Ухвала суду № 29052943, 21.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 р.Справа № 2а-6694/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської обласної митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2012р. по справі № 2а-6694/12/2070

за позовом ПП "СПС"

до Харківської обласної митниці , Головного управління Державного казначейства України в Харківській області за участю Прокурора Жовтневого району м. Харкова

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2012 року адміністративний позов ПП "СПС" задоволено у повному обсязі. Скасовано Рішення Харківської обласної митниці про визначення митної вартості товарів № 807000006/2011/300390/1 від 20.07.2011р. Скасовано Картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації № 807070005.2011.330101.001 від 18 липня 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "СПС"код ЄДРПОУ 31062161 надмірно нараховану Харківською митницею та сплачену Приватним підприємством "СПС"суму ввізного мита 12166,0 грн. та суму податку на додану вартість 14599,20 грн., разом 26 765,20 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "СПС"код ЄДРПОУ 31062161, суму сплачених судових витрат в розмірі 32,20 грн.

Харківська митниця, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2012р. та прийняти нову постанову, якою відмовити в повному обсязі в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги перший відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судом першої інстанції не враховано, що декларант зобов'язаний надати митному органу необхідні відомості для підтвердження заявленої митної вартості товару, що ввозиться на митну територію України.

ПП "СПС" заперечує проти апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції-без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що спір виник з приводу митної оцінки товару, зазначеного в ВМД №807070005/2011/330101 від 18.07.2011, яка була подана декларантом для митного оформлення товару.

З матеріалів справи вбачається , що 11 січня 2010 року між Приватним підприємством "СПС"(Україна) та Компанією XUZHOU LUJIAN DEHYDRATED VEGETABLE CO., LTD XUZHOU, було укладено Контракт № 110110-14, відповідно до п. 1.1 якого Компанія XUZHOU LUJIAN DEHYDRATED VEGETABLE CO., LTD XUZHOU зобов'язалась поставити Приватному підприємству "СПС"на умовах FOB відповідно до Інкотермс-2000 товар згідно специфікацій до даного Контракту, а ПП "СПС" зобов'язалось прийняти зазначений в специфікаціях товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Контракту.

Відповідно до Специфікації № 3 від 26.04.2011 р. до Контракту № 110110-14 від 11.01.2010 р. Компанія XUZHOU LUJIAN DEHYDRATED VEGETABLE CO., LTD XUZHOU зобов'язалась поставити, а ПП "СПС"зобов'язалось прийняти "часник подрібнений" 1,2x2,4 мм вагою 16000,0 кг за ціною 2,08 доларів США за 1 кг загальною вартістю 33280,00 доларів США", "часник подрібнений", 2-4 мм вагою 1000,0 кг за ціною 2,08 доларів США за 1 кг загальною вартістю 2080,00 доларів США", "зелений перець паприка (Capsicum)" 6x6 ММ вагою 5000 кг за ціною 6,7 доларів США за 1кг загальною вартістю 33500 доларів США".

На виконання Контракту № 110110-14 від 11.01.2010 р. зі Специфікацією № З від 26.04.2011р. позивачеві від Компанії XUZHOU LUJIAN DEHYDRATED VEGETABLE CO., LTD XUZHOU згідно комерційного інвойсу № ОDЕ2011-1 від 19.05.2011 р. надійшов товар - "часник подрібнений" 1,2x2,4 мм вагою 16000,0 кг, "часник подрібнений", 2-4 мм вагою 1000,0 кг, "зелений перець паприка (Capsicum)" 6x6 мм, вагою 5000 кг. Зазначена у Специфікації № 3 від 26.04.2011р. до Контракту № 110110-14 від 11.01.2010 р. ціна товару становить - "часник подрібнений" 1,2x2,4 мм - 33280,00 доларів США за 16 000 кг (із розрахунку: 2,08 доларів США за 1 кг), "часник подрібнений" 2-4 мм - 2080,00 доларів США за 1000 кг (із розрахунку: 2,08 доларів США за 1 кг), "зелений перець паприка (Capsicum)" 6x6 мм - 33500,0 доларів США за 5000,0 кг (із розрахунку: 6,7 доларів США за 1 кг). Згідно п. 7 Контракту оплата товару здійснюється покупцем на умовах, зазначених в специфікаціях, які становлять невід'ємну частину чинного Контракту. А Специфікацією № 3 від 26.04.2011 р. до Контракту № 110110-14 від 11.01.2010 р. в свою чергу визначено, що оплата повинна бути здійснена покупцем (позивачем) двома частинами: передплата -20%, 80% через 20 днів після дати коносамента, але до моменту прибуття контейнера в порт призначення.

