Ухвала суду № 29053751, 30.01.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року справа №2а/0570/14252/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

при секретарі Корадо А.А.

з участю представника позивача Оленковського Р.В.

представників відповідача Поліщука С.В., Власова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноліга- Схід» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/14252/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноліга-Схід» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2012р.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноліга-Схід» звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень рішень №0001592340, №0001572340, №0001582340 від 09.08.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Техноліга-Схід» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам із ТОВ «Гладіс Комгруп» за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. встановлено порушення: п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215 Цивільного кодексу України із змінами та доповненнями, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними;пп.4.1.1 п. 4.1 ст.4, п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», зі змінами та доповненнями внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств за 2009р. у сумі 53731 грн, в тому числі за півріччя 2009р. у сумі 53731 грн, за 9 місяців 2009р. у сумі 53731 грн, за 2009р. у сумі 53731грн; п.п.3.1.1 п. 3.1 ст3, п.п.7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями) внаслідок чого занижено податок на додану вартість за 2009р. у сумі 6487 грн в т.ч. за листопад 2009р. у сумі 2643 грн, за грудень 2009р. у сумі 3844 грн, завищено податок на додану вартість за 2009р. у сумі 4715 грн, в т.ч. за липень 2009р. у сумі 4715 грн. Завищено від'ємне значення за 2009р. у сумі 41213 грн, в тому числі за грудень 2009р. у сумі 41213 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 09.08.2012 року №0001592340, №0001572340,№0001582340, якими визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток, податку на додану вартість та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість..

Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача у акті перевірки, оскільки нікчемність та безтоварність операцій з ТОВ «Гладіс Комгруп» не підтверджується наданими до перевірки документами.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що дії податкового органу щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень були правомірними а позивач, у свою чергу, безпідставно сформував податкових кредит за правочинами з ТОВ «Гладіс Комгруп».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задовольнити позов у повному обсязі (т.с.3 а.с.79-82). Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач вказує, що під час розгляду справи суд першої інстанції порушив норми процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Стверджує, що правочин між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Гладіс Комгруп» був реальним, про що свідчать надані суду первинні бухгалтерські документи. Суд першої інстанції невірно оцінив покази свідка ОСОБА_5, оскільки він не спростував факту підписання документів ним особисто. Окрім того, позивач посилається на положення п.86.9 ст.86 Податкового Кодексу України та вважає, що податковий орган не мав права приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення до прийняття рішення по кримінальній справі, оскільки перевірка позивача призначена на підставі постанови слідчого податкової міліції.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували та просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноліга-Схід» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Донецької міської ради 06 квітня 2005 року (т.с.1 а.с.64), включене до ЄДРПОУ за №33489732 (т.с.1 а.с.65).

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 11.10.2012р. № 983/10/18-2-213-2 ТОВ «Техноліга-Схід» з 15.04.2005р. перебуває на податковому обліку в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, правонаступником якої є ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (т.с.1 а.с.67). Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноліга-Схід» зареєстроване в якості платника податку на додану вартість.

На підставі наказу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 410 від 03.07.2012р. та згідно з п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України головним державним податковим ревізором-інспектором сектору спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС Власовим А.В. та головним державним податковим ревізором-інспектором сектору спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС Хорхоєвим О.О. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Техноліга-Схід» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Гладіс Комгруп» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009р. За наслідками проведеної перевірки складено акт від 24.07.2012 №2287/22-2/33489732 (т.с.1 а.с.13-45).

Згідно висновку акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем:

- п.5 ст.203, п1, п2 ст.215 Цивільного кодексу України із змінами та доповненнями, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

- пп.4.1.1 п. 4.1 ст.4, п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.9 п. 5.3 ст.. 5, пп.11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», зі змінами та доповненнями внаслідок чого занижено податок на прибуток підприємств за 2009р. у сумі 53731 грн, в тому числі за півріччя 2009р. у сумі 53731 грн, за 9 місяців 2009р. у сумі 53731 грн, за 2009р. у сумі 53731 грн.

- п.п.3.1.1 п. 3.1 ст3, п.п.7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. (із змінами та доповненнями) внаслідок чого занижено податок на додану вартість за 2009р у сумі 6487,00, в т.ч. за листопад 2009р. у сумі 2643 грн, за грудень2009р. у сумі 3844 грн, завищено податок на додану вартість за 2009р. у сумі 4715 грн, в т.ч. за липень 2009р. у сумі 4715 грн. Завищено від'ємне значення за 2009р. у сумі 41213грн, в тому числі за грудень 2009р. у сумі 41213грн (т.с.1 а.с.44-45).

