Ухвала суду № 29054064, 29.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" січня 2013 р. м. Київ К/9991/39973/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой»до Головного управління юстиції у Чернігівській області, треті особи - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк «Аваль», Чернігівська міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області про визнання дій протиправними, скасування постанов та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Головного управління юстиції у Чернігівській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

В серпні 2011 року Приватне автотранспортне підприємство «Інтрансавтострой»звернулось до суду з позовом до Головного управління юстиції у Чернігівській області, в якому просило: визнати протиправними дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенка А.В. по винесенню постанови від 15 липня 2011 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенка А.В. від 15 липня 2011 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, визнати протиправними дії головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенка А.В. по не винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-а-211/10/2570 на суму 467,66 грн., зобов'язати головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенка А.В. винести постанову про закінчення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-а-211/10/2570 виданого 17 січня 2011 року Чернігівським окружним адміністративним судом про стягнення з Приватного автотранспортного підприємства «Інтрансавтострой»на користь держави 467,66 грн. податкового боргу по податку на додану вартість, скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенка А.В. від 1 липня 2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 37338,09 грн.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2011 року закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо скасування постанови головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенка А.В. від 15 липня 2011 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та в частині визнання протиправними дій головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенка А.В. по винесенню постанови від 15 липня 2011 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постановою про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 15 липня 2011 року призначено експерта оціночної діяльності по примусовому виконанню наказу №8/143/16 від 18 лютого 2011 року, виданого Господарським судом Чернігівської області, то справа в зазначеній вище частині позовних вимог має бути розглянута в порядку господарського судочинства.

Скасовуючи судове рішення суду першої інстанції та направляючи справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з системного аналізу вказаних норм права, публічно-правовим спором є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач є боржником по зведеному виконавчому провадженню № 130А/3, яке знаходиться на виконанні у головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенка А.В. та до складу якого входять виконавчі документи видані: 1) Чернігівським окружним адміністративним судом - виконавчий лист № 2-а-211/10/2570 від 17 січня 2011 року про стягнення на користь держави 37576,02 грн. (постанова ВП №24890278 приєднано до зведеного виконавчого провадження 11 березня 2011 року згідно постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 11 березня 2011 року); 2) Чернігівським окружним адміністративним судом - виконавчий лист № 2-а-211/10/2570 від 17 січня 2011 року про стягнення на користь держави 467,66 грн. (постанова ВП №24890309, приєднано до зведеного виконавчого провадження 11 березня 2011 року згідно постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 11 березня 2011 року); 3) Чернігівським районним судом Чернігівської області - виконавчий лист № 2-21/2006 від 27 жовтня 2006 року про стягнення на користь ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль»2272675,76 грн., залишок боргу - 1772635,96 грн. (постанова ВП №3532178); 4) Господарським судом Чернігівської області - наказ №8/143/16 від 18 лютого 2011 року про стягнення на користь ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль»373380,85 грн. (постанова ВП №24732878, приєднано до зведеного виконавчого провадження 04 березня 2011 року згідно постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 04 березня 2011 року); 5) постанова головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенка А.В. від 01 липня 2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору на користь держави у розмірі 37338,09 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження»у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Таким чином, призначаючи 15 липня 2011 року експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, головний державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області Ващенко А.В. провів виконавчі дії по виконавчому документу зведеного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що всі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів, навіть у разі, коли у зведеному виконавчому провадженні відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо розгляду в порядку адміністративного судочинства даної справи, зокрема, в частині позовних вимог про скасування постанови від 15 липня 2011 року про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та визнання протиправними дій головного державного виконавця по винесенню зазначеної постанови.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції -без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Головного управління юстиції у Чернігівській області залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: З оригіналом згідно помічник судді Н.В. Мостова Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк В.В. Тракало