважала, що нею не пропущений строк для звернення до суду з цим адміністративним позовом, виходячи з наступного.

За позовом третьої особи по справі ОСОБА_4 до третьої особи ОСОБА_3 (де позивачка ОСОБА_1 була залучена в якості третьої особи без самостійних вимог) про усунення перешкод у здійсненні права власності та за її (ОСОБА_1М.) зустрічним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, Бердянським міськрайонним судом Запорізької області слухалася цивільна справа № 2-3540/11 за результатом розгляду якої 18.01.2012р. було винесено відповідне рішення. Перед поданням зустрічного позову вона, ОСОБА_1, маючи договір з адвокатом юридичної консультації Бердянського району ОСОБА_6 на представництво її інтересів з усіма правами та обовязками, через адвокатський запит намагалася від Бердянського комунального підприємства з технічної інвентаризації отримати інформацію (довідку) про правову приналежність домоволодіння № 85/32, що розташоване по вул. Жуковського в м. Бердянську. Але у наданні зазначеної інформації вихідним листом від 05.09.2011р. № 1174 їй було відмовлено із вказівкою, що запитувана інформація може бути надана лише за запитом суду, органів внутрішніх справ, прокурора, органів податкової державної служби України, державної виконавчої служби України, СБУ та інших державних органів влади. В ході судового засідання адвокатом ОСОБА_6 було заявлено клопотання про витребування спірного рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області № 782 від 20.12.2001р., а також погоджувальні заяви співвласників домоволодіння до зазначеного рішення виконкому для обґрунтування її позовних вимог і для всебічного, обєктивного розгляду справи та зясування і дослідження поетапної процедури підготовки пункту 1.14 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 20.12.2001р. № 782, яким було надано дозвіл управлінню архітектури та містобудування та комунальному підприємству з технічної інвентаризації оформити документи на збудовані та перебудовані нежитлові приміщення під літерами «а1», «а2», «М». Однак, на думку позивачки, в задоволенні зазначеного клопотання судом необґрунтовано було відмовлено. Не розуміючи, де саме, на якому етапі оформлення зазначених збудованих та перебудованих нежитлових приміщень у власність були порушені її права, вона (ОСОБА_1М.) через адвоката ОСОБА_6 звернулася до виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області з відповідним запитом. У відповідь на їх запит виконавчим комітетом Бердянської міської ради від 10.02.2012р. № 05-0820/40 було надано архівний витяг рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 20.12.2001р. № 782 та копії документів, що надавалися замовниками для підготовки вказаного рішення. Серед зазначених копій документів є колективна заява співвласників домоволодіння № 85/32 по вул. Жуковського/Баха в м. Бердянську на імя головного архітектора міста Бердянська від ОСОБА_2, ОСОБА_3 та нібито її, ОСОБА_1 про оформлення нежитлових приміщень під літ.«а1», «а2», «М». Під зазначеною колективною заявою міститься начебто її підпис отже нібито дана її згода. Саме з листа виконавчого комітету Бердянської міської ради від 10.02.2012р. № 05-0820/40 позивач дізналася про порушення її права. На підставі зазначеної заяви та висновку про технічну можливість оформлення документів на самочинні нежитлові приміщення, положенням пункту 1.14. рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 20.12.2001р. № 782 було надано дозвіл управлінню архітектури та містобудування і комунальному підприємству з технічної інвентаризації оформити документи на збудовані та перебудовані нежитлові приміщення під літ.«а1», «а2», «М».

Позивач наполягала, що як співвласник зазначеного домоволодіння № 85/32 згоду на будівництво нежитлових приміщень «а1», «а2», «М» громадянкам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надавала, колективну заяву на дозвіл оформити зазначені приміщення ніколи раніше не бачила та, відповідно, не писала і не підписувала. Жодного узгоджуючого документу щодо самочинно збудованих нежитлових приміщень вона, як співвласник зазначеного домоволодіння, ніколи не підписувала.

Таким чином, 10.02.2012р. вона дізналася про порушення її прав та інтересів і строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, на її думку, починає перебіг саме з 10.02.2012р. Отже, строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів нею не пропущений.

Станом на грудень 2001 року питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів регулювалися Постановою КМУ України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів державного замовлення» та Законом України «Про місцеве самоврядування». Згідно п.2 зазначеної постанови порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення, визначалися Урядом Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Державним комітетом у справах містобудування і архітектури. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» в редакції від 11.07.2001р. до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належали такі власні (самоврядні) повноваження як прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Зазначена вище колективна заява співвласників домоволодіння № 85/32 по вул. Жуковського/Баха в м. Бердянську на імя головного архітектора міста Бердянська від ОСОБА_2, ОСОБА_3 і її, ОСОБА_1 про оформлення нежитлових приміщень «а1», «а2», «М» свідчить про порушення її прав, оскільки дозвіл та згоду на оформлення зазначених приміщень вона не надавала, колективну заяву на дозвіл оформити зазначені приміщення ніколи раніше не бачила, не писала та не підписувала рівно як і жодного узгоджуючого документу щодо самочинно збудованих нежитлових приміщень вона, як співвласник зазначеного домоволодіння ніколи не підписувала. Отже вважала, положення пункту 1.14. рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 20.12.2001р. № 782 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки зазначене рішення ґрунтувалося на волевиявленні не всіх співвласників домоволодіння № 85/32 по вул. Жуковського/Баха в м. Бердянську. Колективна заява на імя головного архітектора міста Бердянська була сфальшована шляхом підроблення її підпису. Така самочинна забудова, а саме - нежитлові приміщення під літ.«а1», «а2», «М» перешкоджають їй, як співвласнику 1/3 домоволодіння, повноцінно користуватися належною їй 1/3 часткою земельної ділянки. Вона фактично користується земельною ділянкою меншої площі ніж їй належить. Крім того, вона має намір звернутись до суду з позовною заявою про встановлення порядку користування зазначеною земельною ділянкою відносно її долі в домоволодінні з влаштуванням подвіря роздільного користування, однак захистити свої права та інтереси в суді вона не може у звязку з порушенням процедури набуття права власності на нежитлові приміщення під літ.«а1», «а2», «М».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції від 11.07.2001 року, ст.ст.11, 15-16, 21 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 6, 9, 17-18, 162 Кодексу адміністративного судочинства України,

В судовому засіданні позивач та її представники за довіреностями ОСОБА_5 та ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити.

Представник відповідача, треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, з запереченнями проти позову та заявами про розгляд справи у їх відсутність не звернулися.

Третя особа по справі ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, направила заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення позивача та її представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Постанову по справі по адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_8 винесено 12.04.2011р. З цим адміністративним позовом до суду позивач звернувся 27.04.2011р., тобто с порушенням встановлених законом строків.

Оскаржуваний пункт рішення виконкому Бердянської міської ради № 782 прийнято 20.12.2001р. Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом 10.04.2012р., про що свідчить штамп канцелярії суду (а.с.1). Але позивач отримала копію оскаржуваного нею рішення лише 10.02.2012р., що підтверджується копією листа заступника міського голови м. Бердянськ та копією архівного витягу зазначеного рішення виконкому (а.с. 7,8). Тобто позивач звернулась до суду з позовом в межах строків, передбачених ст. 99 КАС України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У своєму рішенні від 09.09.2010 року N 19-рп/2010 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами", Конституційний Суд України зазначив, що при вирішенні спорів у порядку адміністративного судочинства, з метою реалізації такого завдання адміністративного судочинства, як захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, у цьому виді судового провадження діє принцип офіційності, за яким суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо виявлення і витребування доказів з власної ініціативи. Суд може вирішувати справу також на основі наявних доказів, якщо особа, яка бере участь у справі, не надасть на його пропозицію докази для підтвердження обставин, на які вона посилається. Обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він як відповідач заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ухвали від 14.03.2012р. судом запропоновано відповідачу, відповідно до вимог п.5 ч.5 ст. 107 КАС України, у строк до 07.05.2012р. надати письмові заперечення проти позову та всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті ним рішення і вчинені дії, з приводу яких подано позов (а.с.19). Також, листами від 08.05.2012р. та від 28.05.2012р., суд неодноразово вимагав від відповідача, направити для дослідження в судовому засіданні оригінали документів, на які в своєму позові і при наданні своїх пояснень посилався позивач (а.с.31, 40). Витребувані документи відповідачем були направлені до суду тільки у вересні 2012р. після винесення судом ухвали про примусове вилучення документів через відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області (а.с. 68, 71, 76)

Але відповідач на підтвердження правомірності своїх дій та прийнятого ним рішення, яке є предметом дослідження по даній справі, ніяких доказів, не надав.

Таким чином, відповідно до змісту названих норм закону, суд оцінює як доказ пояснення позивача та його представників, а також надані позивачем письмові докази оригінали квитанцій щодо сплати судового збору та проведення судової почеркознавчої експертизи (а.с.1, 22, 100); копії супровідного листа виконавчого комітету Бердянської міської ради від 10.02.2012р. № 05-0820/40 та архівного витягу рішення цього ж виконкому від 20.12.2001 р. № 782 (а.с.7, 8); копії технічного паспорту БПТІ від 18.10.2001р. та висновку про технічну можливість оформлення документів від 30.11.2001р. (а.с.9-13); копія колективної заяви на імя головного архітектора міста Бердянська (а.с.14); копія довідки БПТІ № 3892 за листопад 2001 року (а.с.15); копія листа БПТІ від 05.09.2011р. № 1174 (а.с.16); копія рішення (вступна та резолютивна частина) Бердянського міськрайонного суду від 18.01.2012р. (а.с.17); висновок експерта № 434 від 15.12.2012р. (а.с.103-106), якими в повному обсязі найшли своє підтвердження вищезазначені в позові обставини та події.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але відповідач в судове засідання не зявився, не надав доказів правомірності прийнятого рішення та не спростував доводи позивача.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 55 Конституції України, ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції від 11.07.2001 року, ст.ст. 11, 15-16, 21 ЦК України, ст.ст. 2, 6-11, 69-71, 94, 99, 158-164, 167, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1.14 рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 20.12.2001р. № 782 «Про оформлення господарських та побутових споруд, узгодження будівництва та реконструкції».

Стягнути з виконавчого комітету Бердянської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати понесені нею при сплаті судового збору в сумі 140,12 грн. та за проведення судової почеркознавчої експертизи в сумі 2250,24 грн., а всього в сумі 2390,36 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання рішення суду в повному обсязі.

Суддя: О.Г. Пахоменко