31.07.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноліга-Схід» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС подані заперечення на акт перевірки від 24.07.2012 №2287/22-2/33489732 /т.1 а.с.46-48/.

Листом ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 06.08.2012 №17 заперечення на акт перевірки ТОВ «Техноліга-Схід» залишені без задоволення, а висновки акту перевірки без змін /т.1 а.с.49-50/.

На підставі зазначених висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 09.08.2012р. №0001572340 про збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2215 грн, у тому числі за основним платежем - 1778 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 443 грн (т.с.1 а.с.11);

- від 09.08.2012р. №0001582340 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 41 213 грн (т.с.1 а.с.12);

- від 09.08.2012р. №0001592340 про збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 67 164 грн, у тому числі за основним платежем - 53731 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 13433 грн (т.с.1 а.с.10).

ТОВ «Техноліга-Схід» оскаржувало вищезазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак дані рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення (т.с.1 а.с.51-63), у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, вважав вказані податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим.

08 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Техноліга-Схід» (далі - Замовник) і товариством з обмеженою відповідальністю «Гладис-Комгрупп» (далі - Виконавець) укладено договір на ремонт устаткування №б/н (т.с.1 а.с.139-140), відповідно до умов якого Замовник поручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи з ремонту устаткування - маневрового тепловозу ТГМ-6В. замовник зобов'язується прийняти та сплатити вартість виконаних Виконавцем робіт відповідно до умов даного договору. Строк виконання робіт - 90 календарних днів з моменту передачі обладнання в ремонт по Акту. Терміни виконанні робіт не передбачають час на додаткові роботи, якщо такі виникнуть в процесі ремонту і ревізії скритих вузлів обладнання (пункт 2.1 договору). Вартість робіт, зазначених в п.1.1 даного Договору, визначається специфікацією на ремонт (додаток №1 до Договору) і складає 440040 (чотириста сорок тисяч сорок) грн, в тому числі ПДВ 20% - 73340 грн. Оплата за даним Договором проводиться Замовником наступним чином: - остаточний розрахунок протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання Акта виконаних робіт на підставі рахунка Виконавця ( пункт 3.3 Договору).

22 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Техноліга-Схід» та товариством з обмеженою відповідальністю «Гладис-Комгрупп» укладено додаткову угоду №1 до договору на ремонт обладнання №б/н від 08.01.2009 року. Відповідно до п.1 додаткової угоди №1 сторони договору дійшли згоди, щодо необхідності продовження капітального ремонту тепловозу ТГМ-6В, не передбачених основною специфікацією на ремонт. Вартість проведення додаткових робіт складає 95700 (дев'яносто п'ять тисяч сімсот) грн, в тому числі ПДВ 20% - 15950 грн (т.с.1 а.с.143).

21 вересня 2009 року між сторонами даного договору укладено додаткову угоду №2 до договору №б/н від 22.01.2009 року, відповідно до якої , сторони досягли згоди, щодо зміни грошового зобов'язання Замовника зобов'язанням видати Виконавцю простий вексель номінальною вартістю 535740 грн з терміном погашення один рік, а також з правом дострокового погашення по індосаменту (т.с.1 а.с.162).

Відповідно до Специфікації, що є Додатком № 1 до Договору купівлі-продажу № б/н від 08.01.2009 (т.с.1 а.с.141-142) визначено найменування та ціну робіт на ремонт обладнання , загальною вартістю 440040 грн, у т.ч. ПДВ 73 340 грн.

Відповідно до Специфікації, що є Додатком № 2 до Договору купівлі-продажу № б/н від 08.01.2009р. (т.с.1 а.с.144), визначено найменування та ціну робіт на ремонт обладнання (тепловоз - ТГМ-6В), загальною вартістю 95700 грн, у т.ч. ПДВ 15950 грн.

03 червня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Техноліга-Схід» (далі - Замовник) і товариством з обмеженою відповідальністю «Гладис-Комгрупп» (далі - Виконавець) укладено договір №б/н на технічне обслуговування. Згідно п.1.1 даного Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по щорічному (обов'язковому) технічному обслуговуванню обладнання - маневрових тепловозів ТГМ-4 №2254, ТГМ-6 №1277. Вартість робіт, зазначених в п1.1 даного договору, визначається переліком робіт по технічному обслуговуванню (додаток №1 до Договору) і складає 286200 грн, в тому числі і ПДВ 47700грн. (п.3.1 Договору) (т.с.1 а.с.159-160).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивач надав суду наступні документи:

- акт прийому-передачі обладнання в ремонт від 08.01.2009 року (т.с.1 а.с.147);

- рахунок-фактура №СФ-2/09 від 02.02.2009 року на суму без ПДВ у розмірі 366700 грн (т.с.1 а.с.148);

