Ухвала суду № 29060273, 22.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

22 січня 2013 р. № 5015/5775/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Першикова Є.В., Бакуліної С.В., Данилової Т.Б., Добролюбової Т.В., Могил С.К.

розглянувши заявуПриватного підприємства "МІКо" про перегляд Верховним Судом Українипостанови у справі Вищого господарського суду України від 09.10.2012 №5015/5775/11за позовом Приватного підприємства "МІКо" до треті особи за участю Городоцької районної державної адміністрації Львівської області Управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області Прокуратури Львівської області про визнання недійсними розпоряджень голови Городоцької районної державної адміністрації Львівської області від 14.04.2011 №№240, 241, 242 від 18.04.2011 №№248, 249, 251 від 19.04.2011 №№255, 259, 260, 261

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 20.02.2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 рішення господарського суду Львівської області від 20.02.2012 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2012 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 у справі №5015/5775/11 та рішення господарського суду Львівської області від 20.02.2012 залишено без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Приватним підприємством "МІКо" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.10.2012, в якій заявник просить скасувати дану постанову та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 01.10.2012 у справі №5013/1216/11, від 09.02.2011 у справі №6/180/10, від 10.03.2005 у справі №3/142, від 28.01.2010 у справі №36/217, від 07.09.2010 у справі №6/181/11, від 04.11.2010 у справі №7/109пн та від 24.12.2009 у справі №16/53-ПД-09 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме, положень статті 116, частини шостої статті 118, статей 124, 141, 142, 152 Земельного кодексу України та статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 11116 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови від 09.10.2012 у справі №5015/5775/11, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання недійсними розпоряджень голови районної державної адміністрації про надання дозволу третім особам на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель, що знаходились в оренді у позивача, оскільки попередніми судовими інстанціями встановлено, що з урахуванням наданих відповідачу на підставі закону повноважень, та зважаючи на те, що на момент прийняття оскаржуваних розпоряджень спірна земельна ділянка вже не перебувала в користуванні позивача на умовах оренди (договір оренди спірної земельної ділянки припинив свою дію внаслідок закінчення строку, оскільки зміни до вказаного договору у передбачений законом спосіб та порядок внесені не були, позивачем не подано доказів використання ним спірної земельної ділянки за цільовим призначенням після закінчення строку дії договору оренди), відповідач мав право розпоряджатися цією земельною ділянкою та приймати оскаржувані розпорядження. При цьому, такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на те, що жодні права позивача порушені не були.

Приймаючи постанову від 10.03.2005 у справі №3/142, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання недійсним пункту рішення міської ради та спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки відповідач в порушення вимог, встановлених діючим законодавством, не вживши заходи до вилучення земельної ділянки у позивача (яка в нього на той час знаходилась в користуванні на умовах оренди), оспорюваним рішенням дозволив третій особі збір матеріалів попереднього погодження та погодив місце для розміщення житлового комплексу з об'єктами інфраструктури, чим порушив права позивача щодо користування спірною земельною ділянкою.

Таким чином, постанова, про перегляд якої подано заяву, і постанова Вищого господарського суду України, на яку здійснюється посилання заявником, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу названих постанов суду касаційної інстанції, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

Разом з тим, постанови Вищого господарського суду України від 01.10.2012 у справі №5013/1216/11, від 09.02.2011 у справі №6/180/10, від 28.01.2010 у справі №36/217, від 04.11.2010 у справі №7/109пн, на які посилається заявник, не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, з огляду на різні предмети та підстави позовів у цих справах у порівнянні зі справою, про перегляд постанови у якій просить заявник.

З постанови Вищого господарського суду України від 09.10.2012 у справі №5015/5775/11, про перегляд якої просить заявник, вбачається, що предметом позову у цій справі є визнання недійсними розпоряджень голови районної державної адміністрації про надання дозволу третім особам на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель, що знаходились в оренді у позивача. Водночас, у справі №5013/1216/11, предметом позову є спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки; у справі №6/180/10 - спонукання виконати дії щодо прийняття рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою; у справі №36/217 - поновлення договору оренди земельної ділянки та у справі №7/109пн - визнання права та поновлення договору оренди земельної ділянки.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2009 у справі №16/53-ПД-09, на яку посилається заявник, касаційну скаргу задоволено частково, судові рішення судів попередніх інстанцій скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на відповідну постанову не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

Крім того, постанова Вищого господарського суду України від від 07.09.2010 у справі №6/181/11 не може бути доказом неоднакового застосування Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки дана постанова суду касаційної інстанції скасована постановою Верховного Суду України від 12.09.2011 у даній справі та направлена до суду касаційної інстанції на новий розгляд.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114- 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватному підприємству "МІКо" у допуску справи №5015/5775/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяЄ. Першиков Судді: С.Бакуліна Т.Данилова Т.Добролюбова С.Могил

KAСАЦІЯ до ВСУ (08.04 - розгляд)