Постанова № 29060293, 29.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. Справа № 5008/1357/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіДемидової А.М.,суддівШевчук С.Р., Воліка І.М. розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Закарпатської області на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 р. у справі№ 5008/1357/2011 господарського суду Закарпатської області за позовомПрокурора Міжгірського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Соймівської сільської ради Німецьке товариство з обмеженою відповідальністю "Сойми-ЛТД" провизнання незаконними та скасування рішень, визнання незаконним та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою

в судовому засіданні взяли участь представники:

- прокурор: Сайтарли І.М., посв. № 014716 від 21.01.2013 р.

- позивача: не з'явились

- відповідача: Галай В.М., сільський голова

Керита М.В., дов. № 02-22/104 від 24.05.2012 р.

- третьої особи: Керита В.В., дов. б/н від 11.10.2010 р.

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2011 р. Прокурор Міжгірського району Закарпатської області звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Закарпатській області до Соймівської сільської ради про визнання незаконними та скасування рішення Соймівської сільської ради 8-ї сесії 3-го скликання від 27.07.1999 р. "Про вилучення частини земельної ділянки площею 1,5 га від ДП "Санаторій Верховина" до земель запасу Соймівської сільської ради" та рішення Соймівської сільської ради 10-ї сесії 3-го скликання від 13.12.1999 р. "Про надання частини вилученої земельної ділянки площею 1,24 га у постійне користування Українсько-німецькому ТОВ "Сойми-ЛТД", визнання незаконним та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 1,24 га для розміщення цеху по розливу мінеральної води серії I-ЗК № 001663 від 03.02.2000р., виданого ТОВ "Сойми-ЛТД".

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 05.12.2011 р. (суддя Йосипчук О.С.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 р. (у складі головуючого судді Мирутенко О.Л., суддів Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.), у справі № 5008/1357/2011 відмовлено у задоволенні позовних вимог Прокурора Міжгірського району.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2012 р. у справі № 5008/1357/2011 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 р. та рішення господарського суду Закарпатської області від 05.12.2011 р. у справі № 5008/1357/2011, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій стало неповне встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема щодо знаходження спірної земельної ділянки в межах територіальної громади с. Сойми та Соймівської сільської ради, а також наявності повноважень головного лікаря санаторія "Верховина" на відмову від користування спірною земельною ділянкою.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.05.2012 р. було прийнято до провадження справу № 5008/1357/2011, а ухвалою від 14.05.2012 р. замінено позивача у даній справі - Головне управління Держкомзему у Закарпатській області на його правонаступника - Державну інспекцію сільського господарства в Закарпатській області.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 07.11.2012 р. (суддя Карпинець В.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 р. (у складі головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Костів Т.С.), у справі № 5008/1357/2011 відмовлено в задоволенні позову Прокурора Міжгірського району.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями Заступник прокурора Закарпатської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 28.05.2012 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 р. у справі №5008/1357/2011, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги прокурор посилається на невиконання судами в порушення ст. 111-12 ГПК України вказівок постанови Вищого господарського суду України від 04.04.2012 р., прийнятої у даній справі. Враховуючи, що державний акт на право постійного користування землею виданий санаторію "Верховина" для організації санітарного лікування, прокурор вважає, що вилучена земельна ділянка відноситься до земель оздоровчого призначення. За твердженням прокурора, суди дійшли помилкового висновку щодо тотожності поняття територія населеного пункту та поняття територія селищної ради, в зв'язку з чим вилучення спірної земельної ділянки, яка знаходиться за межами с. Сойми, повинно було здійснюватись в порядку, встановленому ст. 32 Земельного кодексу України 1990 року. Також прокурор посилається на те, що судами не з'ясовано обставини щодо повноважень головного лікаря санаторію "Верховина", зокрема згідно з п. 3.2 статуту колективного підприємства "Санаторій "Верховина" в редакції від 10.07.1999 р. санаторій "Верховина" володіє і користується своїм майном без права розпорядження ним; власником майна санаторію є АТ "Укрпрофоздоровниця".

Соймівська сільська рада надала відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, посилається на ст. 2, ч. 3 ст. 4, ст.ст. 9, 31 Земельного кодексу України 1990 року. За твердженням відповідача, згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі якої ТОВ "Сойми" видано державний акт на право постійного користування землею серії І-ЗК № 001663 від 03.02.2000 р., вказана земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту с. Сойми. Відповідач зазначає, що скаржник помилково ототожнює категорію землі з видом її використання. Таким чином, відповідач вважає, що в зв'язку з недоведеністю віднесення спірної земельної ділянки до земель оздоровчого призначення, відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин ст. 32 Земельного кодексу України. Також відповідач зазначає, що згідно із статутом КП "Санаторій "Верховина" земельні ділянки, які знаходились у постійному користуванні санаторію, не є майном санаторію, а тому згода головного лікаря як керівника санаторію на вилучення земельної ділянки є належною відмовою від права постійного користування земельною ділянкою. Крім того, відповідач вважає, що прокурор звернувся з даною позовною заявою з порушенням строку позовної давності. Таким чином відповідач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги прокурора та залишити без змін оскаржувані судові рішення.

Позивач та третя особа не скористались правом, наданим ст.1112 ГПК України, не надали відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що рішенням Соймівської сільської ради 8-ї сесії 3-го скликання від 27.07.1999 р. "Про вилучення земельної ділянки", з урахуванням письмової згоди адміністрації санаторію "Верховина" в особі головного лікаря у вигляді листа від 15.07.1999 р. № 66, було вилучено 1,5га земель з постійного користування санаторію "Верховина" в резерв сільської ради під будівництво заводу по розливу мінеральної води.

ТОВ "Сойми" звернулося до Соймівської сільської ради з письмовим клопотанням про надання дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки розміром 1,5га для будівництва цеху мінеральної води на території Соймівської сільської ради біля Санаторію "Верховина".

За результатами розгляду вказаного клопотання ТОВ "Сойми", виконкомом Соймівської сільської ради було надано ТОВ "Сойми" висновок про відведення землі під будівництво заводу, яким виконком Соймівської сільської ради просить Міжгірську районну державну адміністрацію погодити будівництво такого об'єкту на території села і дати позитивний висновок з даного питання.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що Соймівською сільською радою за клопотанням ТОВ "Сойми" було надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування цеху по розливу мінеральної води площею 1,24 га, яка розташована в с. Сойми, за рахунок земель резерву Соймівської сільської ради".

Рішенням Соймівської сільської ради 8-ї сесії 3-го скликання від 27.07.1999 р. "Про надання дозволу на складання проекту відводу", розглянувши клопотання ТОВ "Сойми" про відведення земельної ділянки в постійне користування для будівництва заводу по розливу мінеральної води, за рахунок вилученої земельної ділянки Санаторію "Верховина" за згодою адміністрації, в кількості 1,5 га, було надано дозвіл ТОВ "Сойми" на складання проекту відводу земельної ділянки за рахунок вилученої для будівництва заводу по розливу мінеральної води.

Також Міжгірською районною державною адміністрацією (лист від 22.10.1999 р. № 06-21/1865) було погоджено розміщення заводу по розливу мінеральної води в с. Сойми Міжгірського району, а Закарпатською обласною радою (лист від 27.10.1999 р. № 03-18/385) дозволено проводити пошукеові роботи і складання ппроектно-кошторисної документації Українсько-німецькому ТОВ "Сойми" під будівництво цеху по розливу мінеральної води на землях санаторію "Верховина" на території Соймівської сільської ради.

Рішенням Соймівської сільської ради 10-ї сесії 3-го скликання від 13.12.1999 р. "Про надання земельної ділянки ТОВ "Сойми" було затверджено проект відведення земельної ділянки Українсько-німецькому товариству з обмеженою відповідальністю "Сойми" під розміщення цеху по розливу мінеральної води та надано ТОВ "Сойми" в постійне користування земельну ділянку площею 1,24 га за рахунок земель резерву Соймівської сільської ради.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, вказаний проект було погоджено висновками Міжгірського районного відділу містобудування та архітектури від 24.12.1999 р., відділу земельних ресурсів Міжгірського району № 295 від 09.12.1999 р., Міжгірської районної держсанепідемстанції № 10.05 від 18.06.1999 р., Державної екологічної інспекції у Міжгірському районі № 38 від 18.06.1999 р., Самостійної державної пожежної частини № 14 смт. Міжгір'я №204 від 22.07.1999 р.

Відповідно до висновку Міжгірської районної держсанепідемстанції №10.05 від 18.06.1999 р. земельна ділянка, яка знаходилася в користуванні санаторію "Верховина", використовувалась як непродуктивні пасовища та розміщена по відношенню до оточуючих територій - з півночі - територія санаторію "Верховина", з півдня - городи громадян, із сходу - автодорога Долина - Хуст, із заходу р. Ріка.

Згідно з листом Міжгірського районного відділу земельних ресурсів Закарпатського обласного Управління земельних ресурсів № 295 від 09.12.1999р. земельна ділянка площею 1,24 га надається в постійне користування ТОВ "Сойми" із земель резерву Соймівської сільської ради без обмежень, обтяжень чи сервітутів.

Також, у листі відділу земельних ресурсів Міжгірського району Закарпатського обласного Управління земельних ресурсів № 128 від 16.06.1999р. зазначено, що вказана земельна ділянка є землею несільськогосподарського призначення та вилучена за згодою адміністрації санаторію "Верховина".

Згідно з актом вибору земельної ділянки до відводу для внутрішньогосподарського будівництва заводу по розливу мінеральної води ТОВ "Сойми" в с. Сойми за рахунок земель санаторію "Верховина" обрана земельна ділянка розташовується по лівий бік автошляху Хуст - Долина, нижче Санаторію "Верховина" та характеризується дана земельна ділянка, розміри якої згідно будівельних норм складають 1,5 га, зокрема, як не угіддя.

З огляду на вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що земельна ділянка загальною площею 1,5 га, з якої Українсько-німецькому ТОВ "Сойми" було надано в постійне користування земельну ділянку площею 1,24 га під розміщення заводу по розливу мінеральної води із земель резерву Соймівської сільської ради відповідно до рішення Соймівської сільської ради від 13.12.1999 р., не відносилась до земель оздоровчого призначення, а відносилась до земель непродуктивних пасовищ та надана за рахунок незабудованої території санаторію "Верховина", що виключає застосування положень ст. 32 Земельного кодексу України 1990 року.

Також, суди на підставі положень статуту ДП "Санаторій "Верховина" дійшли висновку про наявність у головного лікаря санаторію повноважень на відмову від земельної ділянки, яка знаходилась в постійному користуванні санаторію "Верховина".

Разом з тим, обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, не можуть вважатися такими, що встановлені з дотриманням норм Господарського процесуального кодексу України.

У ст. 2 Земельного кодексу України 1990 року в редакції, чинній на момент прийняття рішень Соймівської сільської ради від 27.07.1999 р. та від 13.12.1999 р., визначено склад земель України, віднесення їх до категорій і переведення з однієї категорії до іншої.

Так, відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі запасу.

Віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення.

Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель.

Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.

Таким чином, суди при розгляді справи не встановили категорію, до якої відносилась спірна земельна ділянка згідно з Земельним кодексом України 1990 року на момент прийняття рішення Соймівської сільської ради від 27.07.1999 р. про вилучення земельної ділянки з постійного користування санаторію "Верховина", встановлення якої необхідно для визначення правового режиму спірної земельної ділянки.

Крім того, суди при вирішенні питання щодо наявності повноважень головного лікаря КП "Санаторій "Верховина" на здійснення добровільної відмови від права постійного користування виходили з положень статуту Дочірнього підприємства "Санаторій "Верховина" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" в редакції 2006 року, в той час як згода на вилучення спірної земельної ділянки була надана головним лікарем санаторію 15.07.1999 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові рішення з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, зокрема встановити категорію спірної земельної ділянки та її правовий режим згідно з Земельним кодексом України 1990 року на момент прийняття рішення Соймівської сільської ради від 27.07.1999 р, визначити наявність повноважень головного лікаря санаторію "Верховина" на відмову від права постійного користування спірною земельною ділянкою, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Закарпатської області задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2012р. та рішення господарського суду Закарпатської області від 28.05.2012 р. у справі № 5008/1357/2011 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області в іншому складі суду.

Головуючий суддя А.М. Демидова

С у д д я С.Р. Шевчук

С у д д я І.М. Волік