Ухвала суду № 29053847, 31.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 року м. Київ К-35498/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі -СДПІ)

на постанову господарського суду Запорізької області від 30.03.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010

у справі № 11/142/07-АП

за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі його Запорізької філії (далі -Товариство)

до СДПІ

про визнання нечинним рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Запорізької області від 30.03.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010, позов задоволено; визнано нечинним рішення СДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.12.2006 № 0000541321/0.

На вказані судові акти СДПІ подано касаційну скаргу, в якій скаржник зазначає про порушення судами приписів частини першої статті 1, частини другої статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та просить відмовити у позові, скасувавши оскаржувані рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що в ході проведення виїзної планової перевірки Запорізької філії Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2006, оформленої актом від 07.12.2006 № 50/08-07/01184385, СДПІ було виявлено факт проведення рекламної акції - розіграшу «Найактивніший користувач відкритого доступу»між користувачами цієї послуги, за наслідками якого переможці акції отримали призи та, зокрема, можливість користування комутованим доступом до мережі Інтернет на безоплатній та пільговій основі. Кваліфікувавши вказаний розіграш як гральний бізнес, СДПІ з огляду на відсутність у позивача патенту на надання послуг у сфері грального бізнесу застосувала до Товариства 800 грн. штрафу згідно з оспорюваним рішенням.

На час виникнення спірних правовідносин види діяльності, що підлягають патентуванню, та порядок придбання торгового патенту визначалися Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Так, частиною першою статті 5 цього Закону передбачено, що патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Відповідно до частини другої цієї ж статті Закону під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.

Наведені приписи Закону підтверджують правильність висновку судів про те, що ознакою грального бізнесу як виду підприємницької діяльності, є намір суб'єкта господарювання, що провадить цей бізнес, одержати прибуток безпосередньо від цієї діяльності. У даному ж випадку, як встановили суди, метою проведення спірного розіграшу позивачем було збільшення обсягів продажу телекомунікаційної послуги «Відкритий доступ»в рамках основного виду діяльності Товариства; позивачем не передбачалося отримати дохід власне від цього розіграшу, фактично позивач поніс лише витрати з ціллю рекламування своєї діяльності.

Таким чином, слід визнати об'єктивним висновок судів про те, що проведення Товариством розіграшу з видачею призів з метою розширення кола споживачів не є послугою у сфері грального бізнесу та не потребує наявності патенту. А відтак позивача було незаконно протягнуто до відповідальності у вигляді штрафу згідно з оспорюваним рішенням.

Порушення норм матеріального чи процесуального права, які є підставою для скасування оскаржуваних рішень, судом касаційної інстанції не встановлені.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі відхилити.

2. Постанову господарського суду Запорізької області від 30.03.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2010 у справі № 11/142/07-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Н.Є. Маринчак Є.А. Усенко