Ухвала суду № 29058996, 22.01.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 р.Справа № 1570/451/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2012р. по справі за позовом КФ «Вестт» до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2012р. КФ «Вестт» (далі фірма) звернулась в суд із позовом до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС (далі ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000092301 від 11 січня 2012р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що за результатами проведеної в період з 14.12.2011р. по 20.12.2011р. позапланової невиїзної перевірки фірми по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за серпень 2011р. складено акт №7670/23-6/20975376, яким встановлені порушення вимог чинного податкового законодавства України в результаті чого позивачу занижено ПДВ в результаті завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», за серпень 2011р. на суму 623434грн. На підставі зазначеного акту, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000092301 від 11.01.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 623434грн. за основним платежем, 311717грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки господарські операції між контрагентами, були реальними, правові наслідки наставали, що відображено в бухгалтерському обліку всіх учасників договірних стосунків, а тому посилаючись на зазначені обставини фірма просить позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2012р. адміністративний позов задоволено, визнано незаконним та скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС №0000092301 від 11 січня 2012р.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами позапланової невиїзної перевірки КФ «ВЕСТТ» по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» ДПІ в Суворовському районі м.Одеси 11.02.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000092301 (а.с.18), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 623434,00грн. за основним платежем, у розмірі 311717,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Підставою для прийняття такого рішення стали висновки акту перевірки, де зазначено, що постачальник не знаходиться за місцезнаходженням, не надає документи на підтвердження виникнення податкового зобов'язання по операціям з продажу товарів, та у нього відсутня матеріальна база для здійснення господарських операцій. Між тим, спростовуючи висновки податкових органів, підприємство надало необхідні бухгалтерські документи, які підтверджують реальність господарських операцій, факт отримання та поставки товару від контрагента. На підставі наданих документів, суд дійшов до висновку про правомірність формування податкового кредиту позивачем, а тому вважав, що прийняте податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.19) Колективна фірма «ВЕСТТ» (ідентифікаційний код 20975376) зареєстрована Виконавчим комітетом Одеської міської ради за місцезнаходженням: 65051, Одеська область, м. Одеса, 4-й Локомотивний пров., буд.38 А. Фірма є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом №100300076 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.38) та відповідно до Ліцензії серії АБ №558209 здійснює господарську діяльність із створенням об'єктів архітектури за переліком робіт згідно з додатком (а.с.29-41).

В період з 14.12.2011р. по 20.12.2011р. ДПІ у Суворовському районі м.Одеси проведено позапланову невиїзну перевірку КФ «ВЕСТТ» по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», код ЄДРПОУ 35554567, за серпень 2011р. За результатами перевірки 27.12.2011р. складено акт №7670/23-6/20975376 (а.с.13-17), в висновках якого встановлені порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого фірмі занижено податок на додану вартість в результаті завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», за серпень 2011р. на суму 623 434,00грн. Порушення позивача полягали у тому, що контрагент, який поставляв товар, не знаходиться за місцезнаходженням, не надає документи на підтвердження виникнення податкового зобов'язання по операціям з продажу товарів, та у нього відсутня матеріальна база для здійснення господарських операцій.

Виходячи з висновків викладених в акті перевірки, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення №0000092301 від 11.01.2012р. (а.с.18), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 623434грн. за основним платежем, у розмірі 311717грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що між КФ «ВЕСТТ» та TOB «Лугпромстройсантехмонтаж» укладені договори субпідряду від 08.06.2011р. за №17611С (а.с.42-44), від 01.07.2011р. за №20711С (а.с.94-96), від 05.08.2011р. за №28811С (а.с.111). За умовами розділу 1 кожного з вказаних Договорів фірма, як генпідрядник, доручає, а TOB «Лугпромстройсантехмонтаж», як субпідрядник, зобов'язується на власний ризик виконати у відповідності до умов кожного Договору роботу, яку генпідрядник зобов'язується прийняти та оплатити. Вартість робіт зазначена в договорах та узгоджується з вартістю зазначеною в додатку до договорів Договірна (а.с.257-277).

З наданих податкових накладних від 15.08.2011р. за №637 (а.с.45) та від 16.08.2011р. за №637 (а.с.46) вбачається, що договір субпідряду від 08.06.2011р. за №17611С виконаний в повному обсязі.

Вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) за серпень 2011р. узгоджена умовами договору, що підтверджується довідками (а.с.50-51, 58-59, 67-68, 75-76, 85-86) та підтверджена актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011р.

Виконання умов іншого договору також підтверджено наданими до справи документами: податковими накладними від 25.08.2011р. №652 (а.с.114), від 26.08.2011р. №653 (а.с.115), №654 (а.с.116); довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3) за серпень 2011р. (а.с. 117-118, 128-129, 147-148), актом приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за серпень 2011р. (а.с.119-122, 130-133, 138-141, 149-151, 157-161), підсумковою відомістю ресурсів за серпень 2011р. (а.с.123-127, 134-137, 142-146, 152-156, 162-167).

Позивач здійснив часткову оплату виконаних робіт за наведеними договорами на суму 100 000грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку (а.с.169,199-202).

Факт реальності здійснення господарських операцій між фірми з TOB «Лугпромстройсантехмонтаж» за договорами субпідряду №17611С від 08.06.2011р., №20711С від 01.07.2011р., №28811С від 05.08.2011р. підтверджується актами звірки взаємних розрахунків станом на 31.08.2011р. (а.с.234-236) та реєстром отриманих податкових накладних (а.с.204-219).

Таким чином, надані первинні документи, а саме: податкові накладні, акти приймання виконаних робіт (послуг), рахунки про оплату послуг, підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та TOB «Лугпромстройсантехмонтаж», а тому ДПІ зроблено помилковий висновок про відсутність підстав для формування податкового кредиту по наданим послугам.

Відповідно п.п. п) п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з наведених норм податкового законодавства, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов висновку про те, що КФ «ВЕСТТ» надало усі необхідні первинні бухгалтерські документи на підтвердження господарських операцій з контрагентом, довів їх реальність та правомірність формування податкового кредиту.

Що стосується висновку ДПІ про відсутність TOB «Лугпромстройсантехмонтаж» за місцезнаходженням, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що жодних доказів на підтвердження такого висновку відповідачем не надано.

Щодо посилань в акті перевірки на нікчемність угод з викладених в акті підстав, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що нікчемність угод може бути визнано тільки в судовому порядку, при умові, що сторони оспорюють вказані угоди.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про те, що позивач надав усі необхідні первинні документі на підтвердження господарських операцій та правомірності формування податкового кредиту.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що постанова суду відповідає вимогам ст.ст.159,163КАС України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.186,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2012р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко