Ухвала суду № 29053363, 22.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р.Справа № 1622/2а-722/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 11.05.2012р. по справі № 1622/2а-722/11

за позовом ОСОБА_1

до Полтавської міської ради , Виконавчого комітету Полтавської міської ради , Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради , ОСОБА_4 треті особи Приватне підприємство "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" , Госпрозрахункова житлово-експлуатаційна дільниця №8 , ОСОБА_3

про визнання бездіяльності протиправною, визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернулась до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до Полтавської міської ради, Виконавчого комітету Полтавської міської ради, Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просила суд визнати неправомірною дією суб'єкта владних повноважень - начальника відділу приватизації представництва ФДМ .в .м. Полтаві, правонаступником прав та зобов'язань якого є відповідач - управління майном комунальної власності міськвиконкому, факт передачі оборотних засобів виробництва КП "Прокат" актом від 6 березня 1996 року на стадії підготовки КГІ "Прокат" до приватизації, без створення комісії з прийому-передачі функцій по управлінню від органу, що здійснював управління державним майном до органу приватизації визнати бездіяльністю суб'єкта владних повноважень - головного спеціаліста представництва ФДМ у м. Полтава ОСОБА_4, яка, виявивши порушення чинною законодавства - тіньову діяльність, актом від 19 вересня 1996 року, нецільове використання об'єкта приватизації - КП "Прокат", не прийняла мір; зобов'язати суб'єкта владних повноважень - управління майном комунальної власності виконкому прийняти міри по поновленню юридичної особи - КП "Прокат", код ЗКПО 21080055 та поверненню до комунальної власності приміщення та майна КП "Прокат"; визнати неправомірною дією виконавчого комітету Полтавської міської ради в частині посвідчення 30 червня 2009 року копії з неіснуючого оригіналу договору купівлі-продажу від 26 січня 1996 року майна комунального підприємства "Прокат", з пропущеними трьома словами у назві підприємства і засвідченого печаткою управління державної реєстрації міськвиконкому; визнати неправомірною дію виконавчого комітету Полтавської ради в частині поширення у судах недостовірної інформації про ліквідацію КП "Прокат", код ЗКПО 21080055; зобов'язати відповідача - засновника КП "Прокат" - Полтавську міську раду, поновити КП "Прокат" та стягнути з управління майном комунальної власності міськвиконкому збитки завдані КП "Прокат"; постановити окрему ухвалу за фактом незаконної передачі майна КП "Прокат" та приміщення в будинку по вул. Леніна, 91 у м. Полтаві та за фактом підроблення приватизаційних документів.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 22 листопада 2011 року до участі у розгляді справи залучено у якості співвідповідача, ОСОБА_4 та як третіх осіб, які не заявляють самостійних позовних вимог, на стороні відповідача - ПП "ПБТІ "Інвентаризатор", ГЖЕД № 8 УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради та ОСОБА_3 (т. № 1, а.с. 247-249).

В подальшому, ОСОБА_1 подала суду заяву про зміну предмету позову та просила суд: визнати не набутими повноваженнями представництва ФДМ України у м. Полтаві розпоряджатися об'єктом приватизації - Полтавським комунальним підприємством побутових послуг "Прокат", щодо якого засновником визначений спосіб при викупі трудовим колективом майна свого підприємства та приміщення при укладанні Установчого договору від 27 травня 1992 року, за відсутності передачі функцій по управлінню даного підприємства, передбаченого ч. 2 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного майна" скасувати наказ № 38 від 31 липня 1995 року представництва ФДМ України у м. Полтаві з не набутими повноваженнями про визначення способу приватизації для КП "Прокат" - аукціон; скасувати наказ № 10 від 26 січня 1996 року, виданий представництвом ФДМ України у м. Полтаві, у якого не набуті повноваження про продаж державного майна комунального підприємства "Прокат" приватній аудиторській фірмі, та про зняття приміщення з балансу ЖЕК № 8 та передачу його на баланс ПАФ "Січень" у якої не набуті права користування, володіння та розпоряджання майном КП "Прокат"; визнати протиправною дію суб'єкта владних повноважень начальника управління житлово-комунального господарства міськвиконкому В.М. Коробкіна у виготовленні ним для приватної фірми "Січень" свідоцтва № 61 від 02 жовтня 1999 року на право власності на нежиле приміщення площею 56,8 кв.м. по вул. Леніна, 91 у м. Полтаві, яке перебувало в оренді в КП "Прокат""; скасувати свідоцтво на право власності № 61 від 02 жовтня 1999 року, видане неправомочною особою, сторонній особі - приватній аудиторській фірмі "Січень", в якої не набуті права користування, володіння та розпоряджання майном КП "Прокат"; визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - представництва ФДМ України у якого не набуті повноваження у підписанні виготовленого ОСОБА_3 за межами підприємства акту прийому - передачі майна КП "Прокат" та приміщення від 6 березня 1996 року, що належало орендарю - Полтавському комунальному підприємству побутових послуг "Прокат"; прийняти постанову про і поворот виконання акту прийому-передачі від 06 березня 1996 року; зобов'язати суб'єкта владних повноважень - управління майном комунальної власності міськвиконкому та ОСОБА_3 - власника та правонаступника прав та обов'язків ПЛФ "Січень" , солідарно повернути із незаконного заволодіння орендарю - КП "Прокат", орендоване державне та власне майно трудового колективу, або компенсувати його вартість майна та упущену вигоду, яку отримав би орендар" - КП "Прокат" за звичайних умов діяльності; визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень - виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів, який перевищив свої повноваження, перебрав на себе повноваження Полтавської міської ради народних депутатів і видав самоправно наказ № 15/30 від 25 березня 1996 року про реєстрацію під № 177 нікчемного правочину - договору купівлі-продажу від 26 січня 1996 року, в якому пропущені три слова у назві підприємства "Прокат" і за яким не набуті права та обов'язки об'єкта приватизації - КП "Прокат"; скасувати наказ виконавчого комітету Полтавської міської ради народних депутатів № 15/30 від 25 березня 1996 року про реєстрацію договору купівлі-продажу майна КГІ "Прокат" від 26 січня 1996 року; визнати бездіяльністю полтавської міської ради у невиконанні взятих на себе зобов'язань за умовами Установчого договору від 27 травня 1992 року; зобов'язати засновника Полтавського підприємства комунальних послуг "Прокат" - Полтавську міську раду, повернути у власність територіальній громаді із чужого незаконного володіння Полтавське комунальне підприємство побутових послуг "Прокат" із належним йому майном або грошовою компенсацією його вартості; зобов'язати відповідача - Полтавську міську раду створити ліквідаційну комісію та провести процедуру припинення юридичної особи - КІІ "Прокат", код ЗКПО 21080055, згідно з чинним законодавством обов'язками якого є скласти ліквідаційний баланс КП "Прокат" та виплатити розрахункові працівникам КГІ "Прокат" за рахунок коштів підприємства, що будуть повернуті підприємству (т. 1, а.с. 262-264).

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 11.05.2012 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без розгляду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм матеріального та процесуального права, позивач просить скасувати ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 11.05.2012 року та повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції за зміненою позовною заявою від 13.02.2012 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 99, ч. 7 ст. 103 Кодексу адміністративного судочинства України, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Приймаючи ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся із зазначеним позовом після закінчення строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України, без поважних причин.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 в березні 2009 року звернулась до Октябрського районного суду м. Полтави із позовом щодо захисту її прав про порушення яких вона дізналась у травні 2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Частиною 2 статті 99 КАС України (в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до суду із позовом) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За частиною 1 статті 100 КАС України (в редакції, яка діяла до 30 липня 2010 року) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 КАС України).

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Однак позивачем до суду першої інстанції не було надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Судом першої інстанції вірно не прийнято посилання позивача на приписи ч. 4 ст. 268 Цивільного кодексу України, згідно яких на вимоги власника або іншої особи про визнання незаконним акту державної влади або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, строки позовної давності не поширюються судом першої інстанції.

Правовідносини в даній справі повинні розглядатися, в першу чергу, виходячи з правомірності або неправомірності дій чи бездіяльності органу владних повноважень, на звернення для оскарження яких Кодексом адміністративного судочинства було передбачено 1 рік.

Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

30 липня 2010 року Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року зазначений статтею 99 КАС України строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.

Відповідно до статті 100 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення у справі) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

За частиною 3 статті 162 КАС України, якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи, що ОСОБА_1 звернулась до Октябрського районного суду м. Полтави з адміністративним позовом лише через 1 рік 8 місяців з того моменту, коли дізналася про порушення своїх прав, доказів поважності пропуску такого строку матеріали справи не містять, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 11.05.2012р. по справі № 1622/2а-722/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.