- акт виконаних робіт по ремонту обладнання від 02.02.2009 року (т.с.1 а.с.149);

- податкова накладна від 02.02.2009 року виписана ТОВ «Гладис-Комгруп» на суму з ПДП 440040 грн (т.с.1 а.с.150);

- рахунок-фактура №СФ-3/09 від 02.02.2009 року на суму з ПДВ у розмірі 95700 грн (т.с.1 а.с.151);

- акт виконаних робіт по ремонту обладнання від 02.02.2009 року (ремонт маневрового тепловозу ТГМ-6В) (т.с.1 а.с.152);

- податкова накладна від 02.02.2009 року виписана ТОВ «Гладис-Комгруп» на суму з ПДВ 95700грн (т.с.1 а.с.153);

- перелік робіт по технічному обслуговуванню тепловозів ТГМ-4 №2254, ТГМ-6 №1277 (т.с.1 а.с.156-157);

- акт прийому-передачі обладнання в ремонт від 05 червня 2009 року маневрових тепловозів ТГМ-4 №2254, ТГМ-6 №1277 (т.с.1 а.с.158);

- рахунок-фактура №СФ-15/06/09 від 15.06.2009 року на суму з ПДВ 286200грн (т.с.1 а.с.159);

- акт виконаних робіт по технічному обслуговуванню обладнання (маневрових тепловозів ТГМ-4 №2254, ТГМ-6 №1277) від 15.06.2009 року (т.с.1 а.с.160);

- податкова накладна від 15.06.2009 року №6158 виписана ТОВ «Гладіс Комгруп» на суму з ПДВ 286200грн (т.с.1 а.с.161);

- акт прийому-передачі векселя від 22.09.2009 №АА 0203630 від 22.09.2009 року номінальною вартістю 535740грн (т.с.1 а.с.163);

- простий вексель №АА 0203630 від 22.09.2009 року номінальною вартістю 535740 грн (т.с.1а.с.164).

До складу валових витрат за І кварталі (декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал, півріччя, три квартали 2009 року та за 2009 рік) включено 446450 грн. Податок на додану вартість у загальній сумі 89290 грн за податковими накладними від 02.02.2009 року №2021, №2022 включено до податкового кредиту за лютий 2009 року, відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вказаний період (т.с.1 а.с.188-210, т.с.2 а.с.1-92).

До складу валових витрат у ІІ кварталі 2009 року (декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя, три квартали 2009 року та за 2009 рік) включено 238500 грн податок на додану вартість у сумі 47700 грн за податковою накладною від 15.06.2009 року №6158 включено до податкового кредиту за жовтень 2009 року, відображено в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за вказаний період (т.с.1 а.с.188-210, т.с.2 а.с.1-92).

Отримані ТОВ «Техноліга-Схід» послуги від ТОВ «Гладис Комгруп» були реалізовані ВАТ «Тельманівський кар'єр».

01 лютого 2008 року між ТОВ «Техноліга-Схід» (далі Виконавець) та ВАТ «Тельманівський кар'єр» (далі Замовник) уклали договір №01/02 на ремонт обладнання. відповідно до п.1.1 Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки виконати роботи по капітальному ремонту обладнання - тепловозу ТГМ-6В. Строк виконання робіт - 90 календарних днів з моменту передачі обладнання в ремонт по акту (п.2.1 Договору). Вартість виконання робіт, зазначених в п.п.1.1 даного Договору визначається специфікацією і калькуляцією і становить 463200грн.(п.3.1 Договору)/том 1 а.с.170-172/

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивач надав суду наступні документи:

- калькуляції (т.с.1 а.с.174,175);

- акти наданих послуг №7, №8 від 03.02.2009 року (т.с.1 а.с.176,178);

- податкові накладні №6 від 03.02.2009, №7 від 03.02.2009 (т.с.1 а.с.177,179);

- банківські виписки (т.с.2 а.с.142-151).

До складу валових доходів у І кварталі 2009 року (декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал, півріччя, три квартали 2009 року та за 2009 рік) включено 470027 грн. Податок на додану вартість за податковими накладними №6 та №7 від 03.02.2009 року включено до податкового зобов'язання за лютий 2009 року, відображено в реєстрі податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за відповідний період (т.с.1 а.с.188-210, т.с.2 а.с.1-92).

Спірні відносини між сторонами регулювалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Законом України «Про податок на додану вартість» у редакцій, чинній на момент здійснення спірних господарських операцій.

Згідно пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно пунктом 4.3 цього закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону визначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Валовий доход включає, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 5.1 статті5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 ст.1 Закону).

