Ухвала суду № 29053010, 23.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 р.Справа № 2а- 10926/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДП "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2012р. по справі № 2а- 10926/12/2070

за позовом ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

до ДП "Державний науковий центр лікарських засобів і меддичної продукції"

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2012р. подання ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції" про стягнення коштів за податковим боргом задоволено в повному обсязі. Стягнуто з платника податків, Державного підприємства "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції" (61085, м. Харків, вул. Астрономічна, 33, код ЄДРПОУ 00482329), безготівкові кошти з розрахункових рахунків.

Державне підприємство "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції", не погоджується з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, повістка про розгляд справи не надходила на його адресу, що позбавило останнього можливості здійснювати належний захист своїх прав у суді та надати відповідні заперечення, тобто судом не було повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2012року.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є стягнення з Державного підприємства "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції" суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 43855,0грн., що виник на підставі податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2012р.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання, самостійно узгоджена платником податків або узгоджена в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 41.5. ст. 41 Податкового Кодексу України податкові органи визначені органами стягнення, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах встановлених повноважень.

ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби як органом, який здійснює контроль за правильністю та своєчасністю сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), вживалися заходи по погашенню податкового боргу у встановленому законом порядку.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається , що Державним підприємством "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції" самостійно задекларовано податкове зобов'язання за серпень по декларації з податку на додану вартість від 18.09.2012 року № 9056453063 у розмірі 43855,0 грн. (Графа 25), але у встановлений Податковим Кодексом України строк для погашення податкового зобов'язання, підприємство не сплатило самостійно задекларовану суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірах, визначених в поданій декларації з ПДВ, що не спростовано відповідачем.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем сформовано податкову вимогу від №1/492 від 05.05.2008р. , яка отримана відповідачем 07.05.2008року, про що свідчить підпис в поштовому повідомлення.

Начальником Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби прийнято рішення №129 від 10.07.2008 року "Про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу" (а. с. 6), 24.07.2012 року податковим керуючим складено акт №265 про опис майна у податкову заставу.

Податковий борг боржника підтверджується, податковою декларацією, карткою особового рахунку, податковою вимогою.

Враховуючи вищевикладене , колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача податкової заборгованості з податку на додану вартість в сумі 43855,0грн.

Колегія суддів зазначає , що доводів щодо незгоди з розміром суми заборгованості та наявності обв'язку по її сплаті апеляційна скарга не містить.

Доводи апеляційної скарги з посиланнями на порушення судом першої інстанції приписів ст. 33,35 та 49 КАС України не впливають на вирішення справи по суті та не є підставою для скасування судового рішення в суді апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо не зазначення в постанові суду першої інстанції періоду виникнення і стягнення заборгованості у розмірі 438555, 0 грн. не приймаються до уваги , оскільки предметом спору є сума 43855,0 грн. про несплату якої вказано в мотивувальній частині рішення на сторінці 2 абз.3 таким чином : «У встановлений Кодексом строк для погашення податкового зобов'язання, підприємство не сплатило самостійно задекларовану суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірах, визначених в поданій декларації (а. с. 8-9)», а за матеріалами справи на вказаних сторінках знаходиться саме податкова декларація з ПДВ, в якій підприємство визначило зобов'язання по сплаті ПДВ у розмірі 43855,0 грн., але не сплачений у встановлений Законом строк.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДП "Державний науковий центр лікарських засобів і медичної продукції" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2012р. по справі № 2а- 10926/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 28.01.2013р.