Зобов'язання з оплати отриманого товару позивач виконав у повному обсязі на загальну суму 68860,00 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті № 249 від з 29.04.2011 р. на суму 13772,00 доларів США, № 283 від 05.07.2011 р. на суму 55088,00 доларів США.

З метою митного оформлення вказаного товару позивачем 18 липня 2011 року до Харківської митниці була подана Декларація митної вартості № 807070005.2011.330101.001 від 18 липня 2011року, в якій було заявлене митну вартість Товару - "часник подрібнений" 1,2x2,4 мм 33280,00 доларів США за 16 000 кг (із розрахунку: 2,08 доларів США за 1 кг), "часник подрібнений" 2-4 мм - 2080,0 доларів США за 1000,0 кг (із розрахунку: 2,08 доларів США за 1 кг), "зелений перець паприка (Capsicum)" 6x6 мм - 33500,0 доларів США за 5000,0 кг (із розрахунку: 6,7 доларів США за 1 кг), яка була визначена Позивачем за 1-м методом оцінки -за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно платіжного доручення № 2339 від 19.07.2011 р., № 2347 віл 20.07.2011р. позивач, виконав обов'язок щодо сплати обов'язкових митних платежів та перерахував до Державного бюджету України на суму 158 003,14 грн.

Разом з Декларацією митної вартості № 807070005.2011.330101.001 від 18 липня 2011 року позивачем було подано митному органу (Харківській митниці) повний пакет документів, необхідних згідно чинного законодавства України для прийняття рішення про митне оформлення товару. Зокрема, відповідно до Порядку декларування митної переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані до Харківської митниці наступні документи: Декларація митної вартості № 807070005.2011.330101.001 від 18 липня 2011 року (форма ДМВ-1); митна декларація (форма МД-2) № 807070005/2011/330285; зовнішньоекономічний контракт № 110110-14 від 11.01.2010; інвойс № ОDЕ2011-1 від 19.05.2011 року; специфікація № З від 26.04.2011 р.; платіжне доручення в іноземній валюті № 249 від 29.04.2011 р.; платіжне доручення в іноземній валюті № 283 від 05.07.2011 р.; копія вантажної митної декларації країни відправлення; двостороння заява продавця та покупця про відсутність пов'язаності; лист-пропозиція виробника (продавця товару); коносамент (Bill of lading) № QNDLEG1105052; міжнародна товарно-транспортна накладна; сертифікат походження товару; сертифікат якості.

Митним органом (Харківською митницею) було відмовлено у прийнятті митної декларації № 807070005.2011.330101.001 від 18 липня 2011 року, видано картку відмови та прийнято Рішення про визначення митної вартості товарів № 807000006/2011/300390/1 20.07.2011 р., відповідно до якого митна вартість товару - "часник подрібнений" 1,2x2,4 мм вагою 16000,0 кг, "часник подрібнений", 2-4 мм вагою 1000,0 кг становить 45050,00 доларів США"із розрахунку 2,65 долара США за 1 кг, що на 0,57 долара США більше, ніж заявлена позивачем митна вартість за 1 кг товару. Митну вартість було визначено за 6 методом та на зворотному боці ДМВ-1 зроблено запис про необхідність надання додаткових документів, а саме: копію вантажної митної декларації країни відправлення верифіковану та перекладену на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної торгової палати, відповідно до вимог листа державної митної служби України від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-ЕП.

