Ухвала суду № 29053138, 21.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 р.Справа № 2а-9417/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2012р. по справі № 2а-9417/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології" (далі -позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просив суд, визнати протиправними дії відповідача при проведенні виїзної планової перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.1.22008 року та складанні акту перевірки 3207/2305/32217915 від 15.04.2009 року в частині, що стосується зменшення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2008 рік на суму 2166211 грн., визнати протиправними дії відповідача при прийнятті рішення про зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2008 рік на суму 2166211 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 року позов було задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача № 0003372305 від 26.07.2011 року; № 0003791501 від 29.11.2011 року; № 0000501501 від 27.01.2012 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 30 жовтня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, приписи Закону України "Про державну податкову службу в Україні", що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та перебуває на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, про що був складений акт 32071/2305/32217951 від 15.04.2009 року.

Працівниками відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року, про що був складений акт від 13.07.2011 року №3310/2305/32217915.

Порушення виявлені під час перевірки встановлені попередньою комплексною перевіркою, а саме: акт від 15.04.2009 року №2071/2305/32217915, тому було зменшено значення об'єкту оподаткування за 2008 рік у сумі 2166211, але підприємством неправомірно було віднесено до складу валових витрат 2009 року збитки попереднього податкового року, та порушення п.п.5.2.1.п.5.2.п.5.1,п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем було завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року (наростаючим підсумком за 2009 рік) у сумі 2 166 211 грн.

Окрім цього, працівниками відповідача була проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток за П квартал 2011 року.

Порушення виявлені під час проведення даної перевірки склали у порушенні норм п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2792387,00 грн за П квартал 2011 року.

За результатами перевірки були ухвалені відповідачем податкові повідомлення-рішення від № 0003372305 від 26.07.2011 року; № 0003791501 від 29.11.2011 року; № 0000501501 від 27.01.2012 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України "Про державну податкову службу в Україні"; наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року №327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання валютного та іншого законодавства".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, зокрема, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі , а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особам, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Підпунктом 1.5-1.7 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року №327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання валютного та іншого законодавства" передбачено, що акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного чи іншого законодавства.

За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладається всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем до податкового органу було подано декларацію з податку на прибуток за 2008 рік, згідно якої об'єкт оподаткування податком на прибуток склав 96073 грн., а сума нарахованого податку на прибуток - 24 028 грн. При цьому сума валового доходу підприємства за 2008 рік склала 53 784 895 грн., сума валових витрат - 53 540 306 грн., а сума амортизаційних відрахувань, що зменшує базу оподаткування - 148 516 грн.

23.02.2009 року позивачем було подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2008 рік, в якому було збільшено витрати по рядку 04.1 "Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім, визначених у 04.11 на суму 2 262 284 грн.

Сторони не заперечують про те, що декларації та уточнюючий розрахунок були отримані та прийнятті податковим органом до початку перевірки.

Судом першої інстанції були застосовані правила ч.4 статті 71 КАС України, яка каже, що суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали. які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Так, податковим органом не були виконані вимоги суду про надання підстав для висновку податкового органу щодо завищення від'ємного значення з податку на прибуток за 2008 рік на 2166211 грн., тому судом першої інстанції справа була вирішена на підставі наявних в ній матеріалів та зроблений висновок про протиправність рішення податкового органу.

Стосовно частини позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.07.2011 року № 0003372305, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.150.1 ст.150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкту оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок об'єкту оподаткування за наслідками півріччя,трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (розділ Ш Податкового кодексу України).

За приписами підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України розділ Ш Кодексу (податок на прибуток підприємств) застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючі з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

На підставі п.3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, п.150.1ст.150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об»єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від»ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкту оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем під час подання податкових декларацій з податку на прибуток за П-Ш квартали 2011 року до валових витрат по рядку 06.6 включено від"ємне значення об"єкта оподаткування попереднього звітного періоду в розмірі 2792387,00 грн., яке обраховане з урахуванням результатів діяльності до 01.01.2011 року.

Декларація з податку на прибуток за П квартал 2011 року позивачем була подана до податкового органу за новою формою, яка містила у рядку 06.6 валові витрати задекларовані у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність включення до валових витрат, задекларованих за П-Ш квартали 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, яке виникло у 2010 році.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що зміна форми звітності не впливає на правильність визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Посилання апеляційної скарги на наказ Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 року №114, який зазначає на правильність включення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового ) періоду, колегія суддів, вважає необґрунтованими, оскільки зміна форми звітності та декларації не призвела до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток позивачем.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення, та задоволення апеляційної скарги.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2012р. по справі № 2а-9417/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 25.01.2013 р.