Ухвала суду № 29052981, 09.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2013 р.Справа № 2а-1870/4548/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-1870/4548/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Східно-будівельне об'єднання» (далі по тексту: позивач, ТОВ «Східно-будівельне об'єднання») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі по тексту відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якій просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.05.2012 року №0000212260/0/13113, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 163186грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання" задоволено.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 15.05.2012року №0000212260/0/13113.

Відповідач не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права, неповне та невірне з`ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2012 р. по справі №2а-1870/4548/12 в повному обсязі та ухвалити нове рішення по даній справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 12.04.2012р. по 17.04.2012р. спеціалістами ДПІ у м. Сумах була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Східно-будівельне об'єднання» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2011р., в ході якої були виявлені порушення позивачем вимог ст.ст.138,139 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог п.1, п.5 ст. 203, п.1 ст.215 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим збільшено податку на прибуток за 2 квартал 2011р. на суму 163186грн.

За наслідками перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 24.04.2012р. №476/2312/23639176/18 (а.с.16-21) 15.05.2012р. ДПІ у м. Сумах було винесено податкове повідомлення-рішення №0000212260/0/13113, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 163186,00грн., в тому числі: за основним платежем у розмірі 163186,00грн. (а.с.14,162).

Позивач не погодився з вказаним рішенням відповідача та звернувся з адміністративним позовом до Сумського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та правомірності .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Колегія суддів зазначає, що вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-Х1У та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.95р. №88 (зареєстровано в Мін'юсті України 05.06.95р. №168/704).

Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

У відповідності з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п.138.1.1 п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень стали відображені в акті перевірки висновки контролюючого органу про завищення позивачем валових витрат, понесених при придбанні товарів (робіт, послуг) у ТОВ БП «Екодім» з посиланням на безтоварність і нікчемність вказаних правочинів.

Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги фактичні обставини у справі та досліджені у судовому засіданні письмові документи, вважає вказані твердження відповідача помилковими, безпідставними, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 березня 2011р. між позивачем та ТОВ БП «Екодім» був укладений договір будівельного підряду №4б/11 (а.с.75-76) щодо виконання комплексу робіт по влаштуванню каркасу на об'єкті «Дослідна станція ВАТ «Насосенергомаш» (Генпідрядник - ВАТ «Сумбуд» згідно договору №9/10від 26.05.2010р. (а.с.81-84).

На підтвердження виконання умов договору між позивачем та ТОВ БП «Екодім», позивачем надані акти виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, укладених з генпідрядником - ВАТ «Сумбуд», акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, укладених позивачем з ТОВ БП «Екодім», (а.с.43-61,170-194), податкову накладну від 31.05.2011р. (а.с.77), копії ліцензії на право здійснення будівельної діяльності, виданих позивачу та ТОВ БП «Екодім» (а.с.167-168,195-196). Роботи, виконані ТОВ БП «Екодім» були використані у власній господарській діяльності позивача та відображені в податковому та бухгалтерському обліку, про що позивачем надано журнал-ордер по рахунку №631 (а.с.30-37).

Крім того, 27.03.2011року між позивачем та ТОВ БП «Екодім» був укладений договір купівлі-продажу металу (листів, швелер, балки) за №27/05 (а.с.78).

На підтвердження виконання договору щодо придбання у ТОВ БП «Екодім» товару у травні 2011р. та його транспортування, позивачем надано копії видаткової накладної від 27.05.2011р., податкової накладної від 27.05.2011р., виписку банку, копії товарно-транспортних накладних, наказів на відрядження, посвідчень про відрядження (а.с.22-29,79,80,169).

Товар від ТОВ БП «Екодім», який був поставлений позивачу, був оприбуткований на підприємстві ТОВ «Східно-будівельне об'єднання», та використаний у власній господарській діяльності на виробництво металоконструкцій для ТОВ «МСБУД» згідно укладеного з ТОВ «МСБУД договорів, на підтвердження чого надано журнал-ордер по рахунку №631 (а.с.30-37), матеріальний звіт за травень 2011р. (а.с.38-42), видаткові накладні (а.с.62-66), матеріальний звіт за липень 2011р. (а.с.67-70), звіт про списання матеріалів на виготовлення конструкцій, звіт про витрати основних матеріалів (а.с.71-74), договір на виготовлення металоконструкцій з ТОВ «МСБУД» за №9/11 та №11/11(а.с.85-88, 117-121), накладні на реалізацію виготовленої продукції (а.с.62-66).

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно, відповідно до вимог Податкового кодексу включено до валових витрат по операціях з ТОВ БП «Екодім» щодо придбання товарів (робіт, послуг) у другому кварталі 2011 року на суму 163186 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.09.2012р. по справі № 2а-1870/4548/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.