Ухвала суду № 29053606, 22.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р.Справа № 2а-8873/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.,

представника позивача- Хоменко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2012р. по справі № 2а-8873/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрінт ЛТД" (далі- ТОВ "Спрінт ЛТД") до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі- ДПІ у Дзержинському районі) про скасування податкових повідомлень - рішень.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2012р. та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугувала інформація встановлена при перевірці контрагента позивача.

За наслідками проведених ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова заходів щодо діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт» (далі-ТОВ «Промтехноопт») не встановлено фактів реального здійснення господарської діяльності останнім.

В зв'язку з відсутністю у ТОВ «Промтехноопт» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), що в свою чергу свідчить про проведення підприємством транзитних потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання додаткової вигоди контрагентам, які не виконують своїх податкових зобов'язань, та як наслідок призводять до штучного формування валових витрат та податкового кредиту по операціям, які не мають реального характеру, контролюючий орган вважає, що всі правочини, які були укладені ТОВ «Промтехноопт» в тому числі і з ТОВ "Спрінт ЛТД" є нікчемними.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справа розглянута без участі представників сторін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України судове рішення суду першої інстанції переглянуте в межах доводів апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при формуванні позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень, вересень 2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт» відсутні порушення.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду та зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду, що фахівцями ДПІ у Дзержинському районі проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ "Спрінт ЛТД" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Промтехноопт" їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень, вересень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 19.04.2012 р. № 1193/2305/34073422 та акт від 03.02.2012 р. № 529/2305/34073422 (а.с. 29-40,44-49).

На підставі висновків актів перевірки прийнято податкові повідомлення - рішення від 15.05.2012 року № 0004572305 та від 22.02.2012 року № 0001972305 (а.с. 27,42).

Фактичною підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало встановлення, внаслідок перевірки контрагента позивача, нікчемності господарських операцій по наданню послуг з проведення маркетингових досліджень компресійних виробів на загальну суму 61000,00 грн.

Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі- ПК України) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Тобто, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу(п.п.198.6 ст. 198 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "СПРІНТ ЛТД" (в якості Замовника) та ТОВ "Промтехноопт" (в якості Виконавця) було укладено договір № 040711 від 04.07.2011 року, предметом якого є надання послуг з проведення маркетингових досліджень компресійних виробів для лікування та профілактики варікозу (а.с. 63-65).

Отримання послуг за вище зазначеним договором підтверджується актом виконаних робіт від 30.09.2011 року, звітом про виконану роботу від 30.09.2011 року (а. с. 67,69-70).

Зобов'язання по оплаті вартості придбаних послуг були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів на загальну суму 61 000,00 грн., що сторонами не заперечувалось.

Маркетингові дослідження було здійснено для отримання інформації для прийняття рішень: про вихід на нові ринки; про просування компресійних виробів; про визначення ціни на товари; про канали і методи просування товарів; про формування політики збуту і методи стимулювання клієнтів. В подальшому придбані послуги було використано позивачем при організації власної господарської діяльності.

За результатами здійснення зазначених маркетингових послуг було розширено ринок збуту даних товарів шляхом пошуку нових покупців, що підтверджується копіями укладених договорів на поставку компресійних виробів з ТОВ "ФП Аптека № 107" договір № МТ-13 від 15.09.2011 р. ,ТОВ "Аптекарь" договір № МТ-2 від 17.09.2011 р. ,ТОВ "Донеліт Фарм ЛТД" договір МТ-14 від 12.10.2011 р., ТОВ "Фармація" договір № ДП-6 від 18.10.2011 р. ,ТОВ "Юніс" договір № МТ-19 від 08.12.2011 р., ТОВ "Аптека Магнолія" договір № МТ-20 від 16.12.2011 р. ,ТОВ "Екоіллічпродукт" договір № 3127 від 03.01.2012 р., копіями видаткових і податкових накладних, копією реєстру виданих та отриманих податкових накладних. (а.с. 118-207, 102-105).

Оплата за вказані товари, по зазначених договорах підтверджується банківськими виписками (а.с. 106-117).

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності вчинених угод між позивачем та ТОВ "Промтехноопт" та правомірності віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги, стосовно відсутності факту реального вчинення господарських операцій за вересень 2011 року із платником податків та зборів ТОВ «Промтехноопт», колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав.

Посилання апелянта на не знаходження ТОВ «Промтехноопт» за юридичною адресою, відсутність офісних, складських та інших приміщень, колегія суддів вважає безпідставними та зазначає.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік(стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, перебування постачальників за юридичною адресою, від їх господарських та виробничих можливостей, а також від їх господарських взаємовідносин з іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище зазначені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року по справі № 2а-8873/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.01.2013 р.