Ухвала суду № 29054043, 28.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2013 р. м. Київ К/9991/34176/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

за участю секретаря Зозулі Ю.В.

представника відповідача-1 Шевченка Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.05.2012

у справі № 2а/0570/1755/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СоюзпромінвестДонбас»

до 1. Державної податкової інспекції у Куйбишевському м. Донецька Донецької області Державної податкової служби,

2. Головного управління державної казначейської служби України у Донецькій області,

3.Управління Державної казначейської служби України у Куйбишевському районі м. Донецька

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за травень 2010, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.05.2012, позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 5345778,00 грн.

ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 11, 69, 79, 86, 138, 156, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач та відповідачі - 2 та 3, належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача-1, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

10.11.2010 позивач подав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, у якій визначив суму бюджетного відшкодування 5345778,00 грн., разом із розрахунком коригування сум ПДВ за податковою декларацією (Додаток 1), довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманного у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2), розрахунком суми бюджетного відшкодування (Додаток 3), заявою про повернення бюджетного відшкодування (Додаток 4), та розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5).

Актом від 28.03.2011 № 491/23-313/31226834 позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень -серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за грудень 2009 року, лютий-липень 2010 року, зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011р. № 0000102344 про зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість у загальній сумі 25560069,00 грн., у тому числі за грудень 2009 року на суму 2363960,00 грн., за лютий 2010 року на суму 2670267,00 грн., за березень 2010 року на суму 2766156,00 грн., за квітень 2010 року на суму 2913961,00 грн., за травень 2010 року на суму 4091206,00 грн., за липень 2010 року на суму 3643405,00 грн., за червень 2010 року на суму 5486493,00 грн., за серпень 2010 року на суму 1624621,00 грн.

податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 № 0000092344, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 19925540,00 грн., у тому числі за травень 2010 року у сумі 5345778,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.07.2011 у справі № 2а/0570/7459/2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.08.2011, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 11.04.2011 №0000102344 скасовано.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.10.2011 у справі № 2а/0570/6512/2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 11.04.2011 № 0000092344 скасовано.

Даними судовими рішенням встановлено наявність підстав для відшкодування позивачеві податку на додану вартість за травень 2010 року у сумі 5345778,00 грн.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені вищевказаними судовими рішеннями, які набрали законної сили, не потребували доказуванню при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи, що яких встановлені ці обставини.

Відповідно до абзацу другого п.п. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції Закону України від 07.07.2005 № 2771-IV) після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, суди, виходячи з того, судові рішення про скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення позивачеві від'ємного значення з податку на додану вартість та про зменшення бюджетного відшкодування набрали законної сили, а податок на додану вартість на час розгляду справи не відшкодовано через невиконання податковим органом вимог закону, дійшли обґрунтованих висновків про необхідність задоволення позовних вимог.

Щодо посилань податкової інспекції у касаційній скарзі на те, що її дії з приводу невідшкодування позивачеві податку на додану вартість відповідають положенням Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки у справах № 2а/0570/7459/2011 та № 2а/0570/6512/2011 відкрито касаційне провадження, суд касаційної інстанції зазначає таке.

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанови судів першої інстанції є такими, що набрали законної сили після набрання законної сили ухвалами суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою на судове рішення, яке набрало законної сили, не є підставою, що скасовує факт набрання законної сили таким судовим рішенням чи свідчить про неправильність встановлених у ньому обставин.

Зважаючи на відсутність підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, надану судами правову оцінку встановленим обставинам, враховуючи межі перегляду справи судом касаційної інстанції, визначені у ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському м.Донецька Донецької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.03.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.05.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло