Ухвала суду № 29053091, 23.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 р.Справа № 2а-8953/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. по справі № 2а-8953/12/2070

за позовом ТОВ "Спешл Текстайл Груп"

до Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2012 року адміністративний позов ТОВ "Спешл Текстайл Груп" задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС №0000042211 від 28.03.2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спешл Текстайл Груп" витрати по сплаті судового збору в сумі 107,30грн.

Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, отже висновки про заниження позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 6347,80грн., необґрунтовані.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцем податкової інспекції проведено позапланова виїзна документальна перевірка вірку ТОВ "Спешл Текстайл Груп" з питань взаємовідносин з ТОВ „Промспец консалтинг" за січень 2011 року, за результатами якої складено акт №368/23-304/34629919 від 12.03.2012 року .

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковою накладною, отриманою від ТОВ „Промспец консалтинг" у січні 2011 року в розмірі 6346,80 грн., внаслідок чого завищено податковий кредит за січень 2011 року на зазначену суму.

На підставі висновків акту перевірки 28.03.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0000042211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 6347,80 грн., з яких за основним платежем 6346,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1,00 грн.

Підставою для зазначеного висновку слугував акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова "Про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача - ТОВ "Промспец Консалтінг" , а саме висновок щодо існування ознак нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності: відсутність персоналу, не знаходиться за місцем реєстрації , відсутність факту реального вчинення господарських операцій, неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності, порушення ст. ст.185, 198 , 200, 201 Податкового кодексу України.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до вимог стаття 185.1 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно статті 187.1. Податкового Кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Промспец Консалтинг".

Між ТОВ „Промспец консалтинг" (продавець) та ТОВ "Спешл Текстайл Груп" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 03/01-11 від 03.01.2011 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару -утеплювача Холлофайбер Тек " 200"С (ш. 1,5 м), поставка товару здійснюється на умовах EXW, згідно з положенням "Інкотермс-2000".

На виконання умов договору купівлі-продажу ТОВ „Промспец консалтинг" передав у власність позивачу товар -утеплювач Холлофайбер Тек " 200"С (ш. 1,5 м.) на загальну суму 38080,80 грн., в т.ч. ПДВ 6346,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1301 від 13.01.2011 року та податковою накладною № 251 від 13.01.2011 року на загальну суму 38080,80 грн., в т.ч. ПДВ 6346,80 грн.

Вартість придбаного товару сплачена позивачем на загальну суму 38080,80 грн. шляхом безготівкових розрахунків, а саме шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ „Промспец консалтинг", про що свідчать долучені до матеріалів справи банківські виписки з розрахункового рахунку позивача.

Відповідно до умов договору, навантаження, перевезення та розвантаження придбаного товару здійснювалось за рахунок ТОВ „Промспец консалтинг" автопідприємством ТОВ "Скайспед Україна"- водій ОСОБА_3 Відповідно до товарно-транспортної накладної № 000426 від 13.01.2011 року -вантажовідправник: ТОВ „Промспец консалтинг", вантажоодержувач: ТОВ "Спешл Текстайл Груп", пункт розвантаження -АДРЕСА_1.

Позивач відповідно до договору суборенди нежитлових приміщень від 01.01.2011 року, орендує строком на 24 місяці у ПП "Деметра"нежитлове приміщення -загальною площею 50 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. ПП "Деметра" відповідно до договору суборенди нежитлових приміщень від 18.12.2010 року, орендує строком до 31.12.2012 року у ФОП ОСОБА_4 нежитлове приміщення -загальною площею 2455,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене приміщення, що орендується, передане ПП "Деметра"та прийняте відповідно до акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 18.12.2010 року. Товар отримував директор ТОВ "Спешл Текстайл Груп" ОСОБА_5 за довіреністю від 13.01.2011 року, що підтверджується витягом з журналу реєстрації довіреностей позивача. Зазначена товарно-транспортна накладна скріплена печатками вантажовідправника, вантажоодержувача та автопідприємства.

Оприбуткування товару на складі позивача здійснювалось на підставі отриманих від контрагента накладних.

Згідно умов укладеного між позивачем та ТОВ „Промспец консалтинг" договору - навантаження, перевезення та розвантаження придбаного товару здійснювалось за рахунок та силами ТОВ „Промспец консалтинг".

Придбаний позивачем у ТОВ „Промспец консалтинг" товар за вказаним вище договором, був попередньо замовлений позивачу ТОВ "LEGIO" (покупець) за Договором купівлі-продажу №1 від 01.05.2007 року, відповідно до умов якого ТОВ "Спешл Текстайл Груп" (продавець) зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість товару. Відповідно до умов договору обсяг продажів не обмежений протягом всього строку його дії. Зазначений договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2011 року. Поставка товару здійснюється продавцем за рахунок покупця.

На виконання зазначеного договору ТОВ "LEGIO" згідно заявки № 01-12/10 від 01.12.2010 року замовив у позивача товар -утеплювач Холофайбер. У зв'язку з відсутністю у позивача необхідної кількості товару, позивач звернувся до ТОВ „Промспец консалтинг".

На виконання умов договору купівлі-продажу №1 від 01.05.2007 року ТОВ "Спешл Текстайл Груп" було передано у власність ТОВ "LEGIO" товар - утеплювач Холофайбер (кількістю 3240 м.п.) в січні 2011 року, що підтверджується видатковою накладною № Л1000008 від 17.01.2011 року на загальну суму 50 232,96 грн., в т.ч. ПДВ 8372,16 грн. та податковою накладною № 000006 від 17.01.2011 року на загальну суму 50232,96 грн., в т.ч. ПДВ 8372,16 грн.

Вартість товару оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "LEGIO", що підтверджується банківською випискою та листом ТОВ "LEGIO" від 24.02.2011 року.

Передача товару ТОВ "LEGIO" здійснювалась без залучення автоперевізника, у зв'язку з тим, що склад ТОВ "Спешл Текстайл Груп" (АДРЕСА_1) та склад покупця (м. Харків, вул. Енгельса, 14) знаходяться в безпосередній близькості один від одного. Товар передавався директору ТОВ "LEGIO" ОСОБА_6 за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 212 від 12.01.2011 року (а.с. 60-61).

Виходячи з вищевикладеного, ТОВ "Спешл Текстайл Груп" мало всі правові підстави для включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість в розмірі 6346,80грн., в тому числі за січень 2011 року в сумі 6346,80 грн., оскільки суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, придбаний у зазначеного контрагента товар призначається для його використання в господарській діяльності позивача.

ТОВ "Промспец Консалтінг" на момент здійснення господарських операцій зареєстровано в Єдиному державному реєстрі, має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Посилання відповідача на висновки акту від податкового органу щодо перевірки контрагента позивача - ТОВ "Промспец Консалтінг" , яким встановлена неможливість здійснення фінансово-господарських операцій, суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97 -ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97 -ВР).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеною у постановах від 09 вересня 2008 року у справі № 21-500во08 та від 01 червня 2010 року у справі № 21-573во10.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Однак факт порушення контрагентом-постачальником позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди -відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для формування валових витрат і нарахування податкового кредиту , в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно сформовано податковий кредит.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС №0000042211 від 28.03.2012 року не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. по справі № 2а-8953/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 28.01.2013р.