Висновки митного органу щодо наявності сумніву у визначенні позивачем митної вартості товарів за першим методом ґрунтувалися на тому, що за ціновою інформацією витягу з ЄАІС ДМСУ митна вартість задекларованого товару є значно нижчою за вартість оформлених товарів іншими митницями України.

З метою уникнення зростання витрат завдяки простою транспорту з товаром під митним контролем, позивач змушений був задекларувати митну вартість за резервним методом, внаслідок чого були складені та подані до митниці нові ВМД № 807070005/2010/320424 від 07.06.10р. - задекларовано ціну товару 256 234,81грн; № 807070005/2010/320425 від 07.06.10р. - задекларовано ціну товару 313 427,39 грн.; № 807070005/2010/322439 від 19.07.10р. - задекларовано ціну товару 360 165,63 грн.; № 807070005/2010/322441 від 19.07.10р. - задекларовано ціну товару 292 017, 45 грн.

В результаті коригування загальна сума податку на додану вартість та мита, що підлягає сплаті позивачем при здійсненні митного оформлення товару за вказаними ВМД збільшилися на 179 066 грн. 87 коп., а саме: сума, яка підлягала сплаті за ВМД № 807070005/2010/320041 -46 483 грн. 51 коп.; сума, яка була сплачена після відмови за новою ВМД № 807070005/2010/320425 -92 774 грн. 50 коп.; сума, яка підлягала сплаті за ВМД № 807070005/2010/320040 -40 859 грн. 50 коп.; сума, яка була сплачена після відмови за новою ВМД № 807070005/2010/320424-75 845 грн. 50 коп.; сума, яка підлягала сплаті за ВМД № 807070005/2010/322253 -46 557 грн. 25 коп.; сума, яка була сплачена після відмови за новою ВМД № 807070005/2010/322441-86 437 грн. 17 коп.; сума, яка підлягала сплаті за ВМД № 807070005/2010/322254 -48 699 грн. 07 коп.; сума, яка була сплачена після відмови за новою ВМД № 807070005/2010/322439-106 609 грн. 03 коп.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконані всі умови, передбачені ч. 4 ст. 267 МК України для застосування 1 методу визначення митної вартості товару і доведено право на застосування 1 методу відповідними документами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товару обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Порядок декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003р. № 1375.

Відповідно до зазначеного Порядку заявлена декларантом митна вартість товарів та подані ним відомості щодо її визначення повинні ґрунтуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації.

Статтею 262 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до статті 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При виникненні потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

Згідно статті 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Таким чином, у разі неможливості підтвердження декларантом заявленої митної вартості або коли у митного органу виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності поданих ним відомостей, митному органу надано право коригування митної вартості товарів.

Статтею 266 Митного кодексу України визначено методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). У випадку, якщо основний метод при визначенні митної вартості товару не можна використати, застосовується послідовно кожний із зазначених методів.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

Відповідно до ч.4 ст. 267 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Отже, законом передбачені умови застосування першого методу визначення митної вартості товару і тільки при недотриманні умов, вказаних в п.1,2,3,4. ч.4 ст. 267 МК України митницею може розглядатися питання про послідовне застосування інших методів визначення митної вартості товару.

Як свідчать матеріали справи, позивач при митному оформленні товару застосував саме перший метод визначення митної вартості товарів, що ввезені на митну територію України.

Контракт який укладено 11 січня 2010 року між Приватним підприємством "СПС"(Україна) та Компанією XUZHOU LUJIAN DEHYDRATED VEGETABLE CO., LTD XUZHOU є довгостроковим та ПП "СПС"не одноразово користувалось ним при ввезенні товару на митну територію України.

З досліджених документів судом встановлено, що позивачем разом з декларацією митної вартості для підтвердження митної вартості товарів, і відповідно до Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766, було надано до митного органу повний пакет обов'язкових документів, необхідних для прийняття рішення про митне оформлення товару відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766 "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження"для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт яких підлягає ліцензуванню.

Тобто, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, декларантом були подані всі документи, передбачені пунктами 7, 8 постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. N 1766"Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", що не заперечується відповідачем.

Пунктом 11 вказаного Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Доводи митного органу стосовно не подання позивачем додатково витребуваних документів, що стало підставою для самостійного визначення митної вартості митним органом шляхом застосування третього методу, позивач вважає необгрунтованими, оскільки відсутність вказаних документів, при наявності всіх обов'язкових документів за п.7 Порядку та не доведеність відповідачем неправильного визначення позивачем митної вартості товару, не може бути підставою незастосування першого методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, позивач вважає що було безпідставно застосовано митним органом 6 метод визначення митної вартості товару, оскільки митним органом жодним чином не доведено обґрунтованість сумнівів щодо заниження позивачем вартості ввезеного товару.

Колегія суддів зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено ціну товару позивача за договором, який був імпортований на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного договору.

Відповідачем не надано, доказів на підтвердження встановлення митним органом будь-яких невідповідностей.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не надано та не наведено доказів виявлення під час митного огляду невідповідності дійсних якісних характеристик товару, що впливають на формування ціни, характеристикам в товаросупровідних документах та у ВМД,

Також колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів існування на час прийняття рішення про визначення митної вартості товарів будь-яких доказів щодо вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями.

Харківська митниця обґрунтовувала свої доводи щодо заниження позивачем митної вартості товарів інформацією щодо товарів, ідентичних або подібних тим, які поставляв позивач, зазначеної у витягу із статистичної бази даних ЄАІС Державної митної служби України.

Між тим, даний витяг не містить умов контрактів, за якими здійснювалася поставка вказаних товарів, та ціну товару відповідно до умов контракту.

За приписами ст. 267 МК України до митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (перший метод), включаються, крім ціни, що була фактично сплачена за товари, інші витрати понесені покупцем (витрати на завантаження, розвантаження, транспортування, страхування товару та інше) зазначені у частині 2 вказаної статті.

З витягу цінової бази ЄАІС ДМСТУ не вбачається рівнів цін товару за контрактами та складових витрат, понесених покупцями, з яких була визначена митна вартість такого товару.

Колегія суддів зазначає, що під час митного оформлення товару Харківська митниця не встановила наявність умов або застережень, які виключають визначення вартості товарів за основним методом.

В матеріалах справи знаходиться витяг з БД ВМД ЄАІС ДМСУ, яким митниця керувалась під час застосування 6-го (резервного) методу оцінки, стосовно інших імпортерів, але ця інформація містить виключно відомості про товари, які не мають схожі характеристики та/або не складаються із схожих компонентів з продукцією, яку завозив позивач, завдяки чому ці товари не виконують однакові функції, а тому не є комерційно взаємозамінними, тобто товари, на які посилається відповідач-1 не наділені ознаками подібності (аналогії) в розумінні вимог Митного кодексу України.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Харківська обласна митниця прийняла неправомірне і необґрунтоване рішення про визначення митної вартості товару № 807000006/2011/300390/1 від 20.07.2011 р.

Наказом Державної митної служби України від 31.01.2007 року № 74 затверджено Методичні рекомендації із застосування окремих положень Митного кодексу України, що стосуються питань визначення митної вартості товарів, які імпортуються на митну територію України, відповідно до п. 3.1 яких під час здійснення митного контролю й митного оформлення окремих видів товарів, які визначені Держмитслужбою для поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості із застосуванням положень статті 265 Митного кодексу України, посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня "Огляд цін українського та світового товарних ринків", біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші інформаційні джерела, де наведено цінові характеристики таких товарів та/або сировини.

Згідно з п. 3.2 Методичних рекомендацій при митному оформленні окремих видів товарів посадова особа митного органу, яка здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, обчислює прямі витрати на виробництво товару, зокрема сировину й матеріали та/або комплектуючі, що входять до складу цього товару, відповідно до інформації, надісланої Держмитслужбою.

Якщо заявлена декларантом митна вартість товару в результаті розрахунків нижча, ніж величина витрат, обчислена посадовою особою митного органу згідно з пунктом 3.2 цих Рекомендацій, то посадова особа митного органу повідомляє про це декларанта та запитує додаткові документи в підтвердження заявленої декларантом митної вартості, що визначені в п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766.

Отже, дані цінової бази ЄАІС ДМСТУ не можуть бути об'єктивним та достовірним доказом заниження позивачем рівня цін на імпортовані товари та викликати обґрунтований сумнів стосовно правильності визначення ним митної вартості товару.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що Харківською митницею не було проведено аналізу цінової інформації при визначенні вартості товарів, ввезених на митну територію України.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі зовнішньо-економічного договору належними документами.

При вирішенні питання щодо встановлення митної вартості товарів за 6 резервним методом відповідач, Митниця, виходила з того, що у митного органу відсутня інформація щодо вартості операції з ідентичними чи подібними товарами, які продаються на експорт в Україну та на території України у незміненому стані, а також відсутня інформація щодо митного оформлення ідентичних та подібних товарів у найближчий до митного оформлення час.

Між тим, колегія суддів зазначає, що відсутність у відповідача інформації щодо вартості операції за угодами на ідентичні або подібні товари та щодо митного оформлення ідентичних та подібних товарів у найближчий до митного оформлення час спростовують його доводи щодо наявності відповідних документів на підставі яких у відповідача виникли сумніви щодо зазначеної позивачем вартості товару та достовірності поданих відомостей.

Колегія суддів зазначає, що при наявності у митного органу сумнівів щодо визначення митної вартості товару, митниця повинна була довести належним чином те, що позивачем навмисно занижена вартість товару.

Однак, відповідач-1 не надав таких доказів та не довів, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості сировини та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України.

За відсутності таких доказів рішення митного органу про визначення митної вартості товару, прийняті за 6 методами, є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому визнаються колегією суддів протиправними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що з метою встановлення форми та правил заповнення рішення про визначення митної вартості товарів, наказом Державної митної служби України від 29.05.2009 року № 506 затверджено Порядок заповнення рішення про визначення митної вартості товарів, яким встановлено обов'язкові реквізити, які має містити рішення митного органу про визначення митної вартості товару, зокрема, у графі 33 рішення повинні бути зазначені обставини, що стали підставою для прийняття рішення, та джерела інформації, які використовувалися митним органом, і їх реквізити.

Таким чином, дана графа містить в собі перелік тих ознак, за наявності яких митний орган прийшов до висновку про неможливість визначення митної вартості товарів за першим методом та які доводять обґрунтованість та законність прийнятого митним органом рішення.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, в графі 33 оспорюваного рішення не зазначено обставини, які стали підставою визначення митної вартості товарів саме за 6 методом, відповідач посилається на статистичну базу даних ЄАІС ДМСУ без зазначення реквізитів документів (джерел інформації), які були підставою для прийняття рішення, та за якими рівень митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є вищим ніж задекларовано позивачем.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем виконані всі вказані умови в ч.4 ст.267 МК України для застосування 1 методу визначення митної вартості товару і доведене право на застосування 1 методу відповідними документами.

Колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що відповідно до частин 2-4 ст. 266 Митного кодексу основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У випадку, якщо основний метод при визначенні митної вартості товару не можна використати застосовується послідовно кожний із зазначених методів.

Колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено, в чому саме полягали його сумніви щодо зазначеної позивачем вартості продукції, достовірності поданих декларантом відомостей та обґрунтованість застосування резервного шостого методу оцінки вартості обладнання.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно до вимог п.2 ст.71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено те, що документи, надані позивачем, на підставі яких можна визначити митну вартість товару за основним методом - за ціною угоди, є недостатніми та такими, що викликають сумнів і дають підстави для застосування резервного шостого методу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем надані докази в підтвердження ним правомірності визначення митної вартості товару за першим методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської обласної митниці залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2012р. по справі № 2а-6694/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 28.01.2013р.