Ухвала суду № 29053163, 21.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/5663/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-1670/5663/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтохімбуд-інвест"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

29.08.2012 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчукнафтохімбуд-інвест» (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби (далі - відповідач-1), в якому просив суд, скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 15.08.2012 року № 0011752301/1166.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року позов було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 15 серпня 2012 року № 0011752301/1166 в частині збільшення суми грошового зобов"язання позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем - в сумі 152 389 грн. та за штрафними санкціями в сумі 38097 грн.

В задоволенні іншої частини позову було відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 11 жовтня 2012 року скасувати в частині задоволення позову та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, приписи Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Працівниками відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.03.2012 року, про що був складений акт від 23.07.2012 року № 2431/23-209/30311153.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні, зокрема, п.п.5.2.1 п.5.2.п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок чого занижено податок на прибуток всього на суму 152389 грн., у тому числі за 3 квартал 2010 року на суму 152389 грн., та п.п.135.5.4 ПК України в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього на суму 85 045 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року - 58 050грн.; за 3 квартал 2011 року - 9046 грн., за 1 квартал 2012 року - 17 949 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення від 15.08.2012 року № 0011752301/1166, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 237 434 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 195 КАС України, колегія суддів, вважає можливим розглядати справу в межах доводів апеляційної скарги.

У відповідності до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат - платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 ст.5 вказаного вище Закону визначено, що до складу валових витрат включаючи, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з приданням електричної енергії (включаючи реактивну), у урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно абзацу четвертого п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вищезгаданого Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підставі п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 названого вище Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку, або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Податковим органом ставиться під сумнів правильність віднесення до складу валових витрат компенсації вартості робіт, послуг за результатами господарської операції між позивачем та ПП "Екобудсервіс-плюс" на загальну суму 152 389 грн.

Матеріали справи свідчать, що у своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ПП "Екобудсервіс-плюс" з яким був укладений договір від 17.05.2010 року №1705/3П про виконання будівельно-монтажних робіт для виконання ним як генпідрядною організацією робіт на об"єктах замовників ТОВ СП "Нібулон"; ТОВ "Королівське ХПП".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що контрагент позивача ПП "Екобудсервіс" виконало умови даної угоди, тому у позивача виникло підстав для віднесення зазначених затрат до валових витрат.

Крім цього, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи, копії документів бухгалтерського обліку підтверджують фактичне здійснення позивачем даних господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову та правильність формування валових витрат за результатами даних господарських операцій позивачем.

Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність адміністративних та виробничих потужностей у ПП "Екобудсервіс-Плюс" та його контрагентів ПП "Калісто" та ПП "Піар Квадрат", ПП "Промфінсервіс" необхідних для ведення господарської діяльності та відсутність їх за місцезнаходженням, то колегія суддів зазначає.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду апеляційної інстанції копії документів бухгалтерського обліку доказують наявність фактичного здійснення вказаних господарських операцій, відбуття руху активів у позивача, та змін у його власному капіталі.

За вищенаведених підстав, колегія суддів, вважає необґрунтованою апеляційною скаргу.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає даним критеріям оскільки прийнято та вчинено не на підставі, не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. по справі № 2а-1670/5663/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 25.01.2013 р.