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті5 Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пункт 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Пунктами 1.6 та 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - це сума податку на додану вартість, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з приписами підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню0 до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( утому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При проведенні перевірки позивача, податковим органом було враховано висновки документальної невиїзної перевірки ТОВ «Гладис Комгрупп» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, що проведена ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька (акт перевірки від 28.07.2010 року №2341/23-411/36011127). Даним актом перевірки встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою (акт про результати перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню від 09.06.2010р. №937/23-413/36011127 та акт про неможливість вручення направлення на проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «Гладис Комгрупп» від 09.06.2010р.), а також відсутність основних засобів виробництва.

З урахуванням матеріалів зустрічної перевірки, даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України перевіркою встановлено, що відповідно до частин 1,2 статті 215, частин 1 та 5 статті 203, статті 228 Цивільного кодексу України, статті 207 Господарського кодексу України укладені угоди між ТОВ «Гладис Комгрупп» та його покупцями й постачальниками є нікчемними. Також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), усі операції купівлі-продажу за участю ТОВ «Гладис Комгрупп» спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту (т.с.2 а.с.94-112).

Згідно ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 77 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

У судовому засіданні при розгляді в суді першої інстанції допитаний у якості свідка ОСОБА_5, який надав судові свідчення про те, що ним за грошову винагороду в 2008 році здійснено реєстрацію ТОВ «Гладис Комгрупп». З моменту реєстрації до вересня 2009 року він був директором та засновником товариства «Гладис Комгрупп». Його діяльність на посаді директора ТОВ «Гладис Комгрупп» полягала у підписанні різних документів, інших працівників на підприємстві крім нього та офіційно неоформленого бухгалтера не було. Ніяких робіт та послуг ТОВ «Гладис Комгрупп» не виконувало та не надавало. Зокрема ТОВ «Гладис Комгрупп» ніяких робіт ТОВ «Техноліга-Схід» не проводило.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що ТОВ «Гладис Комгрупп» здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Враховуючи вищевикладене, правочини укладені між ТОВ «Техноліга-Схід» та ТОВ «Гладис Комгруп» не спричинили реального настання юридичних наслідків.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» звертається увага на те, що наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Пунктами 1,2 та 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.2 ст.3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктами 1.2,2.1 та 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в міністерстві юстиції України 05.06.95 №168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Наказом міністерства статистики України від 29.12.1995 №352 «Про затвердження типових форм первинного обліку» затверджено типові форми первинної облікової документації з обліку основних засобів і введені в дію з 01 січня 1996 року, зокрема форма №ОЗ-2 Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів.

Форма №ОЗ-2 застосовується для оформлення приймання-здачі основних засобів із ремонту, реконструкції та модернізації.

Акт, підписаний працівником цеху (відділу), що уповноважений на приймання основних засобів, та представником цеху (підприємства), який виконував ремонт, реконструкцію та модернізацію, здають до бухгалтерії підприємства (організації). Акт підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства, організації чи особами, на те уповноваженими. До технічного паспорта відповідного об'єкта основних засобів повинні бути внесені необхідні зміни до характеристики об'єкта, пов'язані із капітальним ремонтом, реконструкцією та модернізацією.

Якщо ремонт, реконструкцію або модернізацію виконує стороннє підприємство, акт складають у двох примірниках. Другий примірник передають підприємству, що виконує ремонт, реконструкцію, модернізацію.

Податковий орган в акті перевірки зазначає про відсутність актів приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма № ОЗ-2) (т.с.1 а.с.27).

Без наявності даних актів приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма № ОЗ-2) неможливо зробити висновок про реальність виконання даних правочинів із ТОВ «Гладіс Комгрупп».

Крім того, відповідно до пунктів 3.2 договорів ТОВ «Техноліга-Схід» та ТОВ «Гладис Комгрупп» від 08.01.09р. та від 03.06.09р. (т.с.1 а.с.139-140,154-155), визначено, що вартість запасних частин визначається після дефекації. Дефектні акти під час перевірки та у судове засідання надані не були.

У свою чергу в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», узагальнюючи висновки, що містяться у проаналізованих постановах Верховного Суду України, наголошено на такому:

1) відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, може вказувати на фіктивність відповідної господарської операції. Відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані платникові податку;

2) про необґрунтованість права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

При розгляді даної справи судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено протиправності дій Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Окрім того, колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на положення п.86.9 ст.9 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.86.9 ст.86 Податкового Кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

З наданих суду документів не вбачається, що кримінальна справа розслідується стосовно посадових осіб позивача. Факт призначення перевірки податковим органом по інший кримінальній справі не спростовує висновків перевірки щодо неправомірної діяльності позивача та його контрагента «Гладіс Комгрупп».

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноліга-Схід» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року по адміністративній справі №2а/0570/14252/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/14252/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 04 лютого 2013 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва