Ухвала суду № 29059135, 16.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9287/12/0170/4

16.01.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Дудкіної Т.М.

при секретарі судового засідання Карпової І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової служби України- Шенягіна Тетяна Юріївна, довіреність № 10-1417/795 від 21.02.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-9287/12/0170/4 за апеляційною скаргою Державної податкової служби України та Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 20.09.12

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" (Київська, 4,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8,Київ 1,04655)

Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.12 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової служби України по неприйняттю як додаткового звіту декларації з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" (ідентифікаційний код 22278204) за червень 2012 року, поданої 10.07.2012 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу " Абсолют" (ідентифікаційний код 22278204) основні показники декларацій з податку на додану вартість за червень 2012 року, поданої 10.07.2012 року.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.12 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції було безпідставно задоволено позовні вимоги, оскільки 10.07.2012 року позивачем засобами електронного зв'язку подано до ДПІ у м. Сімферополі податкову декларацію із ПДВ, із розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5), за червень 2012 року. Квитанцією №1 від 10.07.2012 року ДПС України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за червень 2012 року в зв'язку з тим, що позивач не значиться в Реєстрі платників ПДВ. На думку апелянта, дії відповідача є обґрунтованими та засновані на нормах діючого законодавства.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач - Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.12 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції було не вірно застосовано норми діючого законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт, в своїй апеляційній скарзі наголошував, що дії Державної податкової служби України по неприйняттю як додаткового звіту декларації з податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют" за червень 2012 року, поданої 10.07.2012 року відповідають нормам діючого законодавства та прийняті в межах повноважень.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України.

Позивач та представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез'явившихся позивача та представника відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Позивач є юридичною особою (ідентифікаційний код 22278204), зареєстрованою 18.01.1994 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим за адресою місцезнаходження: 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, буд. 4, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 432179 (а.с.27), що також підтверджується довідкою серії АА №463804 з ЄДРПОУ ГУ статистики в АРК ДК статистики України від 26.08.2011 року (а.с.23-24).

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 27.09.2006 року №4007/29-0, позивач перебуває на обліку у ДПІ у м. Сімферополь з 27.09.2006 року.

Відповідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №00876756 (а.с.26) АОЗТ "Абсолют" з 28.03.2003 року зареєстровано платником ПДВ.

12.01.2012 року між ДПІ в м. Сімферополі та АТЗТ "Абсолют" укладений договір №120120121 (а.с.21-22) про визнання електронних документів, згідно з яким орган податкової служби визнає податкові документи (податкову звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), що подані платником податків в електронному вигляді із застосування електронного цифрового підпису.

Прийняття та укладання договору підтверджується квитанцією №2 (а.с.20).

10.07.2012 року позивачем засобами електронного зв'язку подано до ДПІ у м. Сімферополі податкову декларацію із ПДВ, із розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5), за червень 2012 року.

Квитанцією №1 від 10.07.2012 року ДПС України до відома позивача доведено про неприйняття декларації за червень 2012 року в зв'язку з тим, що позивач не значиться в Реєстрі платників ПДВ.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із п.46.1. ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платниками податків відповідно до п.15.1. ст.15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п.16.1.2., 16.1.3 п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.48.1 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Згідно з п.48.3. ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п.48.5.1. п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що надана позивачем декларація із ПДВ за січень 2012 року не містить в собі будь-яких порушень наведених вище норм законодавства.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 року №1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі -Порядок).

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Відповідно до п. 49.1. ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п.49.9. ст.49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що договір №120120121 від 12.01.2012 року про визнання електронних документів позивачем було підписано із ДПІ в м. Сімферополі.

Квитанція про одержання звіту в електронній формі (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (Наказ Державної податкової адміністрації України від 06.04.2009 року №168 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").

Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011.

Згідно із п. 7.4 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року №233, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 року за №320/15011 "Про подання електронної податкової звітності" (далі - Наказ №233), перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно з п.7.5 ст.7 Наказу №233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідно до п.4.5 Наказу ДПА Украйни від 31.12.2008р. №827 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України - якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

У таких випадках працівники структурного підрозділу ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Податкового кодексу України.

В відповідно до п. 183.12 Податкового кодексу України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби, яким є Державна податкова служба.

Згідно з п.2.4. розділу II Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 року №1394, з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює автоматизоване ведення бази Реєстру;

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що до обов'язків ДПС України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ м. Сімферополя безпосередньо прийом декларацій. Відповідно, до повноважень ДПС України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги Державної податкової служби України з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки квитанцію №1 з позначкою про неприйняття податкової декларації з ПДВ позивача за червень 2012 року було направлено саме ДПС України, проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України №233 не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень ДПС України.

Що стосується доводів апеляційної скарги Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, судова колегія зазначає наступне.

Підставами для неприйняття податкової звітності є: недотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпаним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Як вбачається з матеріалів справи, неприйняття відповідачами наданої позивачем декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року викликано тим, що позивач не перебуває на обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим як платник податку на додану вартість.

Згідно з актом №182/15-2 від 30.09.2009 року анульовано реєстрацію АТЗТ "Абсолют" як платника податку на додану вартість.

Не погодившись з рішенням ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим про його скасування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.10.2009 року по справі №2а-11986/09/11/0170 вжито заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії акту №182/15-2 від 30.09.2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗТ "Абсолют".

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.02.2010 року по справі №2а-11986/09/11/0170 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу "Абсолют", оформлене актом №182/15-2 від 30.09.2009 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 року постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.02.2010 року по справі №2а-11986/09/11/0170 залишена без змін, у зв'язку з чим вона набрала чинності.

Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 №978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за №1400/18695, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, ч.1 ст.255 КАС України, ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника ПДВ АТЗТ "Абсолют", набрало законної сили 24.02.2011 року.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, як про те вказано в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 року №1172/11/13-10.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки правові підстави вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання податкової декларації із ПДВ за червень 2012 року у відповідачів були відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової служби України та Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.09.12 у справі № 2а-9287/12/0170/4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 січня 2013 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко